Зміст раціонального вибору і рівноваги споживача

В економічній системі

Другий закон Госсена полягає в твердженні, яка корисність, що одержується із від останньоїгрошової одиниці, витраченої на придбання будь-якого блага, однакова незалежно від того, на яке саме благо вона витрачена.

Умови рівноваги споживача. Припустимо, що споживач задовольняє всього три потреби – А, В і С. Допустимо, що гранична корисність (marginal utility - MU) блага А рівна 100, а його ціна (Р) – 10 доларів; гранична корисність блага В – 80, а його ціна – 4 долари; гранична корисність блага С – 45, а його ціна – 3 долари (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 – Гранична корисність і ціна благ

Якщо ми розділимо граничну корисність на ціну, то виявимо, що зважені граничні корисності (MU/Р) у цих продуктів не рівні. У блага А гранична корисність рівна 10, у блага В – 20, у С – 15. Очевидно, що розподіл наших грошових одиниць не оптимальний, оскільки благо В приносить нам найбільшу корисність. Тому, ми можемо перерозподілити наш бюджет так, щоб отримувати блага В було більше, а блага С – менше. У нашому випадку, слід відмовитися від останнього примірника блага А. Таким чином, ми заощадимо 10 доларів. На них можна купити дві з половиною частини блага, що принесе нам задоволення розміром 200 доларів (від блага В) мінус 100 доларів (від зменшення споживання блага А), разом – 100 дол. Такий перерозподіл приведе до того, що гранична корисність блага А буде підвищуватися, а гранична корисність блага В – знижуватися. Перерозподіляючи наш дохід таким чином, ми постараємося досягти ситуації, при якій наші зважені граничні корисності будуть рівні, наприклад, як в табл. 2.2. У цій ситуаціїточці споживач досягає положення рівноваги.

Таблиця 2.2 – Положення рівноваги споживача