Створення і використання таблиці істинності

Для побудови таблиці істинності треба, по-перше, створити іменовані вузли за допомогою інструменту «Переменная» і, таким чином, призначити назви входам і виходам схеми. Для цього треба активувати (натиснути) інструмент «Переменная», після чого мишею клацати по лініях входів або виходів (зазвичай — по кінцях ліній). Кожне клацання призводить створення вузла (зображується точкою на лінії) і появи діалогового вікна із запрошенням ввести ім’я вузла (рис. 2.6). Якщо клацнути по середині лінії, до якої не приєднане джерело сигналу, буде створений вхідний вузол. Можна також створювати вузли на проміжних з’єднувальних лініях — в цьому випадку створюються вихідні вузли.

Вхідні і вихідні вузли можна додавати в таблицю істинності, яка

формується за допомогою інструменту «Таблица».

Рисунок 2.6 – Створення на схемі іменованого вузла

Алгоритм формування таблиці істинності в програмі AFDK такий:

в режимі редагування відкривається таблиця, до неї додаються вхідні та вихідні змінні (іменовані вузли);

далі задаються значення вхідних змінних — кожний набір значень складає окремий рядок таблиці;

в режимі моделювання програма обчислює значення вихідних змінних для кожного обраного рядка таблиці.

Для початкового створення таблиці слід натиснути кнопку «Таблица», потім всередині вікна, що з’явилося, слід клацнути правою кнопкою миші и активізувати пункт «Выбор переменных» (рис. 2.7). В однойменному вікні необхідно вхідні і вихідні змінні у лівій частині вікна («Невыбран- ные») перемістити у праву частину вікна («Выбранные») натисканням на кнопки   (перемістити обрані) або   (перемістити всі). Порядок слідування змінних у таблиці відповідає порядку їх слідування у правій частині вікна «Выбор переменных» — цей порядок може бути змінений: достатньо перемістити мишею змінні вгору або вниз. Після визначення складу і порядку змінних слід закрити вікно, натиснувши кнопку ОК.

Рисунок 2.7 – Формування таблиці істинності — додавання змінних

Після додавання змінних в таблиці будуть відображені вхідні змінні: заголовок з іменами. Далі треба сформувати інші вхідні значення в рядках. Рядки додаються по натисканні на кнопку    (рис. 2.8, а). Перший рядок заповнюється нулями. Кожний новий рядок міститиме значення, на 1 більше, ніж попередній. При необхідності можна клацнути по окремій цифрі в будь-якому рядку і замість неї ввести з клавіатури інше значення (1 або 0).

а)                                                                         б)

Рисунок 2.8 – Формування таблиці істинності: а) додавання значень вхідних змінних; б) моделювання — обчислення значень вихідних змінних

Нарешті, після завдання початкових значень можна переходити до моделювання роботи схеми, як це було описано раніше. При переключення

в режим моделювання в таблиці істинності з’являються стовпці вихідних змінних. Моделювання роботи схеми при певних вхідних значеннях відбувається при виділенні відповідного рядка синім кольором (як показано на рис. 2.8, б). Для формування всієї таблиці слід перемістити виділення по всіх рядках схеми.