Розділ ІІ Виробництво в короткостроковому періоді

 

При зміні обсягів виробництва відбувається перехід від однієї комбінації ресурсів до іншої, що розміщені на різних ізоквантах. В короткостроковому періоді частина ресурсів (наприклад, капітал) залишається незмінною, тоді збільшення обсяг виробництва можна досягти лише завдяки нарощуванню змінних ресурсів (наприклад, праці). Тому обсяги виробництва можуть пересуватися вздовж лінії фіксованого капіталу K1A (рис. 2.1). Фірма може використовувати більше праці, рухаючись від однієї ізокванти до іншої. Співвідношення K/L вздовж цієї лінії зменшується, оскільки обсяг K на все більшу кількість L. [9, 120]


Рис. 2.1. Зміна обсягів виробництва


Стадії виробництва

 

В теорії виробництва є три важливі показники: загальний, граничний та середній продукти.

Загальний продукт (ТР) – загальна кількість продукту, виробленого при використанні визначеної кількості змінного фактора і при незмінних інших факторах.

 

ТР=f(х, у, z...), або Q =/(К, L, М...),

 

де у — змінний фактор; х, z... — сталі фактори.

Загальний продукт, виготовлений на основі наявних ресурсів, відображає продуктивність як сталих, так і змінних вхідних факторів. Кількість виготовленої продукції, отриманої за певної комбінації вхідних факторів, залежить від:

-поточного стану вибраної технології;

-загальної ефективності, властивої тій чи іншій фірмі;

-величини діючого підприємства або абсолютної кількості вхідних факторів;

-пропорції використання ресурсів (відношення сталих факторів до змінних).

Середній продукт (АР) — це відношення загального продукту до використаної кількості певного вхідного виробничого фактора:

.

Для праці формула середнього продукту матиме такий вигляд:

,

а для капіталу:


Середній продукт праці (АРL) фактично являє собою продуктивність праці, а середній продукт капіталу (АРK) є показником продуктивності капіталу.


Цей показник значно відрізняється на різних підприємствах. Наприклад середній продукт праці на великих сталепрокатних заводах США у 1985 р. становив 0,2 т сталі за годину праці. У той самий рік японські сталепрокатні заводи, які застосовували більш сучасну технологію і більші розміри капіталу, ніж американські, мали середній продукт 0,25 т сталі за годину праці. Однак невеликі розміром сталеливарні заводи, які виробляють сталь із вторинної сировини (металобрухт), мають середній продукт праці 0,29 т сталі за годину праці. Отже такі заводи можуть успішно конкурувати із сталепрокатними гігантами, оскільки їхня продуктивність праці сприяє зниженню цін виробництва.

Граничний продукт (МР) змінного фактора виробництва – це приріст загального продукту, досягнутий за рахунок приросту цього фактора на одну додаткову одиницю:

,

Відповідно граничний продукт праці розраховуємо за формулою:

,

а граничний продукт капіталу:


.

МР належить до змінних факторів, бо лише вони спричинюють зміни у ТР. МР може бути від’ємним, додатнім і рівним нулеві. Динаміка МР базується на законі спадної граничної продуктивності. [4, 119-121]


Стадії виробництва

Стадія 1.

Стадія зростання середньої продуктивності:

- APL зростає до максимуму;

- MPL додатній і MPL=APL;

- TPL є зростаючим.

Стадія 2.

Стадія максимальної загальної продуктивності:

- починається з точки, де MPL=APL і продовжується до точки, в якій TPL досягає максимуму;

- APL спадає, але ще високий;

- MPL спадає, але MPL >0 (додатній).

Стадія 3.

Стадія вза’ємної граничної продуктивності:

- починається з точки, де TPL є максимальним і MPL=0 та продовжується до точки, де TPL= APL=0;

- TPL спадний і досягає нуля;

- APL спадний і досягає нуля;

- MPL від’ємний і спадає. [4, 128]

Взаємозв’язки між показниками TP, AP і MP можна побачити на рис. 2.2 де зображено, як будуть змінюватись криві TPL, APL, MPL при збільшенні обсягу використання праці (у певних одиницях виміру, наприклад, L – годин за місяць, Q – одиниць продукції за місяць). Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням L до певної межі Q3, у точці С досягає найбільшого значення Q3, при L=L3, а потім зростання припиняється; це є проявом закону спадної віддачі факторів виробництва, згідно з яким при збільшенні обсягу використання певного фактора і незмінних обсягах інших факторів, починаючи з певного моменту (на рис. 7б при L=L1), гранична продуктивність MP цього фактора спадає. Середній продукт зростає, доки L>L2, сягає найбільшого значення у точці ВМ при L=L1, потім МР спадає: MPL=0 при L=L3, MPL<0 при L>L3.

 

 

 


Рис. 2.2. Криві граничного та середнього продуктів





Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: