Виробничий травматизм. Заходи по його попередженню. Виробнича травма є раптовим пошкодженням організму людини і втратою ним працездатності, викликане нещасним випадком на виробництві

Виробнича травма є раптовим пошкодженням організму людини і втратою ним працездатності, викликане нещасним випадком на виробництві. Повторення нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, називається виробничим травматизмом.

Нещасні випадки діляться:

- по кількості пострадавших – на одиночные (постраждала одна людина) і групові (Постраждало одночасно два і більш за чоловік);

- по тяжкості – на легені (уколи, подряпини, садно), важкі (переломи кісток, струс мозку), з летальним результатом;

- залежно від обставин – пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом, але пов'язані з роботою, і нещасні випадки в побуті.

Нещасні випадки на території підприємства повинні бути обов'язково

розслідувані.

Керівник ділянки робіт, де відбувся нещасний випадок, зобов'язаний: організувати долікарську і медичну допомогу; запобігти повторенню нещасного випадку; терміново повідомити про нещасний випадок керівникові підприємства і профспілці; протягом трьох діб розслідувати нещасний випадок спільно з інспекторами по охороні праці; скласти акт про нещасний випадок в двох екземплярах (один – керівникові підприємства, другий – пострадавшему).

Якщо груповий нещасний випадок важкий або із смертельним результатом – керівник зобов'язаний повідомити технічного інспектора профспілки, вищестоящому господарському органу і в прокуратуру по місцю знаходження підприємства, Держміськтехнагляду або Енергонагляду по підконтрольних ним об'єктах. Кожен такий випадок підлягає спеціальному розслідуванню технічним інспектором профспілки в строк не більше 7 днів.

Про наслідки нещасного випадку адміністрація повинна повідомити профспілковий комітет, технічну інспекцію. У разі інвалідності, що виникає в результаті каліцтва, потерпілому призначається пенсія, йому відшкодовується матеріальний збиток унаслідок втрати непрацездатності у розмірі різниці між втраченим середньомісячним заробітком і пенсією по інвалідності.

2. Аналіз причин травматизму

Однією з найважливіших умов боротьби з травматизмом є аналіз причин його виникнення. Причини підрозділяються на:

- технічні – в більшості випадків виявляються в конструктивних недоліках устаткування, освітлення, несправності інструментів;

- організаційні - недотримання правил техніки безпеки, низька трудова дисципліна, неправильна організація праці.

Результат аналізу травматизму залежить від достовірності і ретельності оформлення актів про нещасні випадки.

Аналіз причин нещасних випадків на виробництві проводять з метою вироблення заходів щодо їх усунення і попередження. Для цього використовуються такі методи аналізу, як монографічний, топографічний і статистичний.

Монографічний метод передбачає багатобічний аналіз причин безпосередньо на робочих місцях. При цьому вивчаються організація і умови праці, стан устаткування, інвентаря, інструментів.

Топографічний метод дозволяє встановити місце найбільш частих випадків травматизму.

Статистичний метод заснований на вивченні кількісних показників даних звітів про нещасні випадки на підприємстві. При цьому використовуються в основному коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму.

Коефіцієнт частоти (Кч) визначає число нещасних випадків на тих, що 1000 працюють за звітний період:

,

де Нс – число нещасних випадків за звітний період з втратою працездатності понад три дні; Ср – среднесписочное число тих, що працюють.

Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кт) показує середня кількість днів непрацездатності, що доводяться на один нещасний випадок за звітний період:

де Дн – загальна кількість днів непрацездатності; Нс – кількість нещасних випадків.

3. Види інструктажа по техніці безпеки

Ефективним заходом щодо зниження травматизму є кваліфіковане проведення таких видів інструктажів, як ввідний, на робочому місці, періодичний, плановий і поточний.

Ввідний інструктаж повинні проходити працівники, що вперше поступили на підприємство, а також що вчаться, направлені для виробничої практики. Ввідний інструктаж знайомить з правилами по техніці безпеки, внутрішнього розпорядку підприємства, основними причинами нещасних випадків і порядком надання першої медичної допомоги при нещасному випадку.

Інструктаж на робочому місці (первинний) повинні пройти працівники, що знов поступили на підприємство або переведені на інше місце роботи, а також що вчаться, проходять виробничу практику. Цей інструктаж покликаний ознайомити з правилами техніку безпеки безпосередньо на робочому місці, а також з індивідуальними засобами захисту.

Періодичний (повторний) інструктаж проводиться з метою перевірки знань і умінь працівників застосовувати навики, отримані ними при перших інструктажах. Проводиться не рідше за один раз на 6 місяців для працівників торгівлі і громадського харчування, не рідше за один раз на 3 місяці – для працівників промислових підприємств.

Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці при заміні устаткування, зміні технологічного процесу або після нещасних випадків із-за недостатності попереднього інструктажа.

Поточний інструктаж проводиться після виявлення порушень правив і інструкцій по техніці безпеки або при виконанні робіт по допуску-наряду.

Проведення інструктажа на робочому місці покладається на керівника ділянки. На підприємстві повинна бути заведена книга обліку проведення інструктажа. Спеціальні курсові заняття по техніці безпеки організовуються для осіб, які за умовами роботи наражаються на підвищену небезпеку.

Лекція №4

Тема лекції: Негативні чинники виробничого середовища

Мета лекції: Вивчити негативні чинники виробничого середовища.

Література: Зеркалов Д.В. З-57 Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Навчальний посібник. – К.: «Основа». 2011. – 551 с.