Демократичне врядування і культура миру: навчально-методичний комплекс

ДЕМОКРАТИЧНЕ ВРЯДУВАННЯ І КУЛЬТУРА МИРУ: НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

IV. Итог урока.

Подведение итога урока.

Учитель: На уроке мы познакомились с тем, как проводить расчеты с использование электронных таблиц. Научились строить диаграммы.

Київ – 2006

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра країнознавства

Проф. Крижанівський В.П.

Проф. Головченко В.І.

Доц. Дорошко М.С.

Доц. Сербіна Н.Ф.

Ас. Кривонос Р.А.

Київ - 2006

ВСТУП

Ідея культури миру вперше була оприлюднена в 1989 р. на міжнародній конференції “Мир у розумах людей”, що проходила під егідою ЮНЕСКО у столиці держави Кот д’Івуар м.Ямасукро. У її рішенні йшлося про те, що ЮНЕСКО прагне “допомагати створювати нове бачення миру, розвиваючи культуру миру на основі універсальних цінностей: поваги до людського життя, свободи, справедливості, солідарності, толерантності, прав людини і гендерної рівності”. Конференція, по суті, започаткувала процес вироблення концепцій культури миру і програми застосування їх основних положень в реальному житті. У 1994 р. поняття культури миру увійшло до програми ЮНЕСКО, згодом Генеральна Асамблея ООН проголосила 2000 р. Міжнародним роком культури миру, а період від 2000 до 2010 р. – Міжнародним десятиліттям культури миру і ненасильства в інтересах дітей планети.

24-26 березня 1999 р. у Києві відбулася міжнародна конференція під егідою ЮНЕСКО “Демократичне врядування і культура миру в країнах Східної, Центральної та Південної Європи”. Конференція мала на меті:

- сприяти осмисленню сутності концепції культури миру, її широкій популяризації й донесенню до людської свідомості на національному і регіональному рівнях;

- визначити засади і умови досягнення соціального примирення, міжкультурного взаєморозуміння та тривалого миру, зміцнення атмосфери безконфліктності й толерантності, формування клімату національної та регіональної стабільності й безпеки, зокрема, гуманітарних складових такого процесу;

- сприяти подоланню старих стереотипів ворожості й насильства та виробленню нової психології культури миру.

Учасники конференції ухвалили “Програму дій на підтримку зміцнення демократичного врядування і утвердження культури миру для країн Східної, Центральної і Південно-Східної Європи”. Серед узгоджених нею напрямів дій було передбачено використання суспільних і гуманітарних дисциплін для формування культури миру.

На виконання рішення конференції в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 1999/2000 навчального року впроваджено вивчення навчальної дисципліни “Демократичне врядування і культура миру”. Задля її грунтовного вивчення викладачі кафедри країнознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка підготували навчально-методичний комплекс, що складається з навчальної програми дисципліни, курсу лекцій та масиву документальних джерел до курсу. Над створенням навчально-методичного комплексу працювали завідувач кафедри країнознавства доктор історичних наук, професор Крижанівський В.П., доктор політичних наук, професор Головченко В.І., доктор історичних наук, доцент Дорошко М.С., кандидат історичних наук, доцент Сербіна Н.Ф., кандидат політичних наук, асистент Кривонос Р.А.

І. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу. Навчальна дисципліна „Демократичне врядування і культура миру” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки бакалавра зі спеціальностей „Міжнародні відносини”, „Міжнародне право”, „Міжнародні економічні відносини”, „Міжнародна інформація”, „Країнознавство”, „Міжнародний бізнес” напряму підготовки “Міжнародні відносини” (6.030400)*. Курс розрахований на один семестр.

Об’єктом курсу є зв’язок демократії як політичного режиму правління у розвинених державах сучасного світу з формуванням культури миру у соціальних відносинах усередині держав й у відносинах між ними.

Предметом курсу є історичний та політичний досвід функціонування багатокультурних демократичних суспільств і формування завдяки цьому мирної культури соціальних взаємовідносин усередині держав й у міжнародних відносинах.

Метою курсу є теоретичний аналіз і загальний порівняльний огляд вітчизняних та зарубіжних політологічних підходів до проблем миру і демократії.

Вивчення курсу ставить перед викладачем і студентом такі завдання:

По-перше, курс повинен дати студентові загальні знання про

· концепцію політичної культури,

· демократію як політичний режим та антиконфліктний суспільний лад,

· теоретичні проблеми війни та миру,

· теорію демократичного миру в політиці західних держав,

· роль пацифізму у стримуванні війн та збереженні миру на планеті,

· роль молоді у поглибленні демократичного врядування та збереженні миру,

· ідеологію і практику тоталітаризму як загрозу миру, демократії та стабільності у світі,

· глобальні проблеми сучасності й демократичне врядування як передумову їхнього успішного розв’язання.

По-друге, курс прагне закорінити у свідомості слухачів переконання про переваги демократії над авторитарними, тоталітарними та олігархічними політичними режимами, про демократичний розвиток як умову миру, про необхідність діалогу світових культур як головної передумови формування позитивних стереотипів про інші країни та народи і готовність діяти ненасильницьким засобами в обороні таких своїх переконань.

По-третє, курс має сформувати у свідомості студентів такі цінності, як толерантність, повага до людей інших переконань, кольору шкіри, етнічного походження, конфесійної приналежності тощо.

Опанувавши курс, студент має набути таких вмінь:

· орієнтуватися у політичних, економічних і соціальних проблемах сучасного світу, розуміти взаємозв’язок між внутрішнім устроєм держав та їхньою політикою на міжнародній арені;

· оволодіти методологією системного та порівняльного підходів у дослідженні міжнародних відносин;

· навчитися застосовувати концепцію політичної культури для аналізу й пояснення політичної поведінки;

· вести діалог з представниками інших культур і цивілізацій, розв’язувати суперечки та конфлікти, не вдаючись до насильницьких засобів;

· формулювати припущення, передбачення та прогнози у міжнародних відносинах.

Вивчення навчальної дисципліни покликане також сприяти вихованню у студентів активної громадянської позиції в питаннях демократичного врядування, захисту миру й стабільності в українському суспільстві та у світі в цілому.

Порядок організації та контролю роботи студента за модульно-рейтинговою системою. Вивчення курсу передбачає відвідування лекційних та семінарських занять, виконання завдань для самостійної роботи, написання письмових контрольних робіт (тестів), складення іспиту (заліку) з дисципліни. Кожна зі складових курсу передбачає чітко визначені форми контролю відповідно до тематичного плану.

Жодна з перелічених складових, взята окремо від інших, не може бути підставою для виставлення підсумкової оцінки з курсу. Зарахування курсу відбувається на підставі узагальнення результатів контролю протягом усього періоду його вивчення.

ТЕМАТИКА КУРСУ