Копіювання файлів з одного компа на інший (FTP)

Для передачі файлу потрібні 2 програми: FTP–клієнт (програма, яку користувачі запускають на своїх компах) і FTP-сервер (програма, що працює на величезних супер ЕОМ, де зберігаються десятки тисяч файлів). FTP-сервер нагадує собою бібліотеку файлів, що перебувають на звязку. FTP-клієнт може переписувати (відправляти) файли на FTP-сервер. Щоб скопіювати файли з одного компа на інший треба підключитися до іншого компа та вказати, що ви бажаєте скопіювати і куди. Щоб отримати файли необхідно скористуватися програмою FTP. Для цього: 1) запустіть команду FTP, набравши в командному рядку імя FTP-сервера. 2) наберіть ваше імя на даному FTP-сервері. 3) потім наберіть пароль. 4) перейдіть у той каталог FTP-сервера, де розміщений потрібний вам файл, за допомогою каналу cd. 5)щоб побачити список файлів даного каталогу, наберіть команду dir. 6) коли ви знайдете потрібний вам файл, повідомте FTP-серверу його тип. 7) за допомогою команди get можна скопіювати файл на свій комп. 8) коли ви закінчите переписувати файли відімкніться від FTP-сервера, набравши команду quit.

Знайомство із системою телеконференцій USENET.

Існує декілька тисяч телеконференцій, кожна із яких займається визначеною темою. Отже, можна визначити, що USENET не має тематичних обмежень. Телеконференції поділяються на вільні та відомі під керівництвом відповідальної особи – модератора, до якого спочатку надходять всі повідомлення і який вирішує чи відповідають вони обговорюваній темі. У деяких телеконференц модератор також робить обєднаннія змісту повідомлень та передачу його в USENET. Тематика існуючих телеконф складена за ієрархічною структупрою різних категорій. При цьому верхній рівень має сім рубрик. Кожна з них охоплює сотні підгруп, утворює деревовидну структура, аналогічну організації файлової системи. Телеконф можуть мати і регіональні обмеження. У той час, як для деяких телеконф буває потрібним обмін враженнями у світовому масштабі, то інші можуть обмежуватися міським колом користувачів. Для участі в телеконф треба мати так звану програму читання або програму, що володіє специфічними функціями для роботи в USENET. Телеконф USENET є невечерпним джерелом обміну інформацією у всесвітньому масштабі. Тут ви можете познайомитися із людьми, яких би ніколи не зустріли на своєму життєвому шляху.   

Cтворення гіперпосилань на документи та файли.

Гіперпосилання встановлюють звязок між б-я елементом поточного документу HTML й іншої веб-сторінки або незалежним обєктом – файлом чи зображенням. В якості гіперпосилання можуть виступати не тільки частина тексту, але і графічний елемент. Реалізувати просте гіперпосилання на іншу веб-сторінку можна шляхом використання у html-документі тега <A>, синтаксис запису якого в загальному вигляді виглядає так:

<A HREF=”URL” TARGET=”параметр” TITLE= ”альтер-нативний текст”> текст гіперпосилання</А>

HREF вказує на адресу сторінки, із якої планується встановити гіперпосилання. Якщо шуканий документ розміщується в одній директорії із поточним, в якості параметру HREF достатньо записати його назву. TARGET містить директиви, які описують правила відкриття не іншого документу в браузері, ці директиви виділяються в коді символом підкреслення. TITLE призначений для створення альтенрнативного тексту – випливаючої підказки, яка появляється в невеликому трикутничку, якщо користувач затримає курсор мишки над гіперпосиланням на декілька секунд. Процес створення посилання на розділ можна умовно розділити на два етапи. Перший полягає у підготовці так званої “закладки” – спец мітки з унікальним у межах даного документу іменем, який присвоюються “закладці” завдяки атрибуту NAME: <A NAME = ”імя_закладки”> ключеве слово чи заголовок розділу </A>. Наступний етап – створення самого посилання: <A HREF=”# імя_закладки”>текст посилання</A> 

Поняття електронної таблиці.

Термін “електронна таблиця” використовується для означення простої в використанні комп’ютерної програми, що призначена для обробки даних. Обробка даних вкл в себе: проведення різних обчислень з використанням потужного апарату функцій і формул, дослідження впливу різних факторів на дані, розв’язання задач оптимізації, отримання вибіркових даних, що задовольняють певні критерії, побудова графіків і діаграм, статистичний аналіз даних.

Основні елементи ЕТ

У програмі Excel ЕТ називається робочим аркушем або просто аркушем. Один файл Excel становить сукупність робочих аркушів, які називають робочою книгою. Новій роб книзі автоматично присвоюють імя “Книга 1”, яке зявляється у верхній частині екрана і зберігається до присвоєння другого імені. Нова роб книга складається із 16 роб аркушів – “Лист 1”, “Лист 2”…Всі аркуши спочатку однакові і мають 256 стовпчиків і 16384 рядки. Стовпці позначені буквами англійського алфавіту і їх комбінаціями АА, АВ і т.д. до ІV. Рядки номеруються цифрами 1,2,3… На пересіченні кожного стовпчика і кожного рядка розміщується комірка у вигляді прямокутника. Адреса комірки визначається певними іменами стовпчика і рядка – А5, В9. Якщо в комірку помістити курсор миші і клацнути на ній, то вона є активною і виділяється жирною рамкою. Координати акт комірки відображаються в полі імені, розташованому зліва над іменами стовпчиків. Сукупність виділених комірок – діапазон. Посилання на діапазон завжди складаються із адреси першої і останньої комірок, які розділені двокрапкою.