Клієнт-центрований підхід К. Роджерса

Література

Основна література

1. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 47-68.

2. Основы психотерапии: Учебн. пособие для студентов вузов, которые обучаются по спец. «Психология», «Социальная педагогика» / Л.Ф. Бурлачук, И.А. Грабская, А.С. Кочарян. – К.: Ника-Центр, 2001. – С. 163-195.

3. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навчальний посібник. – К.: 1996. – С. 35-36.

Додаткова література

4. Глива Є. Вступ до психотерапії: Навчальний посібник. – Острог-Київ: Вид-во „Острозька академія”, вид-во „Кондор”, 2004. – С. 151-190.

5. Психотерапия: Учебник для вузов / Л. Бурлачук, А. Кочарян, М. Жидко. – СПб.: Питер, 2003. – С. 291-350, 370-394.

6. Ялом И. Дар психотерапии / Пер. с англ. Ф. Прокофьева. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 352 с.

Цей підхід базується на припущенні, що люди мають вроджені прагнення до повної реалізації свого потенціалу. Психокорекція полягає в тому, що психолог повинен забезпечити такий простір, в якому суб’єкт зміг би проявити себе цілісно, повно.

Індивід, на думку К. Роджерса, взаємодіє з реальністю, керуючись вродженою тенденцією до розвитку своїх можливостей. Людина володіє компетентністю, аби вирішувати проблеми, але тільки в рамках соціальних цінностей (встановлення позитивних зв’язків).

Основні поняття:

Поле досвіду – доступна досвіду частина внутрішнього світу, це карта території, яка є реальністю. Все інше для особистості нереальність.

Самість – цілісність істоти. Це система внутрішніх відносин, які пов’язані з зовнішнім світом.

Я-реальне – система уявлень про себе на основі досвіду. Може змінюватись.

Я-ідеальне – уявлення про себе як про ідеал, яким хоче стати в результаті реалізації можливостей.

Належить до Я-ідеального наблизити Я-реальне. Різка відмінність породжує дискомфорт особистості. Якщо відстань невелика – особистість розвивається.

Тенденція до самоактуалізації – рух до більш реалістичного функціонування. Цьому процесу заважають умовні цінності (заперечення, ігнорування, втеча від Самості). Людина виступає проти власних інтересів, що виражається в не конгруентній поведінці (вразливість, посилення захисту, тривога). Корекція спрямовується на руйнування умовних цінностей, відмова від них.

Самоактуалізація – це прагнення до здоров’я. психолог прибирає емоційні блоки для особистісного розвитку.

Для Роджерса головне особистість. Відмова від традиційної термінології, бо терміни орієнтовані на психолога.

Емпатія – прийняття феноменології клієнта.

Піклування – безумовне прийняття.

Конгруентність – відповідність між почуттями і деклараціями, спонтанність.

Психологічний клімат – відносини, професійні уміння – головна умова професійного зростання.

Мета корекції – вироблення самоповаги і здатність виробляти дії, необхідні для приведення Я-реального у відповідність з особистісним досвідом та глибинними переживаннями. Увага не до проблеми, а до Я – допомога в особистісному розвитку.

Умови корекції:

1) безумовні позитивні стосунки;

2) емпатія;

3) автентичність (без маски);

4) утримання від інтерпретацій та підказок у вирішенні проблем.

Психолог виконує роль дзеркала.

Позиція психолога: бути собою, створювати психологічний клімат, щоб змусити клієнта відмовитися від захисту.

Техніки:

1. Вербалізація (підказка, повідомлення).

2. Відбиття емоцій.

Етапи:

1. Заблокованість внутрішньої комунікації.