2020-09-24
251
1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.
2. Конкретні цілі. Аналізуватина препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи та будову м’язів шиї, трикутники шиї, визначити їх клінічне значення. Виначити топографію фасцій шиї, міжфасціальні простори.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- з курсу біології: філогенез м’язової системи;
- з курсу анатомії: знання будови скелета;
Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Теоретичні питання до заняття:
|
|
|
1. Класифікація м’язів шиї?
2. Поверхневі м’язи, топографія, функції?
3. Глибокі м’язи, топографія, функції?
4. М’язи, які відносяться до під’язикової кістки?
5. Латеральний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?
6. Медіальний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?
7. Фасції шиї?
8. Міжклітковинні простори шиї, їх клінічне значення?
4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з кістковими та вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»
Зміст теми заняття.
Класифікація м’язів шиї.
1. Поверхневі.
2. М’язи, які відносяться до під’язикової кісткі: надпід’язикові; підпід’язикові.
3. Глибокі: бічні; передні; задні (описані в розділі «М’язи спини»).
1.1. Підшкірний м’яз – натягує шкіру шиї, опускає кут рота.
1.2. Груднино-ключично- соскоподібний м’яз – при скороченні з двох боків підіймає голову і утримує її в вертикальному положенні, при скорочуванні з одного боку нахиляє голову в свій бік з поворотом обличчя в протилежну сторону.
2.1. Двочеревцевий м’яз – опускає нижню щелепу і тягне вгору під’язикову кістку.
2.2. Шило-під’язиковий м’яз – тягне під’язикову кістку вгору і назад.
2.3. Щелепно-під’язиковий м’яз (діафрагма рота) – опускає нижню щелепу, фіксує і тягне вгору під’язикову кістку.
2.4. Підборідно-під’язиковий м’яз – опускає щелепу, тягне вгору під’язикову кістку.
2.5. Груднино-під’язиковий.
2.6. Груднино-щитоподібний.
2.7. Щито-під’язиковий.
2.8. Лопатково-під’язиковій.
Останні чотирі м’зи фіксують, тягнуть вниз під’язикову кістку.
|
|
|
Глибокі м’язи (бічні): драбинчасті м’язи (передній, середній, задній) – нахиляють шийний відділ хребта, підіймають ребра.
Топографія: відносно драбинчастих м’язів виділяють – переддрабинчастий, між драбинчастий та позадрабинчастий простори.
Топографія шиї.
1. Верхня і нижня границі.
2. Передня, задня, бічні поверхні.
Трикутники шиї.
1. Латеральний (задній) трикутник шиї (в цого складі 2 трикутники):
- лопатково-трапецієподібний – місце оперативного доступа до нервів шийного сплетення, до шийних хребців;
- лопатково-ключичний – місце оперативного доступа до підключичної артерії і вени (катетеризація, зондування), до нервів плечового сплетення.
2. Медіальний (передній) трикутник шиї (білою лінією шиї ділиться навпіл, включає 5 трикутників):
- лопатково-трахеальний – місце оперативного доступа до трахеї;
- сонний трикутник – доступ до сонних артерій;
- піднижньощелепний – доступ до піднижньощелепної слинної залози та лімфатичним вузлам;
- трикутник Пирогова (язичний) – доступ до язикової артерії;
- під підборідний – доступ до лімфатичних вузлів.
Фасції шиї за Шевкуненко:
1. Загальна поверхнева підшкірна фасція.
2. Поверхневий листок власної фасції шиї.
3. Глибокий листок власної фасції шиї.
4. Внутрішньошійна фасція: парієнтальна та вісцеральна пластинки.
5. Передхребтова фасція.
Міжфасціальні простори шиї.
1. Передвісцеральний простір – по ходу трахеї продовжується в верхнє і переднє середостіння.
2. Позавісцеральний простір – по ходу стравохіду продовжується в верхнє і заднє середостіння.
Матеріали для самоконтролю.
А. Тестові завдання:
1. Який з перелічених м’язів піднімають 1 ребро?
А. Груднино-ключично-соскоподібний.
В. Передній та середній драбинчасті.*
С. Задній драбинчастий.
D. Шило-під’язиковий.
E. Підшкірний.
2. Який з м’язів шиї при скороченні захищає від здавлення поверхневі вени шиї?
А. Груднино-ключично-соскоподібний.
В. Підшкірний.*
С. Трапецієподібний.
D. Лопатково-під’язиковий.
E. Груднино-щитоподібний.
3. Який з м’язів шиї захищає у фазі вдоху від здавлення глибокі вени шиї?
А. Груднино-ключично-соскоподібний.
В. Підшкірний.
С. Трапецієподібний.
D. Лопатково-під’язиковий.*
E. Груднино-щитоподібний.
4. Які з м’язів шиї тягнуть нижню щелепу донизу при фіксованій під’язиковій кістці?
А. Груднино-ключично-соскоподібний.
В. Підшкірний.
С. Щелепно-під’язикові, двочеревцеві, підборідно-під’язикові.*
D. Лопатково-під’язиковий.
E. Груднино-щитоподібний.
5. Який із м’язів шиї утворюють основу дна ротової порожнини?
А. Двочеревцеві.
В. Шило-під’язикові.
С. Щелепно-під’язикові.*
D. Підборідно-під’язикові.
Е. Груднино-під’язикові.
6. До фасцій шиї не відноситься:
А. Поверхнева фасція шиї.
В. Поверхневий листок власної фасції шиї.
С. Щічно-глоткова.*
D. Глибокий листок власної фасції шиї.
Е. Внутрішньошийна фасція.
