Спостереження в природі

Провідним методом в ознайомленій дітей з природою є спостереження. Дані психологічних досліджень підкреслюють особливу роль реальних предметів в розвитку уявлень, уваги» мови і мислення дітей.

В основі сприймання реальних предметів природи лежить індивідуальний образ даного об'єкта з усіма його ознаками. Це сприяє утворенню найбільш повних, точних і конкретних уявлень про форму, величину, колір, зовнішню будову. Живий об'єкт викликає у дітей більш стійку увагу, емоційний інтерес, а це забезпечує більшу глибину сприймання.

Спостереження в дошкільному віці є складною пізнавальною діяльністю. Воно відрізняється від звичайного сприймання тим, що це процес планомірного, цілеспрямованого сприймання.

Спостереження природи в дошкільному віці має дійовий характер. Дитина — не байдужий споглядач природи, вона активно в ній діє. Спостереження часто пов'язуються з працею, іграми, збиранням різноманітного природного матеріалу, піклуванням про тварин.

Важливе значення в процесі спостереження має слово. Через визначення мети спрямовується хід спостереження, привертається увага дітей до природних об'єктів. За допомогою слова вихователь позначає предмети і якості, з якими вперше зустрічаються діти, пояснює незрозуміле, розширює знання дітей про предмет, спрямовує їх увагу на встановлення зв'язків і залежностей, формує відповідне ставлення до предмета.

Отже, сприймання, слово і дія а ході спостереження знаходяться в постійній єдності.

В ознайомленні дітей з природою використовуються різні види спостережень: епізодичні, короткотривалі і тривалі, систематичні.

Епізодичні, короткотривалі спостереження за явищами природи найчастіше проводяться в повсякденному житті, наприклад, спостереження за наближенням грози, за веселкою, дощем, снігом.

Епізодичні спостереження на заняттях зв'язані, наприклад, і з розгляданням у групі їжака, пташки і т. д.

Тривалі, систематичні спостереження — це спостереження за розвитком рослин, тварин, за поступовими сезонними змінами в житті рослин, тварин. Такі спостереження проводяться в процесі повсякденного життя переважно в групах старшого дошкільного віку.

За дидактичною метою спостереження поділяють на первинні, повторні і заключні. Не можна дати дітям повне уявлення про об'єкти, показавши їх лише один раз Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлення яро найбільш характерні властивості об'єкта, дати дітям цілісне враження, але це перше враження повинно доповнюватися повторними спостереженнями, в процесі яких знання про предмети закріплюються, уточнюються і поглиблюються. Так, перше уявлення про пташку, яке створене на занятті під час розгляду пташки, повинно уточнюватися і доповнюватися в процесі щоденних спостережень, зв'язаних з доглядом за пташкою.

Повторні спостереження зв'язані з виявленням нових особливостей у будові, поведінці і пристосуваннях тварин і рослин, з закріпленням раніше здобутих знань.

Заключні спостереження мають на меті дати певне уявлення про зміни, що відбуваються в природі за відповідний проміжок часу (пори року). Такі спостереження найчастіше проводяться під час занять — екскурсій. Якщо в процесі щоденних спостережень відмічалися поступові зміни в погоді, в забарвленні листя, то під час заключного спостереження, яке проводиться на екскурсії в період золотої осені, констатуються зміни, що вже наступили і характерні для цього періоду осені – похолодання, розцвічування листя, опадання листя, зменшення кількості комах, птахів, Отже, мета заключних спостережень дати відносно завершені знання про явища в природі за певний період.

Проведення спостережень вимагає умілого керівництва. Важливо правильно визначати програмні завдання, намітити пізнавальну і виховну мету.

Освітні завдання передбачають створення конкретних уявлень, підведення дітей до розуміння зв'язків в природі, ознайомлення з назвою. Наприклад: вчити дітей пізнавати айстри різних кольорів та називати їх (білі, червоні, рожеві).

Виховні завдання спрямовані на формування у дітей бережного ставлення, любові до природи, на розвиток уміння бачити красу природних явищ і т. д.

Успіх у проведенні спостереження залежить від того, які будуть створені умови, для спостереження. При виборі місця для спостереження в природних умовах важливо вибрати такий об'єкт, в якому найповніше виявлені ті якості, на які хоче звернути увагу вихователь, наприклад, групу дерев, в яких найбільш яскраво виявлені ознаки золотої осені. При виборі місця необхідно: продумати про розташування дітей. Влітку треба розміщувати дітей в тіні, щоб запобігти стомленню і виникненню негативних емоцій.

При проведенні спостережень за дрібними тваринами в кімнаті важливо відповідно підготувати об'єкт. Наприклад, не рекомендується годувати тварин перед проведенням заняття, щоб вони краще проявили свої повадки у незвичайних для них умовах. Щоб примусити тварин виявити характерні риси поведінки, необхідно підготувати не тільки їжу, а й додаткове обладнання. Наприклад: гострі кігті кішки, тонкий нюх, спритність можна легко продемонструвати дітям, даючи кішці м'ясо, загорнуте в папір і прив'язане до нитки. Кішка стрибає, почувши запах м'яса, розкриває пазурі, розриває папір.

Для того, щоб показати їжака, його мордочку, лапки, здатність їжака плавати, треба внести таз з водою і пустити їжака у воду. Слова, якими вихователь називає дії тварин, повинні бути правильно підібрані — кріль стрибає, а не бігає, кішка хлебче, а не п'є молоко. Під час проведення спостережень треба розмістити дітей так, щоб всім добре було видно об'єкт.

Вихователь повинен обміркувати весь хід спостереження, прийоми, які доцільніше використати для активізації уваги дітей.

Початок спостереження повинен викликати у дітей інтерес до об'єкта. З цією метою використовуються різні прийоми привертання уваги. Наприклад, у молодших групах сюрпризність появи тієї чи іншої тварини: вихователь вносить клітку з пташкою, накритою простирадлом, і раптово перед дітьми розкриває її.

У групах старшого дошкільного віку для початку спостереження добре використати загадки. Іноді для зацікавлення дітей, вихователь починає в присутності дітей готувати корм, пропонує їм здогадатися, для кого цей корм готується.

Перед початком спостереження треба поставити мету: зараз ми підем на ділянку і подивимося, на яких деревах найбільше з'явилося жовтого листя.

В ході спостереження завдання вихователя полягає в активізації пізнавальної діяльності дітей (сприймання, мови, мислення). Важливим прийомом, який допомагає створенню повних уявлень про предмет, є включення в обстеження предмета різних аналізаторів. Чим більше органів чуття братиме участь у сприйманні, тим повніше, яскравіше буде уявлення про предмет. Треба дати дитині можливість не тільки бачити, але й відчути на дотик, понюхати, послухати. На важливість використання різних аналізаторів в ознайомленні дітей з навколишнім світом вказував ще Р. Г. Песталоцці, підкреслюючи, що «... чим більшою кількістю відчуттів ти пізнаєш суть чи прояви якогось предмета, тим правильнішим буде твоя обізнаність з ним».

Широко використовуються під час спостережень запитання. За допомогою запитань вихователь ставить перед дітьми завдання. Характер запитань, та їх складність різниться залежно від віку дітей.

У групах молодшого дошкільного віку запитання вихователя спрямовані, переважно, на визначення властивостей, якостей об'єктів: Якого кольору? Що робить? Що їсть? Запитання, що стосуються визначення залежностей між явищами в цих групах, дуже обмежені. Найчастіше вони стосуються змін в одязі, в діяльності дітей, зумовлених змінами в погоді; «Чому діти одягли теплі пальто, капелюшки?»

У групах дітей старшого дошкільного ріку кількість запитань, спрямованих на визначення залежностей між явищами в природі, збільшується, Наприклад, чому на весні на снігу утворюється льодяна кірочка? Чому весною краще починають рости кімнатні квіти? і т, д.

Знаходження відповідей на такі, запитання активізують душу дітей, викликають інтерес до спостережуваних явищ, але не завжди діти самі можуть знайти правильну відповідь, В таких випадках, використовується прийом пояснення.

У молодших групах пояснення короткі, вони стосуються безпосередньо того, що бачать діти, наприклад, голуб полетів в голуб'ятник. Це будиночок, де голуби живуть.

Пояснення для дітей старшого дошкільного віку повинні підводити дітей до встановлення висновків, узагальнень. Наприклад, пояснюючи дітям доцільність захисного забарвлення у комах, вихователь підводить дошкільників до узагальнення про те, що захисне забарвлення комах маскує їх від ворогів і допомагає уникати небезпеки.

У старшій і підготовчій до школи групах крім пояснень під час спостережень застосовуються розповіді про те, що дитина не може безпосередньо побачити. Наприклад, розглядаючи мурашник з дітьми підготовчої групи, вихователь розповідає: «Зверху видно лише частину мурашника. Мурашки живуть глибше, під землею. Бачите ці ходи? Вони ведуть під землю. Там мурашки побудували багато коридорів, ходів».

Дуже широко під час спостережень застосовується прийом порівняння. На важливість використання цього прийому вказував К. Д. Ушинський, відзначаючи, що про все в світі ми дізнаємося не інакше як через порівняння. Порівняння можна проводити за відмінністю і подібністю. З дітьми молодшого дошкільного віку рекомендується проводити спостереження, спрямовані на встановлення відмінностей, порівнюючи великий і маленький листки клена, каштана.

У старшому дошкільному віці проводяться спостереження за відмінністю і за подібністю. Порівняння за подібністю ставить перед дітьми важчі завдання, вимагає більшого досвіду і уміння знаходити основне, спільне для ряду подібних предметів, тобто вимагає елементів абстрагування. Порівняльні спостереження, під час яких визначаються подібність і відмінність, можуть використовуватися під час розглядання об'єктів в яких доцільно виділити риси подібності, щоб формувати у дітей елементи узагальнень, наприклад, порівняння за відмінністю і подібністю листків клена гостролистого і сріблястого, лева і тигра, качок і гусей і т. д.

Якщо в старшому дошкільному віці увага дітей до спостережуваних явищ утримується в основному з допомогою інтересу, який виникає під впливом пізнавальної насиченості матеріалу, то в молодших групах для утримання уваги, кращого засвоєння матеріалу, досить часто використовуються ігрові прийоми – імітація рухів (пострибаємо всі, як горобчики), наближення об'єкта до дітей (ось попливла рибка до Тані, до Володі, а тепер до кого попливе?). Важливе значення в проведенні спостережень має художнє слово. Під час спостережень можна використовувати загадки, прислів'я, вірші. Яскраві поетичні порівняння, поєднані з зоровим образом, допомагають глибше зрозуміти характерні ознаки предметів чи явищ, дають можливість відчути їх красу, викликати у дітей відповідний настрій.

Спостереження необхідно проводити цікаво, емоційно, застосовуючи для опису явищ, і предметів влучні вислови, яскраві порівняння. Діти жваво відгукуються, на такі порівняння як «горобчики наче в сірі светра одяглися», «синиця нарядна, в жовтій сорочці, чорному галстуку, щоки білі, шапочка чорна». Поряд з цим треба вчити дітей підбирати для означення природних явищ і предметів «свої» слова, вирази.

У ході спостереження діти повинні відчути ставлення самого вихователя до спостережуваних явищ природи.

Закінчуються спостереження, по-різному: віршем, піснею, грою, збиранням природного матеріалу і т, д.

Методика керівництва спостереженнями єдина, як в повсякденному житті, так і на заняттях. Спостереження в щоденному житті менші за обсягом пізнавального матеріалу, але вони частіше повторюються. Ці спостережень не проводяться за поступовими, змінами в природі та мінливими явищами (гроза, веселка, хуртовина і т. д.).

Наприклад, в молодшій групі восени проводяться спостереження за дією вітру під час ігор з вітрячками, за квітами в квітнику, за дощем з вікна, розвантаження овочів, що привозять в дитячий садок, за голубами, горобцями, за опаданням листя з дерев і т. д.

У середній групі восени щоденно проводяться спостереження за погодою, за листопадом, за відцвітанням квітів на квітнику, порівняння насіння квітки, спостереження за комахами, павуком і т.д. Ось приклад розгляду павутиння.

Натрапивши на тенета павука, вихователь збирає дітей і питає: Всі бачили павука? А що це? — показує на тенета. Так, це павук сплів павутиння. Бачите, які павутинки тоненькі, майже непомітні. Така павутина дуже потрібна павуку – він нею ловить мух, комарів. Кого з вас кусали комарі? Вони шкідливі, боляче кусають, сосуть кров. А павук ловить їх в свої тенета. Павук корисний. Не можна руйнувати павутину. Павук багато працює, щоб побудувати тенета.

Спостереження на заняттях в середній групі часто проводяться під час екскурсій. Це спостереження залистопадом (екскурсія в парк), спостереження за життям птахів восени, спостереження за збиранням врожаю (екскурсія на город).

У старшій групі щоденні спостереження за погодою восени повинні підводити дітей до встановлення причинних зв'язків: Як ви думаєте, чому сьогодні так тепло? Чому під час вітру холодніше? Чому сьогодні на небі швидко пливуть хмари? Чому так сильно розгойдуються дерева? Чому так скоро темніє? Чому день став коротший, а ніч довша?

Спостереження за змінами в рослинному і тваринному світі восени ускладнюються за рахунок виділення більшої кількості ознак, встановлення деяких взаємозв'язків. Наприклад, листки тополі, липи за розміром однакові, у липи листок вирізаний біля черешка, а у листка тополі цього вирізу майже немає; у листя берези по краях зубчики, а у липи і тополі край листків рівні; березовий листок тонкий, а тополевий щільний. Чому листок з клена плавно опускається на землю, а лист з осики летить стрімко? Чому після морозу листя падає, наче зрізане? Чому восени літає багато павутиння? і т. д.

Спостереження на заняттях в старшій групі восени проводяться під час екскурсій в ліс, або парк, в сад, на город, на водоймище, на луки.

Ось приклад спостереження на екскурсії в старшій групі в ліс у вересні місяці.

Програмний зміст: дати дітям уявлення про перші ознаки осені в лісі: поява жовтого листя, цвітіння вересу. Вчити дітей відрізняти їстівні гриби від отруйних. Виховувати у дітей бережливого ставлення до природи.

Обладнання для екскурсії: кошики - І0-12 штук.

Хід заняття: привівши дітей в ліс, треба запропонувати їм глибоко вдихнути свіже повітря, Запитати, як в лісі дихається. Легко, повітря дуже чисте, свіже, прозоре. «Давайте пройдемося з вами по лісі і подивимося, що змінилось»,— говорить вихователь.

Помітивши берізку, липу, вихователь зупиняє дітей біля них. Пропонує їм уважно подивитися і назвати ці дерева. Чи не помітили діти чогось нового на цих деревах? В зелене пасмо листя вплелися жовті листочки. Їх ще мало, але вони показують, що вже прийшла осінь, скоро всі дерева будуть жовтими.

Підвівши дітей до галявинки, вкритої вересом, можна помилуватися квітучим вересом, дозволити дітям зірвати по одній гілочці і розглянути його дрібні, бузкового кольору квіти. Звернути увагу на красу поєднання яскравої зелені вересу з бузковим кольором, квіток. Сказати дітям, що верес зацвітає восени, у вересні місяці, тому перший місяць осені називають вереснем. Верес дуже прикрашає ліс, а бджоли, джмелі збирають на вересі останній мед. Зібрати квіти вересу в один букет і запропонувати дітям походити по лісі, пошукати грибів. «Як тільки я дам сигнал – всі зберіться і покажіть, що ви знайшли», – каже вихователь. Діти розходяться по лісі (недалеко). На знак вихователя всі збираються і показують свої знахідки. Тримаючи гриби, вихователь запитує у дітей, як вони називаються, якщо ніхто з них не знає, говорить назву. Розкладають всі гриби за видами. Наприкінці вихователь пропонує відгадати дітям загадку: «Стоїть на дорозі на одній нозі. І шапочку має та нікого не вітає. «Хто це?» З букетом вересу і грибами діти, повертаються в дитячий садок.

Аналогічні спостереження в повсякденному житті і на заняттях проводяться в усі пори року.