Методика науково-педагогічного дослідження

Література

Напрями, течії зарубіжної педагогіки.

В зарубіжній педагогіці багато різноманітних течій — ознака свободи думок:

1) філософські напрямки: а) екзистенціалізм, що проповідує вирішальну роль
внутрішніх, спонтанних запитів, підкорення методів виховання і навчання
екзистенції особистості (її "існуванню"); б) неотомізм, що пропагує ідеї надрозуму і
Бога, закликає до виховання духовності; в) прагматизм (досвід, справа), що вважає
необхідним засвоєння знань тільки у процесі практичної діяльності; г)
неопозитивізм, що абсолютизує роль природничих наук, кількісних методів
наукового пізнання (акцент на експериментальну методику), протистоїть
ідеологізації навчального процесу;

2) психолого-педагогічний напрямок: експериментальна педагогіка,
психоаналіз (неофрейдизм);

3) соціальний напрямок: педагогіка "ноосфери", нового мислення, про яку
вперше заговорив В.І.Вернадський.

Основними завданнями педагогіки ноосфери є: а) гуманістичне виховання як формування загальнолюдського на основі національного; б) екологічне та економічне виховання як підготовка до екологічного та економічного виживання; в) розвиток творчих здібностей кожної людини у відповідності до її потенційних можливостей; г) виховання засобами шедеврів світової культури; інтенсивне вивчення іноземних мов з метою вільного спілкування у світовому масштабі; д) базова освіта всім; е) комп'ютеризація освіти як інформаційна технологія освіти.

Тема 2. Логіка і методи науково-педагогічних досліджень.

План.

1. Методика науково-педагогічного дослідження.

2. Методи науково-педагогічного дослідження та їх характеристика.

3. Етапи педагогічного дослідження. (Л+Пр.)

1. Щербань П.М. Прикладна педагогіка. – К.: Вища шк., 2002. – С.54-55.

2. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. пос. – К.: Вища школа, 1995 – 237 с.

3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 1999. – С. 89-108.

4. Педагогика: Учеб. пос.для студентов пед ин-тов\ под ред Ю.К. Бабанского. – 2-е изд. -., Просвещение. 1988. – 479 с.

5. Полонский В.М. Словарь по образованию и педагогике /В.М. Полонский. – М.:Висшая шк., 2004. – 512 с.

6. Сластенин В.А., Каширин В.П. Психология и педагогика. Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: «Академия». 2001 – 480 с.

Поняття «метод» (грец. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім до виразів «шлях дослідження, спосіб пізнання». Сучасна філософія трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета.

Метод науково-педагогічного дослідження — спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Для отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта навчання й виховання підбирають оптимальний комплекс методів — методику дослідження.

Методика дослідження — процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів, спрямованих на вирішення дослідницьких завдань.

Добираючи методики дослідження, важливо дотримуватися таких вимог:

— застосовувати поєднання методів, яке б відкривало різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу, іншого об'єкта виховання чи навчання;

— використовувані методи мають забезпечити одночасно вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості;

— методи мають відображати динаміку розвитку певних якостей, як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;

— використовувати такі методи, які дають змогу одержати відомості про учня з багатьох джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілкуються з ним.

Сучасна педагогіка використовує такі методи педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв'ю, експеримент, вивчення продуктів діяльності, соціологічні методи, соціометричні методи, тестування тощо.