Зимове прибирання міських територій

Основною задачею зимового прибирання дорожніх покрить є забезпечення нормальної роботи міського транспорту і руху пішоходів. Прибирання міських територій узимку трудомістка. Складність організації прибирання зв'язана з нерівномірним завантаженням парку снігоприбиральних машин, що залежить від інтенсивності снігопадів, їхньої тривалості, кількості снігу, що випав, а також від температурних умов. Міські території прибирають узимку в два етапи: 1) розчищення проїзної частини вулиць і проїздів; 2) видалення з міських проїздів зібраного у вали снігу.

Прибирання вулиць узимку складається з таких робіт: своєчасного очищення проїзної частини від снігу, що випав, і боротьби з утворенням ущільненої кірки; ліквідації ожеледиці і боротьби зі слизькістю покрить вулиць: видалення сніжно-крижаних накатів і ущільнень снігу, а також сніжних валів з міських вулиць (вивіз на смітник, складування, снігосплавів і сніготанення). Крім того необхідно розчищати перехрестя, зупинки міського транспорту, захищати лотки після навантаження снігу, забирати вулиці в безсніжні дні.

Виконання снігоочисних робіт можливо за умови строгого дотримання технологічних режимів, що обумовлюють залежність часу роботи машин від початку снігопаду, що вимагає практично цілодобової готовності машин до роботи. Тому в містах середньої зони і Крайньої Півночі на період снігопадів рекомендується передбачати цілодобове чергування піскорозбризгувачів і плугово-щіткових снігоочисників. Число таких машин повинне бути мінімальним і забезпечувати збирання тільки найбільш відповідальних магістралей, що відрізняються особливо напруженим рухом транспорту, у першу чергу міського пасажирських. Інші піскорозбризгувачі і плугово-щіткові снігоочисники повинні працювати в 1,5 зміни. При цьому необхідно, щоб час їхньої роботи збігався з годиною найбільш інтенсивного руху транспорту. Всі інші машини, застосовувані при зимовому збиранні, повинні також працювати в 1,5 зміни.

У зв'язку з тим, що піскорозбризгувачі і плугово-щіткові снігоочисники зайняті тільки частину робочого часу (у години снігопаду), для раціонального використання водійського складу рекомендується закріплювати за водіями піскорозбризгувачів, плугово-щіткових снігоочисників і машин, обладнаних совками, що працюють у періоди між снігопадами, сколювачі-рихлювачі, роторні снігоочисники й інші машини. Як показує практика роботи експлуатаційних господарств, у проміжку між снігопадами найбільш кваліфіковану частину водійського складу можна використовувати для технічного обслуговування і ремонту прибиральної техніки.

Для визначення термінів видалення снігу з міських доріг і проведення робіт з боротьби зі слизькістю вулиці поділяють на три категорії:.I - виїзні магістралі; усі вулиці з інтенсивним рухом, що мають тролейбусні й автобусні лінії; вулиці, що мають ухили, звуження проїздів, де сніжні вали особливо утрудняють рух транспорту; II - вулиці із середньою інтенсивністю руху міського транспорту; площі перед вокзалами, видовищними підприємствами, магазинами, ринками й іншими місцями з інтенсивним пішохідним рухом; III - вулиці міста з невеликою інтенсивністю руху транспорту.

Снігоочищення. Основний спосіб видалення снігу з покрить міських доріг - підмітання і згрібання його у вали плугово-щітковими снігоочисниками. перекидання снігу шнекороторними снігоочисниками застосовують на набережних рік, заміських і виїзних магістралях, а також на розташованих уздовж проїздів вільних територіях. Крім того, шнекороторними очисниками, обладнаними направляючими жолобами, сніг чи перекидають укладають на газони і смуги зелених насаджень. Очищення частини вулиць до асфальту одними снігоочисниками може бути забезпечена тільки при порівняно малій інтенсивності руху міського транспорту (не більш 120 маш/год). При більшій інтенсивності руху, як правило, не можна запобігти утворення ущільненого снігу без застосування хімічних матеріалів на покриттях доріг. Хімічні матеріали перешкоджають ущільненню і прикочуванню свіжого снігу. Знижують величину сил змерзання льоду з поверхнею дорожнього покриття, але їх можна застосовувати тільки при інтенсивності снігопаду не менш 0,5 мм/год (у перерахунку на воду), тому що в противному випадку на дорожнім покритті утворяться розчини реагентів. Застосування хімічних матеріалів дає позитивний ефект при гарному перемішуванні реагентів зі снігом, що може бути досягнуте при русі транспортних засобів інтенсивністю більш 100 маш/год. Міські дороги з інтенсивністю руху транспорту менш 100 маш/ год, а також при снігопадах інтенсивністю менш 0,5 мм/год прибирають без застосування хімічних матеріалів шляхом згрібання і змітання снігу плугово-щітковими снігоочисниками.

 

Таблиця Основні показники технологічного процесу снігоочищення.

Режим Інтенсивність снігопаду, мм/год Температура снігу, 0С Норма витрати реагенту, г/м2 Витримка Обробка реагентами Інтервал Згрібання і підмітання Усього
1 0,5–1 Вище -6 -6...-18 Нижче -18 15 25 35 0,75 1 3 3 7,75
2 1–3 вище -6 -6...-18 нижче -18 15 25 35 0,25 1 3 4,25
3 Понад 3 вище -6 -6...-18 нижче -18 15 25 35 0,25 1 1,5 2,75
1 0,5–1 вище -6 -6...-18 нижче -18 15 25 35 1 3,75 3 7,75
2 1–3 вище -6 нижче -18 15 1 0,25 3 4,25
3 Понад 3 вище -6 -6...-18 нижче -18 15 25 35 1 0,25 1,5 2,75

 

 

При інтенсивності снігопаду більш 0,5 мм/год і температурі вище -6оС додають 20 г/м2 хімічних реагентів, а при температурі нижче –6ОС - 30 г/м2. Основні показники технологічного процесу снігоочищення при різних температурах і інтенсивності снігопаду приведені в таблиці.

Перший цикл роботи снігоочисника виконується протягом години після початку снігопаду, а наступні - кожні 1,5 год. По закінченні снігопаду сніг згрібають і підмітають. Кожен цикл обробки дорожнього покриття розбитий на етапи: витримку, обробку хімічними реагентами, інтервал, згрібання і підмітання снігу.

Витримка - час від початку снігопаду до моменту внесення реагентів у сніг - залежить від інтенсивності снігопаду і температури повітря і приймається такий, щоб цілком виключити утворення на дорожнім покритті розчинів при контактуванні снігу і реагентів.

Інтервал - період між посипанням хімічних реагентів і початком обслуговування. Інтервал витримують тільки при снігопадах незначної інтенсивності. При виконанні робіт першого циклу витримувати інтервал випливає тільки при снігопаді інтенсивністю 0,5...1 мм/год.

При взаємодії з реагентами сніг, зберігаючи властивості сипкості, не піддається ущільненню і прикочуванню, завдяки чому при роботі плугово-щіткових снігоочисників досягається високоякісне збирання дорожніх покрить. Вал снігу укладають у прилотковій частини дороги. В усіх випадках, де це представляється можливим, для найкращого використання ширини проїзної частини, а також спрощення наступних збиральних робіт вал снігу розташовують по середині двостороннього проїзду. Число снігоочисників залежить від ширини вулиць, тобто для запобігання розкидання проміжного вала і прикочування його колісьми минаючого транспорту за один проїзд повинна бути прибрана половина вулиці. На вулицях із двостороннім рухом перша машина робить прохід по осі проїзду, що випливають рухаються уступом з розривом 20...25 м (мал.). Смуга, очищена машиною, що вперед йде, повинна бути перекрита на 0,5...1 м. Маршрути роботи снігоочисників вибирають так, щоб згрібання і змітання починалися з проїздів з найбільш інтенсивним рухом, а також мають торгові й адміністративні центри до початку роботи цих установ.

На найбільш широких магістралях великої інтенсивності для підвищення якості робіт доцільно на смугах дорожніх покрить, розташованих ближче до лотка, спочатку виконувати згрібання, а потім підмітання. У цьому випадку машина, що перед йде, працює одним відвалом, згрібаючи сніг, а підмітає наступна за нею з піднятим відвалом. Для зменшення періоду роботи плугово-щіткових снігоочисників операцію механізованого снігоочищення можна обмежити одним згрібанням, що дозволяє збільшити продуктивність у 1,5 рази.

Як виключення і тимчасову міру допускається застосовувати замість суміші розчин хлористого кальцію концентрацією понад 30%. При визначенні норми розподілу розрахунок ведуть на суху речовину. Розчин хлористого кальцію (натрію) можна розподіляти по дорожньому покриттю за допомогою спеціально обладнаних поливально-мийних машин. Суміш, що не злежується, одержують при механічному змішуванні хлористого натрію (поварена сіль) із хлористим кальцієм. Піскосоляна суміш складається з 92...97% піску і 3...8% хлористого натрію чи хлористого кальцію (по масі).

 

 

Лекція №14, 15


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: