Поняття про відходи та порядок здійснення їх державного обліку

ЛЕКЦІЯ 9. Статистика зворотного руху товарів

Література

1. Бизнес в Интернете // Финансовая консультация. — 1999. — № 17—20.

2. Гришкевич Т. О. О некоторых методологических подходах к сопоставлению цен мировых рынков и контрольных цен по важнейшим товарам российского внешнеторгового оборота // Вопр. статистики. — 1995. — № 11.

3. Зовнішня торгівля України. Т. І, ІІ, ІІІ. Статистичний збірник (щорічний). — К.: Держкомстат України.

4. Михайлов В. С., Жаворонкова Л. А., Чернишева С. В. Методологічні основи вибіркових спостережень в статистиці зовнішньої торгівлі. — К.: НДІ статистики, 1998.

5. Петер фон дер Липпе. Экономическая статистика. Статистические очерки Европейского центра повышения квалификации. Федеральное статистическое управление Германии. Программа TACIS. — Штутгарт, 1995.

6. Підсумковий звіт за темою 4—96 «Реалізація методичних підходів щодо проведення розрахунків динаміки зміни експортних та імпортних цін. (Наук. Керівник Михайлов В. С.). — К.: НДІ

Ø Поняття про відходи та порядок здійснення їх державного обліку.

Ø Визначення основних термінів статистики відходів. Класифікатор відходів.

Ø Табель форм державної статистичної звітності про відходи.

Ø Аналітичний огляд використання вторинної сировини і відходів.

Провідне місце у структурі економіки України тепер і в найближчій перспективі належатиме галузям і виробництвам, які утворюють сотні мільйонів тонн відходів, що часто перевищує обсяг корисної продукції.

Щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд тонн відходів виробництва та споживання, з яких приблизно 10––15 % застосовуються як вторинні матеріальні ресурси, решта потрапляє у сховища, шламонакопичувачі, терикони. Відходи займають площу близько 160 тис. гектарів, а загальний їхній обсяг досяг 25 млрд тонн. Вони є одним із найбільш вагомих факторів забруднення довкілля. Інфільтрація сховищ, горіння териконів, пилоутворення, інші фактори, що зумовлюють міграцію токсичних речовин, призводять до забруднення підземних та поверхневих вод, погіршення стану атмосферного повітря, земельних ресурсів тощо.

Витрати на складування і захоронення відходів становлять майже 20 % вартості продукції.

Основними джерелами утворення відходів в Україні залишаються підприємства гірничо-рудного, хімічного, металургійного, машинобудівного, паливно-енергетичного, будівельного та агропромислового комплексів, які розосереджені по всій території країни.

Намітилася стійка тенденція до зменшення використання відходів у виробництві. Немає засобів ефективного впливу на підприємства і вони використовують відходи лише тоді, коли це дає негайний прибуток.

Така ситуація призводить до поступового руйнування науково-технічного потенціалу України у сфері поводження з відходами, невикористання численних розробок технологій, устаткування та обладнання, набутого досвіду утилізації відходів вугільної, паливно-енергетичної, металургійної, хімічної, інших галузей промисловості, а також вторинної сировини (макулатура, ганчір’я, склобій, полімерні відходи тощо), тоді як відходи виробництва і споживання можуть відігравати значну роль у забезпеченні промисловості сировиною, замінюючи первинні ресурси (рудні концентрати, природні нерудні матеріали, паливо, деревину тощо).

Основною метою Програми використання відходів виробництва і споживання на період до 2005 року є ефективне розв’язання проблеми використання відходів в Україні, збільшення обсягу переробки та утилізації відходів, зменшення їхнього негативного впливу на довкілля, розроблення та впровадження ресурсозберігаючих технологій, а також удосконалення всієї системи поводження з відходами, що значно поліпшить екологічну ситуацію та умови життя людей.

Очікувані результати від реалізації Програми:

· збільшення обсягу випуску продукції, виробленої з відходів;

· заощадження первинної сировини за рахунок використання відходів;

· одержання прибутку внаслідок реалізації продукції, виробленої з відходів;

· збільшення експорту та скорочення імпорту за рахунок реалізації продукції, виробленої з відходів;

· зменшення негативного впливу на довкілля.

Для інформаційного забезпечення Програми передбачено заходи щодо створення системи обліку, удосконалення системи нормативної документації та статистичної звітності, розроблення основоположних державних стандартів щодо відходів відповідно до європейських та міжнародних, нагромадження та обміну інформацією, моніторингу поводження з відходами, інформаційних баз даних щодо відходів та технологій поводження з ними. Це має бути єдина загальнодержавна (міжгалузева та міжрегіональна) система інформаційного забезпечення управління у сфері поводження з відходами, яка є складовою інформаційного забезпечення управління раціональним використанням природних ресурсів України.