Короткий конспект лекції. Обов’язковий укрупнений навчальний елемент 8

Методичні поради

План

Феміністська теорія.

Обов’язковий укрупнений навчальний елемент 8.

Основні терміни: гендер, фемінізм, біологічний фемінізм. культурний фемінізм, соціально-психологічний фемінізм, ліберальний фемінізм, марксистський фемінізм, радикальний фемінізм, соціалістичний фемінізм.

1. Макросоціальні та мікросоціальні теорії гендера.

2. Біологічний фемінізм.

3. Культурний фемінізм.

4. Соціально-психологічний фемінізм.

5. Ліберальний фемінізм.

6. Марксистський фемінізм.

7. Радикальний фемінізм.

8. Соціалістичний фемінізм.

При вивченні теми насамперед необхідно проаналізувати основні аспекти сучасної феміністської теорії як узагальненої складної системи поглядів на соціальне життя и людський досвід, що передбачає пріоритет жінки в якості відправної точки. Також слід звернути увагу на те, що феміністські уявлення відрізняється від більшості соціологічних теорій двома особливостями. У створенні цієї теорії беруть участь не тільки соціологи, але й представники економіки, права, філософії, політології, антропології, біології, історії, психології і теології. Соціологи феміністського толку, як і інші теоретики намагаються розширити параметри своєї області (соціології), і сформувати критичне розуміння суспільства. Розглянути поняття гендеру як основної категорії сучасного фемінізму.

Сучасна феміністська теорія сфокусована на жінках, і це виражається у трьох основних аспектах: по-перше, головним «об’єктом» вивчення стають ситуації та труднощі, з якими стикаються жінки в суспільстві. По-друге, ця теорія розглядає жінок в якості найважливіших «суб’єктів». По-третє, фемінізм як теорія висловлює критику з боку жінок і діє виходячи з їх інтересів, намагаючись створити для них кращій світ, а значить, і для всього людства.

Основні теоретичні питання, що хвилюють прибічників фемінізму, призвели до революційного перевороту в розумінні світу. Традиційне знання, яке ми приймали за універсальне і абсолютне, насправді лише продукт частини суспільства, що володіє владою, його «господарів» – чоловіків. Але ж це знання відносно, якщо подивитися на світ, беручи до уваги переваги до цього часу непомітного, невизнаного шару – жінок, які виконуючи ролі підлеглих, чи «обслуговуючого» характеру, сприяли підтримці суспільства, в якому ми живемо. Це відкриття і пов’язані з ним висновки визначають важливість сучасної теорії фемінізму в соціологічній теорії.

Будь-яка соціологічна теорія фемінізму базується на системі поглядів загального характеру, що дозволяють викласти і пояснити соціальний досвід людей, переважно фокусуючись на ролі і значущості жінок. Наприклад, етнометодологія вважає, що існує принципова різниця між статтю – біологічне визначення людини в якості чоловіка чи жінки, категорією статі – соціальне визначення людини в якості чоловіка чи жінки та гендером – поведінкою, що задовольняє соціальним очікуванням, що висуваються до чоловіків чи жінок. Це має дуже важливе теоретичне значення. В тому випадку, коли зроблено акцент на засвоєнні індивідом чіткої гендерної ідентичності, зводить поняття гендеру до такого атрибуту як стать – невід’ємної частини індивідуальності. Гендер не може бути зрозумілим як характерні особистості якості, тому що він з’являється в конкретній ситуації взаємодії. Категорія статі – це постійно властиві особистості якості, таке розуміння гендеру в соціальних ситуаціях завжди припускається потенційно можливим. Уявлення про норми, що розділяються серед людей, які відповідають поведінці чоловіків чи жінок, активізуються ситуативно. В конкретній ситуації люди усвідомлюють відповідальність за виконання гендерної ролі, при чому ступінь такої відповідальності залежить від того, в якій мірі ситуація дозволяє людині вести себе як чоловіку, чи як жінці, даючи можливість іншим людям впізнати чоловічі чи жіночі зразки поведінки. З іншого боку, етнометодологічні дослідження довели, що розподіл праці, який виявляється під час ведення домашнього господарства, що здається непропорційним, розглядається і чоловіками, і жінками, що знаходяться в однакових ситуаціях, як справедливий і рівний. Це відбувається тому, що обидві боки погоджуються приймати нормативні вимоги, що стосуються розподілу гендерних ролей в побуті, і відповідають їм.

Якщо використовувати в якості критеріїв класифікації гендерний розподіл, гендерну нерівність, гендерне гноблення та структурне гноблення, то можна розподілити всі існуючі теорії фемінізму наступним чином. З позиції місця, що займає жінка в тій чи іншій ситуації, її досвід в більшості випадків відрізняється від досвіду чоловіків (гендерний розподіл) пояснюють стан жінки культурний фемінізм, біологічний фемінізм, інституціональні феміністські теорії і теорії соціалізації, соціально-психологічний фемінізм. З точки зору на місце, що жінка займає у більшості ситуацій, яке не тільки відрізняється від стану, характерного чоловікам, але ще і менш привілегійоване чи нерівне (гендерна нерівність) трактують стан жінки ліберальний фемінізм, марксистський фемінізм. З погляду на те, що жінки у порівнянні з чоловіками притискаються не просто іншим, нерівним способом, їх посилено підганяють під низку обмежень, шаблонів, змушують підкорятися чоловікам, чоловіки ображають та користуються ними (гендерне гноблення) аналізують становище жінки психоаналітичний фемінізм, радикальний фемінізм, соціалістичний фемінізм. Зважаючи на переживання жінками розрізнень, нерівності і притискань у зв’язку з їх соціальним станом в системі капіталізму, патріархату і расизму (структурне гноблення) відповідають на питання про стан жінок у суспільстві соціалістичний фемінізм, теорія перетинів.

Література основна:

1. Американская социологическая мысль: Тексты / Под. ред. В.И. Добренькова. – М.: Изд-во МГУ, 1994.

2. Монсон П. Современная западная социология. Теории, тенденции, перспективы. – СПб.: Нотабене, 1992.

3. Ритцер Дж. Современные социологические теории: Пер с англ. – СПб.: Питер, 2002.

Література додаткова:

1. Журженко Т. Социальное воспроизводство и гендерная политика в Украине. – Х.: Фолио, 2001.

2. Современная западня социология: Словарь. – М.: Политиздат, 1990.

3. Современная западня философия: Словарь. – М.: ТОН-Остожье, 1998.

Питання для самоконтролю

1. Макросоціальні теорії гендера: функціоналізм, теорія світових систем.

2. Мікросоціальні теорії гендера: символічний інтеракціонізм, етнометодологія, нормативні концепції гендера.

3. Сучасні теорії фемінізму: зміст, види, перспективи розвитку