Основні характеристики і структура реферату

ЛЕКЦІЯ

Тема 5. Науково-дослідна, виховна, громадська та суспільно-корисна діяльність студента

Викладач: Деменнікова Т.В.- спеціаліст вищої категорії

Розглянуто на засіданні предметної (циклової) комісії викладачів психолого-педагогічних дисциплін Протокол № __________ від _____________ Голова предметної (циклової) комісії:

______________________________________

м. Берислав,

2009р.

Тема лекції: Науково-дослідна, виховна, громадська та суспільно-корисна діяльність студента

Знати: сутності понять "науково-дослідна робота", "форми науково-педагогічних досліджень", "етапи науково-педагогічних досліджень", "наукова стаття", "реферат", "курсова робота"; мету, завдання, напрямки та форми науково-дослідної роботи студентів у вищих педагогічних закладах; основні характеристики і структуру реферату; етапи написання курсової роботи, її структуру, змістовне наповнення,

Вміти: Вивчати та аналізувати педагогічні джерела, моделювати зміст отриманої інформації та форми її представлення; проектувати методи науково-педагогічного дослідження відповідно до обраної проблеми; планувати цілі, завдання, програму науково-дослідної роботи відповідно до загальної теми дослідження; відбирати оптимальні шляхи досягнення мети науково-дослідної роботи; планувати та організовувати власну науково-дослідну діяльність.

Тип лекції: тематична

Ключові поняття: науково-дослідна робота, форми науково-педагогічних досліджень, етапи науково-педагогічних досліджень, наукова стаття, реферат, курсова робота.

План

1. Поняття, напрямки та форми науково-дослідної роботи студентів у вищих педагогічних закладах освіти.

2. Основні характеристики і структура реферату.

3. Етапи написання курсової роботи, її структура, змістовне наповнення, методологія та джерелознавча база.

4. Виховна, громадська та суспільно-корисна діяльність студентів у педагогічному коледжі.

Основна література

1. Волкова Н.П. Педагогіка. - К., 2001. - СІ 8-34.

2. Закон України "Про вищу освіту". Науково-практичний коментар за заг. ред. Кременя В. -К., -2000.

3. Мазоха Д.С. На шляху до педагогічної професії (Вступ до спеціальності): Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 168 с.

4. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. - К.: Академія, 2004. – С. 144-154.

5. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії. - Тернопіль: Богдан, 2003.-136с.

6. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К., 2001, - С 29-45.

Додаткова література

1. Бакнолл К. Как учиться в университете.-Челябинск, Урал LTD,1999.-

231 с.

2. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 412 с.

3. Мудрість учіння. Кроки до успіху /Г.С.Сазоненко. - К.: Магістр -8, 1999.- 104 с.

4. Науково-дослідна робота в закладах освіти: Методичний посібник / укл. Ю.О. Туранов, В.І. Уруський. - Тернопіль: АСТОН, 2001.-140 с.

5. П’ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. Посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 116 с.

6. Станкин М.И. Профессиональные способности педагога: Акмеология воспитания и обучения. - М.: Московский психолого-социальный институт. Флинта, 1998.- 368 с.

7. Фіцула М.М. Педагогіка. -К.: Академія, 2002. - 528 с.

8. Ягупов В.В. Педагогіка. - К.: Либідь, 2002. - 560 с.

Структура лекції

1. Вступна частина:

1.1. Оголошення теми, мети і завдань лекції.

1.2. Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою.

1.3. Коротка характеристика проблеми, встановлення міжпредметних зв’язків.

1.4. Ознайомлення студентів з внутрішньо-предметними зв’язками (попередньою і наступною темами або модулями, системою семінарських, практичних, лабораторних занять, самостійною роботою студентів).

2. Виклад лекційного матеріалу (згідно плану та вимог до лекції).

3. Заключна частина:

3.1. Загальний висновок.

3.2. Відповіді на запитання студентів.

3.3. Установка на самостійну роботу та методичні поради з виконання завдань для самостійної роботи.

1. Поняття, напрями та форми науково-дослідної роботи студентів у вищих педагогічних закладах

Науково-дослідна робота студентів (НДРС) вищого закладу освіти є одним із напрямків їх самостійної роботи, основних чинників підготовки високо­кваліфікованих педагогів.

Поняття науково-дослідної роботи студентів охоплює два взаємопов'язаних елементи: навчання студентів елементів дослідницької діяльності, організації і методики наукової творчості; наукові дослідження, які здійснюють студенти під керівництвом професорсько-викладацького складу.

Для науково-дослідної роботи студентів, вищих педагогічних закладів освіти характерна єдність цілей і напрямків навчальної, наукової і виховної роботи, тісна взаємодія всіх форм і методів наукової роботи, що реалізується в навчальному процесі і в позанавчальний час. Це забезпечує їх безперервну участь у науковій діяльності упродовж навчання.

Зміст і структура НДРС забезпечують послідовність її засобів і форм відповідно до логіки і послідовності навчального процесу, що зумовлює спадкоємність методів і форм від курсу до курсу, від кафедри до кафедри, від однієї дисципліни до іншої, поступове зростання обсягу і складності набутих студентами знань, умінь і навичок у процесі виконання ними наукової роботи.

У вищих закладах освіти склалася певна структура НДРС: проректор з наукової роботи—рада НДРС університету—рада студентського науково-творчого товариства (СНТТ) факультету — СНТТ кафедри. Наукове керівництво СНТТ здійснюється науковим керівником, який обирається вченою радою університету. Голова (з числа студентів) і члени ради СНТТ призначаються і затверджуються наказом ректора по вищому закладу освіти.

Рада СНТТ вищого закладу освіти:

— створює факультетські ради СНТТ і керує ними, разом з ними орга­нізовує гуртки, творчі секції і бюро та ін.;

— інформує громадськість університету про роботу СНТТ;

— щорічно організовує підсумкові студентські наукові конференції;

— організовує виставки і презентації кращих наукових праць;

—забезпечує участь студентів у регіональних і всеукраїнських конкурсах, оглядах, конференціях та олімпіадах;

— сприяє широкому впровадженню результатів студентських досліджень у практику, публікації статей;

— організовує взаємодію СНТТ університету з іншими вищими навчальними закладами, закладами освіти і культури.

Залучення студентів до науково-дослідної роботи здійснюється через академічну групу. На початку навчального року на стаціонарі, під час настановчої сесії на заочному відділенні в групах, на курсах і факультетах проводять бесіди з науково-дослідницької діяльності, в яких подається докладна інформація щодо запланованої наукової тематики вищого навчального закладу, факультетів, кафедр.

Зміст і характер науково-дослідної роботи студентів визначаються:

— проблематикою науково-дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, вищого навчального закладу;

—тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці із закладами освіти;

— умовами дослідної роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливостей доступу до потрібної наукової інформації, наявністю комп'ютерної техніки, забезпечення науково-дослідної роботи студентів кваліфікованим науковим керівництвом.

Науково-дослідницька діяльність студентів вищого педагогічного закладу освіти здійснюється в таких напрямках:

— науково-дослідна робота, що є невід'ємним елементом навчального процесу і входить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм як обов'язкова для всіх студентів;

—науково-дослідна робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах студентського науково-творчого товариства, у наукових гуртках, проблемних групах та ін.;

—науково-організаційні заходи: конференції, конкурси, олімпіади та ін.

Науково-дослідницька робота студентів у межах навчального процесу є обов'язковою для кожного студента і охоплює майже всі форми навчальної роботи:

— написання рефератів з конкретної наукової теми у процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного і психолого-педагогічного циклів, фундаментальних і професійно орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;

— виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт з елементами проблемного пошуку;

— виконання нетипових завдань дослідницького характеру під час пе­дагогічної (та інших видів) практики, індивідуальних завдань;

—розробка методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (педагогічне спостереження, анкетування, бесіда, соціометрія та ін.);

—підготовка і захист курсових та дипломних робіт, пов'язаних із проблематикою досліджень кафедр.

У деяких вищих педагогічних навчальних закладах з метою ефективної організації науково-дослідницької діяльності студентів організовують спеціальне вивчення курсу з основ організації та методики проведення наукових досліджень в галузі психолого-педагогічних наук, фахових методик та спеціальних дисциплін. Окрім того, приступаючи до вивчення кожної навчальної дисципліни, викладачі на перших лекціях знайомлять студентів зі специфікою методів дослідження даної науки.

Належна організація науково-дослідної роботи студентів у навчальному процесі сприяє поглибленому засвоєнню ними навчальних дисциплін, дозволяє виявити свою індивідуальність, сформувати власну думку щодо конкретної дисципліни.

Науково-дослідна робота студентів поза навчальним процесом є одним із найважливіших засобів формування висококваліфікованого педагога і передбачає:

—участь студентів у роботі наукових гуртків, проблемних груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;

—участь студентів у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт, проведення досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів;

—роботу у студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;

—рекламну, лекторську діяльність та ін.

—написання статей, тез, доповідей, інших публікацій.

Найпопулярнішими формами організації студентської науково-дослідної роботи є наукові гуртки, проблемні групи, секції, студії, бюро, центри, кожен з яких —це невеликий творчий студентський колектив (до 15 чол.), що працює над однією або кількома суміжними науковими проблемами, за планами, які складаються на семестр або навчальний рік.

Одним із видів оформлення результатів індивідуальної самостійної навчально-дослідної роботи студентів першого курсу є написання рефератів. Реферат (лат. Referat, буквально — нехай він доповість, від геferos — доповідаю) — короткий виклад письмово чи у формі публічного виступу змісту прочитаної книжки, наукової роботи, повідомлення про наслідки вивчення наукової проблеми; доповідь на певну тему, що розкриває її питання на основі

огляду літературних чи інших джерел. Як правило, реферат має науково-інформаційне призначення.

Окрім повного науково-об'єктивного висвітлення теми, в рефераті можуть міститися аналіз і критика відповідних наукових теорій і наукові висновки. Такі реферати називають також науковими доповідями. Вони використовуються в наукових установах і вищих закладах освіти, включаються до наукових семінарів, семінарів аспірантів та студентів старших курсів. Рефератами називають також доповіді учнів загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ, які вони роблять на уроках, в гуртках, наукових об єднаннях.

Робота над рефератом передбачає вироблення у студента вміння аналі­зувати, порівнювати та узагальнювати різні факти, явища, події, погляди, ідеї, підходи, вміння формулювати висновки; поглиблення знань студента з певного предмета, розширення його кругозору та ерудиції; розвиток основних умінь з наукової роботи обирати проблему дослідження, визначати його об'єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання; знаходити необхідну літературу, опрацьовувати її, робити на неї посилання, оформляти список використаних першоджерел; розвиток наукового писемного мовлення.

До написання реферату ставляться певні вимоги, зокрема: передовсім він виконується на запропоновану кафедрою або викладачем тему; його виконують державною мовою або тою іноземною, яка вивчається на факультеті іноземних мов; реферат має відповідати визначеній планом структурі, з виділенням абзаців, нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, цитат, висновків, списку використаних джерел; обсяг реферату визначається потребою розкриття проблеми (не більше 20 рукописних сторінок); реферат повинен бути охайно і грамотно оформлений у мовному та стилістичному плані; текст реферату розміщують на одній стороні аркуша білого паперу, першою сторінкою є титульний аркуш, за необхідності до реферату включають ілюстрації, таблиці.

План реферату може бути простим або складним. Він містить найменування розділів і підрозділів.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, її теоретичне і практичне значення. Тут також визначається мета реферування матеріалу з обраної проблеми та конкретні завдання.

Основна частина складається з 2-3 розділів. Кожен розділ нумерується і має назву. Передбачається вивчення та виклад існуючих точок зору з досліджуваної теми у науковій літературі, а також аналіз опрацьованого матеріалу.

Висновки відображають результати виконаної роботи і мають відображати наслідки поставленої у вступі мети і завдань.

До списку використаних джерел заносяться використані під час роботи над рефератом першоджерела, оформлені відповідно до вимог.

Успіх самостійної роботи студента залежить від уміння організовувати свій позааудиторний час. З цього приводу першокурсникам можна дати кілька порад:

1. Точно визначте свої цілі і намітьте перспективний план їх досягнення у реальні терміни. Така конкретність спонукатиме займатися корисною справою і не витрачати часу даремно.

2. Привчіться неухильно виконувати режим дня і заплановані на день справи, пам'ятаючи, що порушення взятих зобов'язань псує характер, розслаблює волю.

3.За вирішення намічених, справ беріться енергійно, в суворо визначений час, рішуче усуваючи перепони. Не відкладаєте на завтра те, що можна зробити сьогодні.

4.Учіться цінувати свій і чужий час, використовуйте ефективні прийоми праці.

5. До складних, відповідальних справ приступайте тільки після повноцінного відпочинку, Під час виконання навчальних завдань краще розпочинати з питань середньої трудності, згодом доцільно перейти до вирішення складних, а легкими зайнятись у кінці робочого часу. Якщо якась справа дається не відразу, бажано тимчасово відкласти її і зайнятись іншою корисною справою або зробити невелику перерву для активного відпочинку, суть якого полягає у зміні виду діяльності.

Після цього слід знову взятися за вирішення попереднього завдання.

6. Під час роботи не допускайте перевтоми. Не економте часу за рахунок сну і прийому їжі. З метою попередження втомлюваності, враховуючи свої індивідуальні особливості, встановіть для себе правила чергування розумової і фізичної праці.

7. Привчіться систематично аналізувати організованість і продуктивність своєї діяльності, враховуючи усі витрати часу і вишукуючи його резерви.

8.У процесі творчої діяльності не пропускайте періодів натхнення, коли все легко і швидко.

3. Етапи написання курсової роботи, її структура, змістовне