Глава 16. Гроші та грошово-кредитна політика
Література
Вправа 2. Виконайте завдання
1. У складі робочої сили регіону, яка становить 183 тис. чол., 12 тис. чол. не мають постійного місця роботи. Визначте рівень зайнятості в регіоні.
2. Робоча сила області становить 946 тис. чол., серед яких 824 тис. чол. зайняті в різних сферах економічної діяльності. Визначте рівень безробіття.
3. Визначте кількість робочої сили деякого регіону, якщо чисельність структурних безробітних 8 тис. чол., чисельність циклічних безробітних – 3,8 тис. чол., а рівень циклічного безробіття 2,2 %.
4. Фактичний ВВП країни становить 520 млрд. грош. од. Визначте розмір потенційного ВВП та втрат ВВП внаслідок безробіття, якщо рівень фрикційного безробіття становить 4,6 %, рівень циклічного безробіття – 4,3 %, а число Оукена – 2,5.
5. Визначте, який тип інфляції (інфляцію попиту чи інфляцію пропозиції) викликають наступні події:
а) значне зростання державних витрат на розвиток житлового будівництва;
б) значне зниження продуктивності праці;
|
|
в) зростання пенсій, стипендій та інших соціальних виплат;
г) значне скорочення податків на особисті доходи громадян;
д) скорочення видобутку природного газу.
6. Інфляція в першому році склала 14 %. Як змінились ціни в наступному році, якщо за два роки рівень цін підвищився на 19 %?
7. Протягом двох років інфляція становила 12 % щорічно. Вам не вдалося вкласти свій капітал у справу за цей час. Визначте свій відносний виграш чи програш.
8. Використовуючи наведені в таблиці дані, визначте темпи інфляції для кожного року.
Рік | Рівень цін, % |
1. Камаев В.Д. и колл. авт. Экономическая теория: Учебник. – М., 1998. – Гл. 17.
2. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика). Т.1. – М., 1992. – Гл. 10.
3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Г.Н. Климко, В.П. Нестеренко, Л.О. Каніщенко та ін.; За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка) – К., 1997. – Роз. 25.
4. Экономическая теория / Под ред. А)И.Добрынина, Л.С. Тарасевича: Учебник для вузов. – СПб, 1999. – Гл. 20, 22.
5. Экономическая теория: Учебник/ Под общ. ред. акад. В.И. Видяпина, А)И.Добрынина, Г.П.Журавлевой, Л.С. Тарасевича) – М., 2000. – Гл. 24, 26.
6. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича) – К., 2004. – Гл. 16, 6.
Одним з найважливіших елементів ринкової економіки є гроші. Це один з найбільш великих винаходів людської цивілізації. Серед численних наукових концепцій виникнення і сутності грошей найбільш ґрунтовними є раціоналістична та еволюційна концепції.
Раціоналістична концепція розглядає гроші як результат домовленості поміж людьми щодо використання особливого спеціального інструменту для полегшення обміну різноманітних товарів та послуг. Дана концепція була висунута Аристотелем і безроздільно панувала до кінця ХVІІІ століття, але й багато сучасних економістів вважають закріплення грошових функцій за благородними металами та іншими предметами продуктом угоди поміж людьми (Дж. К. Гелбрейт), визначають гроші як штучну соціальну умовність (П. Самуельсон).
|
|
На відміну від суб’єктивного психологічного підходу до виникнення грошей еволюційна концепція характеризує гроші як результат розвитку суспільного поділу праці, обміну, товарного виробництва. Дана концепція була сформульована в працях класиків політичної економії А. Сміта та Д. Рікардо, детально проаналізована К.Марксом, розвивається неокласичною школою економіки.
І хоча не слід повністю відкидати положення раціоналістичної концепції, історичний процес розвитку обміну і форм вартості аргументовано доводить як з загальної маси товарів виділився один товар, який і виконує роль грошей, роль загального еквівалента.
Гроші тісно пов’язані з обміном, але виникли не одночасно з ним. На ранніх стадіях розвитку людства товарний обмін мав випадковий, епізодичний характер. Початок обміну було закладено першим значним суспільним поділом праці – відокремленням скотарства від землеробства. Це означало, що виникла проста, випадкова або одинична форма вартості. Сутність її полягала в обміні якоїсь кількості одного товару (зокрема продукту землеробства) на певну кількість іншого товару (продукту скотарства). Кожен з цих товарів виконував певну роль: один (товар А) знаходиться в активному стані, націлений на вираження своєї вартості в іншому товарі, тобто знаходиться в відносній формі вартості. Інший же товар (товар В) виконує роль еквіваленту (рівноцінності) вартості першого товару і знаходиться в еквівалентній формі вартості. Формула обміну має вигляд:
х товару А = y товару В
Другий значний суспільний поділ праці – поява ремісництва – зробив по суті обмін регулярним, а виробництво – товарним. Як наслідок виникає повна або розгорнута форма вартості:
y товару В
х товару А = z товару С
n товару К
Оскільки світ товарів стає більш різноманітним, то для даного товару А існує безліч еквівалентів.
Третій значний суспільний поділ праці – поява купців, торгівлі поступово привела до того, що із загальної маси товарів стихійно виділялися певні товари, які відігравали роль головних предметів обміну. У світі існували різноманітні найбільш ходові товари, що виконували роль еквіваленту. Це були і сіль, і мідні браслети, і тютюн, і золотий пісок, і худоба, і раковини, і сушена риба та інше.
Це означало появу загальної форми вартості:
х товару А
y товару В = n товару К
z товару С
Суспільний поділ праці вдосконалював загальний еквівалент, людство переходило від найнедосконаліших його видів (раби, худоба) до таких, які б були цікаві для всіх учасників ринку, придатні для будь-яких угод, які б мали таку властивість, як ліквідність. Ліквідність – здатність швидко і легко обмінюватись на інші товари. Ліквідність залежить від багатьох факторів, основними серед яких є:
1) коло осіб, з якими можна б було обмінятися. Маловідомі товари мають занадто обмежену ліквідність;
2) розміри незадоволених потреб. Більш ліквідними будуть товари вкрай необхідні на даний момент населенню;
3) території, в рамках яких здійснюється обмін. Відсутність перепон при транспортуванні, низькі витрати, можливість його проникнення в будь-який куточок даної території роблять товар більш ліквідним;
4) необхідний час для реалізації. Чим більш триваліший час зберігання даного товару, тим більша його ліквідність.
|
|
На протязі багатьох століть найбільш зручним еквівалентом стали дорогоцінні метали – срібло і золото, які мали ряд переваг: однорідність, стійкість до впливу навколишнього середовища, легку подільність на різні за розміром частини, високу цінність навіть малого обсягу, відносну рідкість та обмеженість в природі. Тому багато років слова „золото” і „гроші” були синонімами. З моменту закріплення ролі загального еквіваленту за дорогоцінними металами, загальна форма вартості перетворюється в грошову форму:
х товару А
y товару В = n грошей (золота)
z товару С
Поява грошей дала змогу розв’язати протиріччя бартеру – обміну товару на товар, які були пов’язані з неспівпадінням інтересів учасників ринкових угод, прискорити процес отримання необхідних товарів та послуг. Бартерний обмін було витіснено товарно-грошовим обміном (Товар А – Гроші – Товар В). Це зовсім не означає, що в сучасному світі не існує бартерного обміну. Бартерні угоди є постійними супутниками галопуючої та гіперінфляції, розриву економічних відносин поміж регіонами і країнами.