2020-09-24
107
Загальна мета.
Аналізувати зміну активності ферменту амілази в біологічних рідинах. Вивчення міжнародної класифікації ферментів за типом реакцій.
Вивчення механізмів дії ферментів та кінетики ферментативного каталізу. Знати методи визначення активності ферментів, а також вміти інтерпретувати ці методи.
Конкретні цілі:
1. Кількісно визначати активність амілази в сечі за Вольгемутом, трактувати отримані результати.
2. Трактувати міжнародну класифікацію та номенклатуру ферментів за типом реакцій.
3. Аналізувати механізми дії ферментів.
4. Пояснити методи визначення активності ферментів
5. Пояснити кінетику ферментативного каталізу.
Вихідний рівень знань-вмінь: знати поступовий гідроліз молекули крохмалю до мальтози через стадію декстринів. Знати типи хімічних реакцій. Знати біологічну роль та структуру ферментів, фізико-хімічні властивості білків.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами
Навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
|
|
|
| Зміст і послідовність дій | Вказівки до навчальних дій |
| 1. Практичне вивчення визначення амілази слини. | 1.1. Визначення активності амілази слини. |
| 2. Методи визначення активності ферментів. | 2.1. На конкретних прикладах поясніть принципи методів визначення активності ферментів: а) за кількістю продукту, який утворюється під дією ферменту за одиницю часу; б) за кількістю витраченого субстрату за одиницю часу; в) спектрофотометричні методи визначення активності ферментів та візуалізація результатів ферментативної реакції. 2.2. Одиниці виміру активності та кількості ферментів: а) міжнародні одиниці; б) катал; в) питома активність ферменту. |
| 3. Міжнародна класифікація та номенклатура ферментів за типом реакцій. | 3.1. Пояснити принцип міжнародної класифікації і номенклатури ферментів. 3.2. Назвати шість класів ферментів та пояснити типи каталізованих ними реакцій. |
| 4. Механізми дії ферментів. | 4.1. Термодинамічні закономірності ферментативного каталізу. 4.2. Активні центри ферментів. Відмінності будови активних центрів у простих та складних ферментів. 4.3. Ферментативне перетворення субстратів за каталітичної дії ферменту на прикладі дії хімотрипсину та ацетилхолінестерази. Послідовність етапів каталітичного процесу. |
| 5. Кінетика ферментативних реакцій. | 5.1. Залежність швидкості реакцій від концентрації ферменту, субстрату, рН та температури. 5.2. Константа Міхаеліса-Ментен, її смислове значення. |
Індивідуальна самостійна робота студентів.
Зробити реферативні доповіді за темами: ”Роль підшлункової залози в виникненні гіперамілаземії і гіперамілазурії”; “Механізм дії ферментів”
