Фізичне виховання дітей в процесі ознайомлення з природою

Треба відзначити, особливе значення природи у фізичному вихованні дітей. Видатні педагоги минулого не мислили виховання здорової дитини без перебування її серед природа. Ж, Ж. Руссо вважав, що виховання гармонійної людини можна здійснити тільки в сільській місцевості на лоні природи, у тісному щоденному спілкуванні з нею.

Є. І. Тихеєва називала природу основним лікарем і вихователем маленьких дітей.

Перебування дітей на свіжому повітрі, особливо в лісі, на лузі, де повітря насичено фітонцидами, надзвичайно благотворно впливає на дихальну систему дитини. Рухи на свіжому повітрі — перестрибування через струмочки, підйом або збігання з гірки, посильна праця впливає на розвиток рухів, збільшує насичення крові киснем, покращує процеси обміну речовин.

Відчуття простору, краси впливає на загальне піднесення емоційного стану організму, створює відчуття бадьорості, хороший настрій, отже, укріплює нервову систему.

Виходячи з задач ознайомлення дітей з природою визначаються такі завдання ознайомлення дітей з природою в дитячому садку:

1. Формування у дітей реалістичних уявлень і понять про предмети і явища природи і зв'яжи між ними; виховання на цій основі перших елементів матеріалістичного світорозуміння.

2. Розвиток мови ї мислення, допитливості і спостережливості в процесі ознайомлений з природою.

3. Сенсорне виховання при ознайомленні дітей з природою.

4. Виховання любові до природи, бережного і дбайливого ставлення до тварин і рослин.

5. Виховання інтересу до праці, формування трудових умінь і навичок, виховання любові до праці.

6.Естетичне виховання дітей з процесі ознайомлення їх з природою.

7.Фізичне виховання дітей в процесі ознайомлення їх з природою.

Всі ці завдання здійснюються в процес планомірної і систематичної роботи вихователя з дітьми шляхом використання різних методів роботи. Зважаючи на складність завдання по формуванню у дітей перших елементів матеріалістичного світорозуміння, зупинимося на ньому окремо.

Формування світогляду починається вже у дошкільному віці і відбувається в умовах спілкування дитини з природою, з людьми, які пояснюють дитині ті чи інші явища природи, ставлять перед нею завдання на встановлення доступних її розумінню зв'язків між явищами природи.

Слід відмітити, що в практиці робота з дітьми дошкільного віку існує недооцінка значення цього питання.

Аналіз спостережень в природі, що проводились з дітьми, показує, що увага дітей в основному спрямовується на ознайомлення з ознаками того чи іншого явища природи або об'єкта. Безумовно, це є важливим, оскільки без знань ознак властивостей предметів не можна пізнати предмет. Більш глибоке ознайомлення з явищами природи у межах програми дитячого садка потребує ознайомлення з їх розвитком, змінами, встановлення доступних розумінню дитини взаємозв'язків між. ними.

Уся робота по формуванню у дошкільників елементів матеріалістичного світорозуміння повинна ґрунтуватися на розвитку реалістичних уявлень про доступні для них об’єкти і явища природи. У дошкільному віці необхідно забезпечити безпосереднє спілкування дитини з природою, щоб через включення різних аналізатор, вона пізнавала якості її об'єктів. Спостереження в природі, в основі яких лежать відчуття і сприймання, створюють надійний фундамент для формування реалістичних і правильних уявлень про природу,

Завдання вихователя - в міру можливого показувати і пояснювати дітям природу такою, якою вона є, щоб поступове нагромадження фактів підводило їх до того, що причини всіх явищ в природі лежать в самій природі.

Так, поява з-під снігу квітки-ефемера, виліт гарного метелика кропивниці в теплий березневий день, коли ще не розтав сніг, не викличе у дітей неправильної думки про те, що вони «нізвідки взялися», якщо вихователь ознайомить дітей з тим, що у ранньовесняних квітах-ефемерах поживні речовини ще з літа відкладаються в маленьких бульбочках, цибулинках або кореневищах, внаслідок чого вони рано зацвітають. Про те, як готуються до зими і перезимовують комахи діти дізнаються із спостережень в осінньо-зимовий період, В процесі цих спостережень діти оглядають щілини в тинах, кору дерев, листя, гілки — місця зимівлі комах, їх яєць та личинок. Знання, здобуті дітьми під час спостережень і доповнені розповідями вихователя допоможуть їм переконатися в природності, матеріальності цих явищ.

Влітку вихователь спостерігає з дітьми наближення грози, вказує, як змінюється колір неба, як швидко і низько пливуть хмари, чути далекий грім, видно блискавку. Вихователь привчає їх бачити в цьому природне явище, за яким нема ніяких надприродних, потойбічних сил. «Гроза»— пояснює він, — часто буває після сухої і жаркої погоди».

Поряд з поясненням причин окремих явищ потрібно також ознайомлювати дошкільників з тим, що все в природі розвивається, все взаємозв’язане і взаємозумовлене Багатий матеріал для цього дають спостереження в природі: розвиток рослин, зміна пір року, дня і ночі і т.д.

Діти спостерігають, в якому місці вранці з'являється сонце, де воно заходить ввечері, відзначають, що в різні пори року шлях його неоднаковий, що влітку темніє пізно, а взимку, навпаки дуже рано.

Особливо яскраво виявляється циклічність розвитку в рослин. В дошкільному віці діти спостерігають розвиток багатьох однорічних рослин від насіння до насіння.

Одне з найцікавіших спостережень для дітей,— вказує 3.Д.Сизенко-Казанець,— це спостереження за ревенем: спочатку з'являються червоні бруньки, через кілька днів з-під червоного ковпачка виглянув зелений жмут туго спресованого листя, розміром з кулак. Ще два дні — і вже стоїть блискуче листя, велике, як лопухи.

Не менш виразно відбувається розвиток деяких представників тваринного світу. Старших дошкільників можна ознайомити з розвитком жаби, починаючи з спостережень за її ікрою. Діти розглядають прозорі ікринки, а в них «чорні крапки». Через кілька днів вони помітять видовження чорних крапок, які стають схожими на кому, ще через кілька днів із ікринок вийдуть пуголовки, потім діти побачать появу задніх лапок, а через деякий час — передніх, і нарешті,— як поступово тіло пуголовка змінить свою форму, все більше нагадуючи жабу.

Досить переконливі зміни в процесі розвитку діти можуть спостерігати на прикладах комах з повним і неповним перетворенням. В дошкільному віці доступні спостереження за розвитком бабки-коромисла, біланом капустяним.

Так, в процесі ознайомлення з різноманітними природними явищами у дітей створюється правильне розуміння природності цих процесів, а значить, формується ї матеріалістичне світорозуміння. Вихователь повинен весь час підкреслювати, що розвиток відбувається в результаті природних причин. Ефективним і доцільним прийомом є спонукання дітей до того, щоб вони самі знаходили природні причини різних явищ.

У живій і неживій природі багато зв'язків виявляються яскраво і доступні розумінню дошкільників. Особливої уваги заслуговує з'ясування причинно-наслідкових зв'язків.

Наприклад, в процесі зимових спостережень за явищами неживої природи діти з'ясовують, чому нерівномірно покривається снігом ділянка: в одному місці гори снігу, в другому – видно мерзлу землю, а навколо дерев – глибокі пристовбурні круги; чому деякі замети вкриті льодовою коркою, чому з бурульок капає вдень, чому сніг тане з одного боку даху, чому сніг навесні стає брудним, звідки береться цей бруд, чому його раніше не було видно. Відповіді на всі ці запитання потребують встановлення зв'язків і виявлення залежності між явищами. При правильно організованих спостереженнях встановлення таких зв'язків не завдає дошкільникам великих труднощів.

Взаємозв'язки в природі добре можна простежити при ознайомленні дітей з розвитком рослин. Так, взаємозумовленість між розвитком рослин і потрібною кількістю вологи доступна навіть трирічному маляті. Ось у не политого первоцвіту – поникли листочки. Прийшовши в дитячий садок, вихователь з прикрістю говорить про це дітям. Квітку добре поливають і через короткий, час вона знову оживає.

Такі ж яскраво виражені взаємозв'язки між розвитком рослин і світлом, теплом, доглядом за ними і т. д. В наявності цих взаємозв'язків, діти переконуються в процесі спостережень та пращ в куточку природи, квітнику, на дитячому городі.

Залежність між рослинами і умовами їх існування можна розкрити перед дітьми на деяких прикладах, пристосування рослин до навколишнього середовища.

Знайомий всім з дитинства подорожник найчастіше можна побачити поблизу доріг, у дворах. Він не боїться витоптування і пристосувався рости біля людського житла: розетка листя майже паралельна поверхні землі, якщо відірвати листок, потягнуться нитки – це судини, які надають йому пружності,

Прикладів таких взаємозв'язків можна навести багато. Не менший матеріал дає в цьому відношенні тваринний світ. Взаємозв'язок організму і середовища можна яскраво продемонструвати дітям на прикладах захисного забарвлення. Так, гусінь прядуна уподібнюється сучку, що робить її непомітною. У деяких комах, які мають добре розвинені засоби захисту (отруйні залози, жало) можна бачити застережне забарвлення, воно наче вивіска: попереджає про небезпеку. Цікаві приклади пристосувального забарвлення у ящірки, зайця-біляка і зайця-русака, тигра, білого ведмедя.

Для дітей дошкільного віку в більшості випадків, зрозумілий взаємозв'язок між будовою тварини і способом життя, наприклад, наявність панцира у повільної черепахи, учаплі - довгих ніг і дзьоба, у пелікана – великого мішка під дзьобом для утримання їжі, у їжака колючок і т.д. Старшим дошкільникам можна пояснити, що ці пристосування з'явилися в результаті тривалого розвитку. Коли є слушна нагода, показати їм, що вони хороші тільки для певних умов життя.

Ознайомлений дітей з багатьма об'єктами природи дає можливість показати дітям різноманітність і єдність в природі.

Дітей старшого дошкільного віку ознайомлюють з різноманітними видами дерев, кущів, рослин. Згідно з програмою, їх вчать розрізнити дикий і їстівний виноград, гостролистий і сріблястий клей, лісову і лугову герань і т. д. Так діти ознайомлюються з різноманітністю видів різних родин, Навчаючи дітей розрізняти, порівнювати за відмінністю, вихователь повинен вчити дітей знаходити і подібне. Зустрівшись на лузі з конюшиною повзучою треба порівняти її з конюшиною рожевою, встановити відмінність і подібність. Під час розглядання на екскурсії в зоопарку лева, тигра, вихователь спрямовує увагу дітей на спільне і відмінне між цими представниками родини кошачих: лапи з подушечками, нігті втягнуті, нечутна хода, охайність. Пізніше, під час розгляду картин вихователь може запропонувати порівняні лева, тигра і кішку, встановити, що всі вони близькі родичі.

Ознайомлюючись з рослинами, діти дізнаються про їх будову— всі рослини мають корінь, стебло, листя, квітку, плід. В той же час всі рослини відрізняються між собою, окремі їх органи також різко відмінні. Різноманітність виявляється в різних формах кореня – у моркви він веретеноподібний, у столових буряків – ріповидний, в різних формах стебла і листя. Дітям можна показати цікаві видозміни стебла: у цибулі їстівної і гусячої цибульки роль стебла виконує цибулина. Дуже цікаві за різноманітністю форми листя, квітки.

Отже, і в межах доступних розумінню дітей фактах з життя природи, можна, формувати у них поняття про різноманітність і єдність в природі.

Вплив людини – перетворювача природи, яка розумно, з знанням законів природи, умов, що потребують живі істоти, може перетворювати їх, змінювати їх властивості, поліпшувати корисні якості, також доступна розумінню дітей.

Порівнюючи дрібні ягоди суниці лісової з великими ягодами полуниць, або дрібненькі китиці неїстівного винограду з великими гронами їстівного, діти переконуються, що ці рослини подібні. Вихователь повинен розповісти, що такі ягоди виростили люди з диких. Це дуже важка і кропітка робота. Люди вибирали в лісах суниці з найбільшими ягодами і переносили їх в свої ягідники. Для тою, щоб воні виросли ще більшими, люди дуже добре доглядали за ними.

Доступних розумінню дітей природних фактів, що показують перетворюючу силу людини, дуже багато. Можна показати дітям плоди диких груш і яблунь, порівняти їх з садовими; шипшину лісову порівняти з розкішними трояндами; гвоздику лісову з гвоздикою садовою.

Підкреслювання в процесі ознайомлення дітей з природою взаємозв’язку і взаємозалежності між природними явищами, різноманітності і єдності в природі, впливу людини на перетворення природи сприяє формуванню у дітей матеріалістичного світорозуміння.

При розгляданні питання про формування, у дітей дошкільного віку основ матеріалістичного світорозуміння не можна не зупинитися на розгляді специфіки цього процесу в дошкільному віці.

Ця специфіка перш за все полягає в тому, що у дітей-дошкільників ще мало знань, життєвого досвіду. В дошкільному віці переважає конкретне, наочно-образне мислення, абстрактне мислення тільки починає розвиватися, У зв'язку з цим можна говорити лише про формування елементів матеріалістичного світорозуміння у процесі ознайомлення дітей з   природою.

Розвиток у дітей матеріалістичного світорозуміння, яке ґрунтується на формуванні реалістичних уявлень про предмети і явища природи, знаходиться в деякому протиріччі з схильністю дітей до антропоморфізму. Антропоморфізм – це перенесення властивих людині рис, особливостей на сили природи, рослини, тварин.

Розвиток у дітей схильності до антропоморфізму складається під впливом розповідей дорослих, які переносять світ своїх відчуттів, суджень на поведінку тварин В великій мірі цьому сприяють твори усної народної творчості, художньої літератури, в яких часто досить драматично, образно говориться про вчинки, переживання тварин, аналогічні людським.

Наділення тварин людськими властивостями приводять до того, що за окремими представниками утримується певна думка, (лисиця хитра, осел дурний), яка міцно тримається. Така аперцепція заважає створенню реалістичних, уявлень про тварин, іноді створює передумови для виникнення забобонів.

Поряд з цими негативними сторонами, необхідно вказати і на ті позитивні моменти у вихованні дітей, які закладені в цьому явищі. Схильність до антропоморфізму використовується вихователями з метою формування у дошкільників гуманних почуттів і бережного ставлення до рослин і тварин.

У дошкільному віці не можна негайно вижити антропоморфізм в оцінці поведінки тварин. Потрібна послідовна і систематична робота вихователів по формуванню реалістичних уявлень і понять про предмети і явища природи, зв'язки між ними, яка безумовно сприятиме розвитку правильного матеріалістичного розуміння природи.

 

 

В дитячому садку дітям не дається системи знань з будь-якої галузі природознавства; в силу вікових особливостей не можна дотриматися логіки науки — вивчити природу від найпростіших форм її зародження до най складніших.

Специфіка відбору матеріалу полягає в тому, що дітям дається досить широке коло знань про ті явища, об'єкти природи, з якими дитина найчастіше зустрічається в житті, щоб навчити її орієнтуватися в природному середовищі, сформувати правильне матеріалістичне розуміння них явищ.

Краєзнавчий принцип виражається у відборі такого природною матеріалу, який найбільш поширений в данній місцевості. Для вивчення обираються рослини, представники тваринного світу, характерні для флори і фауни України. Необхідність їх вивчення викликається потребою конкретизувати обсяг знань дітей, створити можливості для контролю за засвоєнням дітьми програми.

Краєзнавчий принцип відбору матеріалу дає можливості для внесення деяких змін відповідно до природних умов.

Концентричний принцип. Згідно з цим принципом матеріал програми розташований так, що забезпечується повторність, поглиблення знань і завершеність їх на кожному ступені. Наприклад, ознайомлення з опадами взимку починається з молодшої групи. Діти молодшої групи ПОВИННІ ЗНАТИ, що сніг білий, холодний; в середній групі — сніг у відлигу ліпиться, а в мороз розсипається, сніг складається з сніжинок. В старшій групі діти ознайомлюються з тим, що сніжинки бувають різної форми; що взимку опади можуть бути у вигляді крупи, голок, зірочок-сніжинок, інею. Таким шляхом, з групи до групи поглиблюються знання дітей про властивості снігу і в кожній групі ці знання набувають певної завершеності.

Діти повинні дістати в дитячому садку значне коло знань про різноманітні рослини. Діти повинні отримати певні знання про представників рослинності різних природних угруповань, наприклад лісу, лук, водойм, пустирів, щоб показати дітям значення цих рослий в природі і в житті людини, їх пристосування до життя а певних умовах, тобто взаємозв'язки з середовищем (блекота, дурман ростуть на пустирях, тому що тварини їх не поїдають, бо вони отруйні; лопухи зустрічаються усюди, бо його плоди здатні чіплятися за тварин і людей і так переносяться в різні місця).

У дошкільному закладі необхідно ознайомити дітей з видовою різноманітністю рослин, наприклад, з тополею звичайною і тополею пірамідальною, кленом гостролистим і сріблястим, виноградом диким і їстівним, щоб дати можливість вправляти дітей у розрізнянні і знаходженні рис подібності і формувати уявлення про різноманітність і єдність в природі.

Протягом перебування в дитячому садку діти ознайомлюються з представниками кімнатних рослин. Згідно з новою програмою дітей старшої І підготовної груп вчать складати найпростіші гербарії.

На основі ознайомлення з різноманітними представниками рослинного світу у дітей формуються уявлення про будову рослин (корінь, стебло, листя, квітка, плід), про різноманітність стебел, листя, забарвлення квіток; діти

Навчаються класифікувати овочі, фрукти, польові, садові, лісові, лугові квіти, дізнаються про корисні і шкідливі рослини.

Необхідно сформувати обсяг знань по ознайомленню дітей з такими представниками тваринного світу як комахи, птахи, звірі.

Ознайомлення з найбільш поширеними представниками комах, птахів, звірів повинно йти в напрямку формування розумного ставлення дітей до них, виходячи з користі і шкода, яку вони завдають, розкриття, перед дітьми цікавих явищ взаємодії з навколишнім на прикладах захисного або застережного забарвлення, пристосування до перенесення несприятливих умов.

Ця робота вимагає від вихователів досить широкої обізнаності в питаннях природознавства, і на це потрібно звернути серйозну увагу.

Ознайомлення з природою є частиною роботи по ознайомленню з навколишнім життям. Пізнання нових явищ завжди зв'язане з позначенням того чи іншого об'єкта новим словом. Отже, робота по ознайомленню з природою невіддільна, від роботи з розвитку мови у дітей.

В природі багато мінливих явищ, ознайомлення в якими можна проводити в повсякденному житті. Наприклад, спостереження за тим, на якому дереві вперше з'явилося жовте листя, як поступово дерево вбирається в золоте вбрання, на яких деревах з'явилося червоне листя, або спостереження за погодою, за різними формами опадів треба проводити щоденно.

Виконання програми по ознайомленню з природою в повсякденному житті створює можливості для нагромадження, чуттєвого досвіду дітей, що дуже важливо для систематизації, узагальнення його.

Обсяг знань, виділений на заняття, розрахований в основному на створення у дітей закінчених уявлень про зміни, що відбуваються в природі в різні пори року (в лісі, парку, на водоймищі, на лузі), про працю людей, в різний час; на уточнення, класифікацію деяких понять, навчання дітей вміння орієнтуватися в природному середовищі.

Від того, як буде проводитися програма по ознайомленню з природою в повсякденному житті, залежить успіх у засвоєнні дітьми знань на заняттях.

Часто виникає питання про співвідношення між кількістю занять по ознайомленню з природою з заняттями по навчанню дітей рідної мови. Це питання не можна вирішити пропорцією 1:1, адже це єдиний розділ роботи дитячого садка, мета якого — дата дітям знання про навколишнє життя і на основі цього розвівати мову дітей. Занять по ознайомленню з природою повинно проводитися стільки, щоб забезпечити виконання програми. Можна назвати лише примірну кількість занять на сезон в кожній віковій групі. Так, в молодшій групі проводиться 6-8 занять, в середній — 10—12, в старшій групі по 12—16 занять на квартал.

Влітку кількість занять по ознайомленню з природою збільшується, оскільки значно збільшується кількість об'єктів у природі, з якими необхідно ознайомити дітей. Заняття по ознайомленню з природою влітку в основної проводяться у формі екскурсій, організованої колективної праці. Вони значно урізноманітнюють дитяче життя, заповнюють цікавими враженнями.