double arrow

Попит та пропозиція механізму ринкових відносин


Полная электронная формула элемента

Принципы заполнения орбиталей

1. Принцип Паули. В атоме не может быть двух электронов, у которых значения всех квантовых чисел (n, l, m, s) были бы одинаковы, т.е. на каждой орбитали может находиться не более двух электронов (c противоположными спинами).

2. Правило Клечковского (принцип наименьшей энергии). В основном состоянии каждый электрон располагается так, чтобы его энергия была минимальной. Чем меньше сумма (n + l), тем меньше энергия орбитали. При заданном значении (n + l) наименьшую энергию имеет орбиталь с меньшим n. Энергия орбиталей возрастает в ряду:

1S < 2s < 2p < 3s < 3p < 4s < 3d < 4p < 5s < 4d < 5p < 6s < 5d » 4f < 6p < 7s.

3. Правило Хунда. Атом в основном состоянии должен иметь максимально возможное число неспаренных электронов в пределах определенного подуровня.

Запись, отражающая распределение электронов в атоме химического элемента по энергетическим уровням и подуровням, называется электронной конфигурацией этого атома. В основном (невозбужденном) состоянии атома все электроны удовлетворяют принципу минимальной энергии. Это значит, что сначала заполняются подуровни, для которых:

1) Главное квантовое число n минимально;

2) Внутри уровня сначала заполняется s- подуровень, затем p- и лишь затем d- (l минимально);

3) Заполнение происходит так, чтобы (n + l) было минимально (правило Клечковского);

4) В пределах одного подуровня электроны располагаются таким образом, чтобы их суммарный спин был максимален, т.е. содержал наибольшее число неспаренных электронов (правило Хунда).

5) При заполнении электронных атомных орбиталей выполняется принцип Паули. Его следствием является, что энергетическому уровню с номером n может принадлежать не более чем 2n2 электронов, расположенных на n2 подуровнях.

Пример.

Цезий (Сs) находится в 6 периоде, его 55 электронов (порядковый номер 55) распределены по 6 энергетическим уровням и их подуровням. Cоблюдая последовательность заполнения электронами орбиталей получим:

55Cs 1s2 2s2 2p6 3s2 3p6 4s2 4p6 4d10 5s2 5p6 5d10 6s1

Платоспроможна потреба в товарах та послугах, що представлена на ринку грошима є попитом.

Постулати:

1) попит визначає хід реалізації та врівноваженість господарського розвитку не сам по собі, а у взаємодії та взаємозв’язку з пропозицією

2)поведінка споживача а також зміст категорій корисності, переваг, вибору відображають об’єктивні особливості масової поведінки економічних суб’єктів, яка може бути математично-змодельована та статистично оброблена.

Функції особистого попиту та споживчих витрат залежать від трьох груп визначальних змінних:

А) від потреб та бажань

Б) від факторів платоспроможності (доходи , накопичення, кредит) та порівняльних цін

В) від наявності предметів та засобів задоволення потреб, обсяг яких в кожний окремий проміжок часу є обмежений.

Особисті витрати збільшуються при зростанні доходів або зниженні цін і навпаки зменшуються в протилежному випадку.

Існує статична та динамічна залежність між натуральною та вартісною структурами споживчого попиту.

ЩЕ в 1 половині 19 століття в надрах економетрики склалася теорія ринку а представником, французьким математиком, А. Курно було сформульовано закон попиту:

Попит на певний товар являє собою певну функцію

D = (p) , f’(p)<0

Крива попиту відбиває співвідношення між ринковою ціною товару та його кількістю на яку пред’явлений попит

Винятки закону попиту :

- Підвищення ціни супроводжується підвищенням ціни попиту. Очікування нового зростання цін

- Зниження ціни супроводжується зниженням величини попиту

- Стабільний попит на традиційно дорогі товари як спосіб вкладення грошей

- Купівля товарів-замінників найбільш дорогого.

Всі економічні блага класифікуються:

- Довгострокові та недовгострокові

- Сучасні та майбутні

- Прямі та опосередковані

- Взаємозамінники (субститути) та взаємодоповнювачі

Розрізняють: попит та величину попиту

Попит – взаємопов’язаний ряд цін та відповідних обсягів покупок

Величина попиту – кожний обсяг покупки

НА попит впливають не тільки ціни а й інші чинники.

D=f=(p ціна,y дохід,z уподобання,w очікування,Psub ціни субститутів,Pcom ціни комплементів,N,B)

D=f(p)

В цілому еластичність– коефіцієнт

Ep=:

Q – попит Р – ціна

E> 1 – еластичний

Е< 1 – жорсткий

Е= 1 – однакової еластичності

Жорсткі потреби – швидко задовольняються та відновлюються

Еластичні – повільно задовольняються та відновлюються

Пропозиція –кількість товарів, що знаходяться на ринку, або можуть бути туди доставлені.

S =f(p), f’(p)>0

S =f(P1ціни на ресурси,P2,K характер застос. технології,T пільги і податки,N кількість тих хто пропонує товари,B інші чинники)

Розрізняють за Маршалом : найкоротший , короткий та довгостроковий періоди.


Сейчас читают про: