Т – топологічний простір,
Довільна відкрита підмножина з Т, що містить А називається (відкритим) околом множини А.
Нехай Т – топологічний простір,
Точка
називається внутрішньою точкою А, якщо
.
Сукупність усіх внутрішніх точок множини А називають внутрішністю цієї множини (Int A)
Твердження 1: Нехай Т – топологічний простір,
Тоді Int A співпадає з об’єднанням усіх відкритих підмножин, що містяться в А.
Наслідок 1: IntA є найбільшою відкритою підмножиною, що міститься в А.
Наслідок 2: Множина А є відкритою тоді і тільки тоді, коли А=IntA.
Приклад 1: Розглянемо простір R, тоді Int [a, b]=(a, b)
Приклад 2: Розглянемо R,
. Оскільки будь-який відкритий окіл як раціональні, так і ірраціональні числа, то 
§6. Точки дотику. Замикання підмножин топологічного простору
Нехай Т – топологічний простір, 
називається точкою дотику до підмножини А, якщо
.
Сукупність усіх точок дотику А називається замиканням підмножини А. ([А])
Теорема (властивості операції замикання):
Нехай Т – топологічний простір, тоді операція замикання в Т має такі властивості:
1. 
2. 
3. 
4. 
Наслідок. Нехай Т – топологічний простір,
- замкнена тоді і тільки тоді, коли
.
Твердження: Нехай Т – топологічний простір,
Тоді
- перетин усіх замкнених підмножин з Т, що містять А.
§7. Ізольовані, граничні, межові точки
Нехай Т – топологічний простір,
Тоді
Точка К, яка належить множині А, називається ізольованою точкою множини А, якщо 
Множина усіх ізольованих точок з А позначається IsA.
Точка х, яка належить множині Т, називається граничною, якщо
. Множина усіх граничних точок А позначається
і називається похідною множини А.
Точка х, яка належить множині Т, називається межовою точкою множини А, якщо
. Сукупність межових точок – це межа А (FrA).
Твердження 1: Нехай
Тоді
розпадається на три множини, що не перетинаються:
- IsA.
- граничні точки А, що належать А.
- граничні точки А, що не належать А.
Наслідок 1: Підмножина А множини Т є замкненою тоді і тільки тоді, коли вона містить усі свої граничні точки.
Твердження 2: Нехай
Тоді
розпадається в об’єднання трьох підмножин, що не перетинаються:
Наслідок 2:
є замкненою тоді і тільки тоді, коли вона містить усі свої межові точки.
Наслідок 3:
Тоді:
1. 
2. 
3. 
Приклади: 1. 
2. 

§8. База топологічного простору. Введення топології за допомогою бази
Нехай
- топологічний простір,
- його топологія.
називається базою топології
, якщо будь-яка підмножина з
є об’єднанням деякої сукупності підмножин з
(при цьому вважається, що
є об’єднанням пустої сукупності підмножин з
).
Твердження 1 (критерій бази):
- топологічний простір.
є базою топології
тоді і тільки тоді, коли 
Доведення: Припустимо, що
- база топології
. Виберемо довільну точку
і деякий її окіл
. Оскільки
є відкритою множиною, то він є об’єднанням деякої сукупності підмножин
. Оскільки
, то з означення об’єднання випливає, що
.
Припустимо тепер, що
задовольняє умові критерію, і покажемо, що тоді
- база топології
, тобто будь-яка відкрита підмножина
є об’єднанням деякої сукупності підмножин з
.
Дійсно, оскільки
- відкрита, то
. Тоді за умовою критерію:
. Все доведено.
Приклади: 1. З розділу “Відкриті підмножини метричного простору ” випливає, що
утворює базу індукованої топології
. Оскільки будь-яка відкрита підмножина з М є об’єднанням деякою сукупності відкритих куль. Але ця топологія має і меншу базу:
.
- В природній топології числової прямої R базу утворюють усі обмежені відкриті інтервали
. Відзначимо, що хоча ця топологія на R має потужність контінум, але вона має зліченну базу
, що випливає з критерію бази.
Твердження 2 (необхідна умова бази): Нехай
- топологічний простір. Якщо
є базою топології
, то
задовольняє наступним умовам:
1. 
2. 
Теорема(про введення топології за допомогою бази): Нехай Т – деяка множина і
. Припустимо, що
задовольняє умовам 1) і 2) попереднього твердження, тоді існує єдина топологія
на Т, для якої
є базою.
§9. Неперервне відображення топологічних просторів. Гомеоморфізми
Нехай X, Y - топологічні простори. Відображення
називається неперервним в точці
, якщо
.
Якщо відображення
- неперервне в
, то воно називається неперервним відображенням топологічних просторів.
Нехай
- деяка база простору Х,
- деяка база простору Y. Означення неперервності відображення можна ввести, використовуючи тільки елементи баз цих просторів, а саме:
Твердження 1: Нехай X, Y - топологічні простори,
,
- їх бази. Відображення
буде неперервним в
тоді і тільки тоді, коли 
Розглянемо тепер неперервні відображення метричних просторів.
Оскільки сукупність усіх
-околів метричного простору утворює базу його топології, то можна ввести наступні означення неперервності відображень метричних просторів.
Нехай X, Y - метричні простори,
,
. Відображення
називається неперервним в точці х, якщо:
.
Оскільки
і
є елементами бази просторів X, Y, то згідно твердження 1, це означає еквівалентне означенню неперервності відображення топологічних просторів. В окремому випадку числових функцій (функцій, заданих на просторі R) означення неперервності має наступний вигляд:

Функція f неперервна в точці
, якщо: 
Твердження 2 (критерій неперервності відображень топологічних просторів):
Нехай X, Y - топологічні простори,
неперервне тоді і тільки тоді, коли:
- Прообраз будь-якої відкритої множини з Y є відкритою множиною в X.
- Прообраз будь-якої замкненої множини з Y є замкненою множиною в X.
Твердження 3: Композиція (суперпозиція) неперервних відображень топологічних просторів є неперервним відображенням, тобто, якщо X, Y, Z – топологічні простори,
і
- їх неперервні відображення, то
є неперервним відображенням топологічних просторів.
Нехай X, Y – топологічні простори. Відображення
називається гомеоморфізмом, якщо f – бієктивне, неперервне і зворотне до нього відображення.
також є неперервним.
Якщо між просторами X та Y існує гомеоморфізм, то такі простори називаються гомеоморфними і позначаються так:
.
Нехай X, Y – топологічні простори. Відображення
називається:
1) відкритим, якщо образ будь-якої відкритої множини
є відкритою множиною в Y.
2) замкненим, якщо образ
будь-якої замкненої множини з X є замкненою множиною в Y.
Твердження 4: Нехай X, Y – топологічні простори, бієктивне неперервне відображення
є гомеоморфізмом тоді і тільки тоді, коли воно є відкритим (замкненим).
Наслідок: Якщо між топологічними просторами X, Y існує гомеоморфізм
, то для довільної множини
виконуються співвідношення:
1. 
2. 
3. 
Якщо між топологічними просторами існує гомеоморфізм, то вони мають однакові топологічні властивості. У загальній топології гомеоморфні простори вважаються однаковими.
Твердження 5: Гомеоморфність є співвідношенням еквівалентності на класі усіх топологічних просторів, тобто:
1. 
2. 
3. 
Сукупність усіх топологічних просторів розпадається на класи гомеоморфних просторів і вони не перетинаються. Ці класи називаються топологічними типами. Гомеоморфні простори мають однакові топологічні типи.
§10. Компактні топологічні простори
Нехай X – топологічний простір. Деяка сукупність підмножин
називається покриттям простору X, якщо
.
Якщо
, то система підмножин
називається покриттям множини А, якщо
.
Якщо всі
- відкриті, то покриття називається відкритим. Підпокриттям називається деяка сукупність множин з покриття. Топологічний простір X називається компактним, якщо з будь-якого відкритого його покриття можна виділити скінченне підпокриття.
Приклади:
- Числова пряма не є компактним простором, оскільки з його покриття інтервали вигляду
неможливо виділити скінченне підпокриття. - Скінченний відкритий інтервал (0, 2) не є компактним простором, оскільки з його покриття інтервали вигляду
неможливо виділити скінченне підпокриття. - Замкнений інтервал
є компактним простором, що доводиться в лемі Гейне-Бореля.
Нехай Х – деяка множина,
- деяка система підмножин з множини Х.
називається центрованою, коли кожна скінченна підсистема підмножин з
має непустий перетин.
Твердження 1 (критерій компактності простору):
Топологічний простір Х є компактним тоді і тільки тоді, коли кожна центрована система його замкнених підмножин має непустий перетин.
Підмножина А топологічного простору Х називається компактною, якщо підпростір
є компактним.
Твердження 2: Підмножина А топологічного простору Х є компактною тоді і тільки тоді, коли з кожного покриття множини А відкритими в Х підмножинами можна виділити скінченне підпокриття.
Твердження 3: Всяка замкнена підмножина А топологічного простору Х є компактною множиною цього простору.
Список використаної літератури.
1. Александрян Г.А., Мирзаханян Э.А. Общая топология. – М.: Высш. шк. 1979. – 396 с.
2. Колмогоров А.Н., Фомин С.В. Элементы теории функций и функционального анализа. – М.: Наука, 1989. – 624 с.
3. Мищенко А.С., Фоменко А.Т. Курс дифференциальной геометрии и топологии. – М.: МГУ. 1980. – 439с.









