Тема 12. Теоретичні основи (засади) процента

  Базова процентна ставка (“прайм-рейт”) – як правило, найнижча офіційна процентна ставка, яка встановлюється центральним банком за кредити, які він надає іншім банкам у порядку рефінансування, чи ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями. У банківській практиці у ролі базової ставки часто використовуються ставки міжбанківської пропозиції.

   Безризикова процентна ставка – ставка доходу за активами, вільними від ризику. Зазвичай без ризиковою є ставка за короткостроковими державними зобов’язаннями.

   Дохід на момент погашення (внутрішня ставка доходу) – процентна ставка, що дорівнює відношенню поточної вартості майбутніх виплат за борговим зобов’язанням до його нинішньої вартості. Він є найточнішим вимірником процентних ставок.

    Номінальна процентна ставка – ставка, не скоригована на рівень інфляції.

   Позичка з незмінним платежем – позичка, яка передбачає однаковий розмір платежу протягом усього строку її погашення.

   Поточний дохід – щорічний дохід на цінний папір, поділений на його ціну.

   Процентні доходи і витрати – доходи і витрати, які обчислюються пропорційно до часу і суми активу або зобов’язання.

   Реальна процентна ставка – ставка, скоригована на очікуваний рівень інфляції. Вона точніше, ніж номінальна процентна ставка, відображає справжню вартість отримання позички.

   Таблиця заставних платежів – спеціально розроблена таблиця, яка використовується на практиці для визначення місячних платежів за позичками, виданими під заставу, з фіксованим платежем, установленою процентною ставкою і тривалістю терміну погашення позички.

    Таблиця облігацій – спеціально розроблена таблиця, яка використовується на практиці для визначення ціни облігації певної номінальної вартості, випущеної на певний строк зі встановленим рівнем доходу у процентах.

    Фактична реальна процентна ставка – ставка, скоригована на фактичний рівень інфляції.