Розподіл балів, присвоєних студентам

Поряд-ковий номер Модуль 2. (поточне тестування) Кількість балів
1 Змістовий модуль 5 18
  Тема 25 3
  Тема 26 3
  Тема 27 3
  Тема 28 3
  Тема 29 3
  Тема 30 3
2 Змістовий модуль 6 27
  Тема 31 3
  Тема 32  3
  Тема 33 3
  Тема 34 3
  Тема 35 3
  Тема 36 3
  Тема 37 3
  Тема 38 3
  Тема 39 3
3 Змістовий модуль 7 24
  Тема 40 3
  Тема 41 3
  Тема 42 3
  Тема 43 3
  Тема 44 3
  Тема 45 3
  Тема 46 3
  Тема 47 3
4 Змістовий модуль 8 12
  Тема 48 3
  Тема 49 3
  Тема 50 3
  Тема 51 3
5 Змістовий модуль 9 12
  Тема 52 3
  Тема 53 3
  Тема 54 3
  Тема 55 3
6 Змістовий модуль 10 9
  Тема 56 3
  Тема 57 3
  Тема 58 3
  Разом змістові модулі 102

Під­го­то­в­ка огля­ду на­у­ко­вої лі­те­ра­ту­ри. Або про­ве­ден­ня на­у­ко­во­го до­слі­джен­ня (ін­ди­ві­ду­а­ль­на ро­бо­та).

8

Підсумковий тестовий контроль засвоєння модулю 2.

90

РАЗОМ сума балів

200

Аудиторна робота – 60%, СРС – 40%.

Примітка. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: ″5″ – 3 балів, ″4″ – 2 бали, ″3″ – 1 бал, ″2″ – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 102.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчального процесу та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 34 бали.

До складання підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які:

· відвідали усі аудиторні заняття (практичні заняття та лекції),

· при вивченні модулю набрали мінімальну кількість балів.

Студенту, який не виконав усі передбачені види робіт з поважної причини, вносяться корективи до індивідуального навчального плану; йому дозволяється відпрацьовувати академічну заборгованість до певного визначеного терміну.

 

Повторне складання (перескладання) підсумкового модульного контролю проводиться:

· під час канікул,

· впродовж двох додаткових тижнів після закінчення весняного семестру.

 

Перескладання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2 разів.


Мо­дуль 2.

Спеціальна гі­сто­ло­гія та ембріологія

 

Змі­с­то­ві мо­ду­лі, які вклю­чає мо­дуль 2:

 

 

Змі­с­то­вий мо­дуль 5. Нервова система. Органи чуттів. Шкіра та її похідні.

Змі­с­то­вий мо­дуль 6. Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи.                                   

Змі­с­то­вий мо­дуль 7. Спеціальна гістологія та ембріологія органів серцево-судинної системи, крово­тво­рення та імунного захисту.

Змі­с­то­вий мо­дуль 8. Спеціальна гістологія та ембріологія органів дихальної та сечової системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 9. Спеціальна гістологія та ембріологія органів статевої системи.

Змі­с­то­вий мо­дуль 10. Спеціальна гістологія та ембріологія органів ендокринної системи.

 

 

Змі­с­то­вий мо­дуль 5.

спеціальна гістологія та ембріологія

нервової системи та органів чуття

 

Кон­к­ре­т­ні ці­лі:

· Навчитися пояснювати поняття про органи і морфофункціональні системи.

· Трактувати особливості мікроскопічної будови порожнистих та паренхіматозних органів.

· Інтерпретувати будову різних органів людини в аспекті взаємовідношень тканин, що входять до їх складу у різні вікові періоди, а також в умовах фізіологічної і репаративної регенерації.

 

Заняття 25

             

Те­ма: Нервова система. Спинний мозок.  
Ме­та: 1. Зрозуміти процес ембріонального розвитку нервової системи. 2. Ви­вчи­ти бу­до­ву і фу­н­к­ці­о­на­ль­не зна­чен­ня стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку на мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му і суб­мі­к­ро­ско­пі­ч­но­му рі­в­нях. 3. Умі­ти роз­пі­зна­ва­ти на еле­к­т­ро­нних мі­к­ро­фо­то­гра­фі­ях ор­га­не­ли та їх стру­к­ту­р­ні ком­по­не­н­ти. 4. Вивчити будову корінців спинного мозку. 5.Умі­ти «чи­та­ти» еле­к­т­ро­нні мі­к­ро­фо­то­гра­фії спинного мозку.

 

Про­фе­сійне орі­є­н­ту­ван­ня сту­де­н­тів

Не­р­во­ва си­с­те­ма ві­ді­грає пер­шо­ря­д­ну роль у ре­гу­лю­ван­ні ро­бо­ти усіх ор­га­нів і си­с­тем ор­га­ні­з­му, за­без­пе­чує ко­ор­ди­ну­ван­ня їх фу­н­к­ції. Ва­ж­ли­ве зна­чен­ня у за­без­пе­чен­ні про­це­сів регуляції на­ле­жить спинному мозку. Зо­к­ре­ма, через спинний мозок відбувається сприйняття чутливої інформації, а також передача збудження від нейрона до нейрона. На рівні сегмента спинного мозку замикається ланцюг рефлекторної дуги. То­му знан­ня цих стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів не­р­во­вої си­с­те­ми до­по­мо­же майбутньому лі­ка­рю ви­ро­би­ти ці­лі­с­не уяв­лен­ня про ор­га­нізм лю­ди­ни і цілісний під­хід до лі­ку­ван­ня хво­ро­го ор­га­ні­з­му, до­по­мо­же ви­ро­б­лен­ню клінічно­го ми­с­лен­ня, що не­об­хід­но ко­ж­но­му лі­ка­рю не­за­ле­ж­но від сфе­ри йо­го клі­ні­ч­ної ді­я­ль­но­с­ті.

 

 

Ба­зо­вий рі­вень знань та умінь

1. Бу­до­ва стру­к­ту­р­них ком­по­не­н­тів спинного мозку (ка­фе­д­ра анатомії людини).

2. Джерела розвитку спинного мозку (ембріологія).

 

Роз­по­діл ча­су

1) те­о­ре­ти­ч­ний роз­бір ма­те­рі­а­лу – 35 хв.,

2) ви­ко­нан­ня прак­ти­ч­ної ро­бо­ти – 50 хв.,

3) пе­ре­ві­р­ка і під­пи­су­ван­ня ри­су­н­ків – 5 хв.

 

 

Про­гра­ма са­мо­стій­ної під­го­то­в­ки сту­де­н­тів

І. Про­чи­тай­те та ви­вчіть ма­те­рі­ал на стор. 464-465, 474-477 у підручнику «Гі­сто­ло­гія лю­ди­ни» під редак­ці­єю О.Д.Лу­ци­ка та ін., 2003 та у лек­ці­ї.

ІІ. Дай­те від­по­ві­ді на та­кі за­пи­тан­ня

1. Нервова система. Загальна морфофункціональна характеристика. Класифікація. Джерела розвитку.

2. Спинний мозок. Розвиток. Морфофункціональна характеристика. Будова сірої та білої речовини.

3. Нейронний склад сірої речовини спинного мозку.

4. Локалізація і функціональне значення ядер сірої речовини спинного мозку.

5. Будова передніх і задніх корінців спинного мозку.

6. Гліальні компоненти спинного мозку.

 



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: