Завдання для самостійної роботи

1. Користуючись ефемеридами Сонця в астрономічному календарі простежте за зміною схилення Сонця протягом року та побудуйте графік цієї зміни.

2. На якій географічній широті в дні весняного і осіннього рівнодення Сонце буває в зеніті в справжній полудень?

3. На яких географічних широтах в дні літнього і зимового сонцестоянь полуденна висота Сонця рівна 90⁰?

4. Розгляньте зміну пір року на Юпітері і Урані, для яких нахил осі до площини обертання навколо Сонця відповідно рівний 86⁰,9 і -8⁰.

5. З’ясуйте картину руху Сонця для спостерігача на північному полярному колі, починаючи з 22 грудня. В який день висота Сонця там буде максимальною. Визначте її.

6. В яку календарну дату починається полярний день на мисі Челюскін ( =77⁰ )? Яка його максимальна тривалість?

7. Чи можливий полярний день на мисі Горн? Відповідь обґрунтуйте.

8. Яка найбільша кількість білих ночей в Ігарці ( = 67⁰ ).

9. Визначте дати, коли у Вінниці вечірні астрономічні сутінки перекриваються з вранішніми.

Дата _____ Час _______

Лабораторна робота №5

Тема роботи: час та географічна довгота місця спостереження

Мета роботи: З’ясувати причину виникнення і методику визначення поправки годинника. навчитись визначати географічну довготу місця спостереження за декретним часом, спостереженнями Сонця та таблицям. З’ясувати причини виникнення рівняння часу і способи його визначення.

Обладняння, посібники і матеріали: астрономічний календар, географічна карта або глобус. Карта годинних поясів. Номограма для визначення рівняння часу.

Література: [1-6].