Тема 4. Організація роботи в органах прокуратури України

Література

1. Про Регламент Генеральної прокуратури України. Наказ Генерального прокурора України від 20.09.2001 року № 43. - https://www.rada.kiev.ua/laws/pravo/new/news.html.

2. Прокурорський нагляд в України: Підручник для юридичних вузів i фак. / За ред. проф. Горшевого Ю. М. - Донецьк, 1997. – С. 10-23.

3. Прокурорський нагляд в Україні: Курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів. – Кол. авторів: Нор В.Т., Береський Я.О., Когутич І.І., Котик З.Д., Гузела М.В., Павлишин А.А., Анікіна Н.П., Писарчук С.І. // За ред. проф. В.Т. Нора. - Львів: Тріада плюс, 2002. – С. 46-65.

4. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 27-62.

5. Мычко Н.И. Теоретические и практические проблемы организации работы в аппарате прокуратуры области: Монография. – Донецк, 2000. – 160 с.

6. Прокуратура в Україні: правові основи. Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво: Зб. норм. актів / За ред. М.О. Потебенька. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 400 с.

7. Руденко М. Прокурорська система України. // Вісник України. – 2003. - № 2(20). – С. 127.

8. Шумський П. В. Прокуратура України: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. - К.: Вентурi, 1998. - 335 с.

1. Організація роботи і управління в органах прокуратури.

2. Планування роботи в органах прокуратури.

3. Облік і статистична звітність у прокуратурі.

4. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих.

1. Організація роботи і управління в органах прокуратури. Організація роботи органів прокуратури трактується у вузькому і широкому значеннях.

1. Вузьке значення цього поняття зводиться до упорядкування прокурорської праці з метою підвищення її ефективності скрізь: оптимальний розподіл обов'язків між співробітниками прокуратури; науково обґрунтованого планування роботи; контроль за виконанням запланованих заходів; створення належного організаційного порядку та умов праці.

2. Організація у широкому розумінні цього слова охоплює: впорядкування й оптимізацію прокурорської системи; науково обґрунтований розподіл праці; своєчасну постановку перед підлеглими працівниками і підпорядкованими прокуратурами оперативних завдань; контроль за їх виконанням; оцінку виконаної роботи, інші організаційно заходи по вдосконаленню й оптимізації прокурорської діяльності.

Поняттям „організація роботи прокуратури” охоплюється: організація діяльності прокурорської системи у цілому; організація роботи окремих органів прокуратури (апаратів обласних, районних, міжрайонних прокуратур); організація колективної праці прокурорських працівників на рівні окремих структурних підрозділів органів прокуратури (управлінь, відділів); організація індивідуальної праці прокурорів.

Усі зазначені рівні організації роботи тісно взаємопов'язані і практично є неподільними.

Організаційна робота Генеральної прокуратури, обласних прирівняних до них прокуратур має два зрізи: горизонтальний - організаційна робота на рівні цих прокуратур має об'єктом впливу наглядову та іншу діяльність їх апаратів; вертикальний - об'єктом її впливу є діяльність підпорядкованих прокуратур. Такі організаційні заходи, як планування, контроль, оцінка виконаної роботи тощо здійснюються керівниками та іншими працівниками прокуратури, які мають певні права й обов'язки у цій сфері. У науковій літературі ця діяльність зветься „управлінською”. З врахуванням специфіки такої діяльності в органах прокуратури, особливо у прокуратурах обласного рівня, більш точною назвою для неї є термін „організаційна”.

Суб'єктами організаційної діяльності в органах прокуратури є всі її посадові особи. Проте головна роль у здійсненні цієї діяльності належить Генеральному прокурору Україні, його заступникам, прокурорам областей, міст, районів та їх заступникам, а також начальникам управлінь та відділів Генеральної прокуратури, обласних і прирівняних до них прокуратур.

2. Планування роботи в органах прокуратури. Основними організаційними моментами роботи прокуратури є - постановка завдань, підготовка і реалізація планів, перевірка виконання і контроль за діяльністю підлеглих працівників.

Генеральний прокурор України спрямовує роботу органів прокуратури і здійснює контроль за їх діяльністю (ст.. 15 Закону). Він, на основі аналізу стану законності, вивчає проблеми що стояти перед прокуратурою, визначає перспективні напрями її діяльності, виходячи із завдань, що стояти перед прокуратурою.

Метою планування роботи прокуратури є: визначення першочергових проблем, які повинні бути розрішені прокуратурою загалом і у певний час (квартал, півріччя, рік); встановлення персональної відповідальності за виконання намічених заходів і послідовність їх виконання.

У залежності від термінів розрізнюються поточне і перспективне планування. Поточне планування служити рішенню проміжних задач у короткий період. Перспективне планування розраховане на більш тривалий термін і передбачає проведення комплексу заходів для розв'язання найбільш важливих питань, зміцнення законності і боротьби із злочинністю.

Організація роботи на даній дільниці покладена на організаційно-контрольне управління Генеральної прокуратури, відповідні відділи прокуратур обласного рівня.

Прокурори усіх рівнів зобов'язані планувати діяльність поквартально з урахуванням статистичних даних про стан законності, прокурорських перевірок, матеріалів контролюючих органів, іншої інформації про порушення законів. При цьому вищестоящі прокурори при наявності об'єктивної необхідності можуть вносити обґрунтовані зміни і доповнення у плани діяльності нижчестоящих прокуратур.

З метою здійснення керівництва підлеглими прокуратурами вищестоящі прокурори виїжджають на місця для проведення позапланових перевірок: галузевих - не частіше за 1 разу на рік; комплексних - не частіше за 1 разу в 5 років. Такі перевірки проводяться вищестоящою прокуратурою в залежності від стану справ у боротьбі з правопорушеннями у певному районі у відповідності з планами роботи прокуратур. Результати перевірок обговорюються на місці, а комплексні, крім того, на колегії вищестоящої прокуратури.

Позапланові перевірки з виїздами в підлеглі прокуратури повинні проводитися при наявності даних про серйозні недоліки у роботі прокуратури загалом або в окремих її напрямах. Під час кожної перевірки дається оцінка діяльності прокуратури і її конкретних працівників, виявляються недоліків у роботі, пропонуються конкретні рекомендації для їх усунення.

Комплексні перевірки, а також перевірки з питань вивчення організації роботи про виконання галузевих наказів Генерального прокурора, проводяться відповідно до плану робіт на поточний період. В окремих випадках за рішенням керівника прокуратури або колегії можуть проводитися позапланові комплексні перевірки.

Метою перевірки є: надання практичної допомоги у організації роботи; усунення причин і умов що сприяють вчиненню правопорушень, дача прокурорам письмових указівок з конкретних матеріалів і справ.

Результати виїздів і перевірок оформлюються довідками й обговорюються на місцях. Матеріали комплексних перевірок докладаються керівнику прокуратури, а галузевих - його заступникам, які приймають остаточне рішення щодо їх реалізації.

Критеріями оцінки роботи прокурорів і підлеглих їм прокуратур загалом є, повнота і своєчасність виконання прокурором покладених на нього обов'язків, принциповість і сумлінність в усуненні порушень законів, притягненні до відповідальності винних осіб.

3. Облік і статистична звітність у прокуратурі. Генеральна прокуратура України разом з Міністерством внутрішніх справ України та іншими зацікавленими міністерствами та відомствами, за погодженням з Міністерством статистики України, розробляє систему та методику єдиного обліку і статистичної звітності про злочинність, розкриття і розслідування злочинів (ст. 14 Закону).

Облік і звітність - найважливіші елементи правильної організації роботи органів прокуратури. Достовірна, об'єктивна, оперативна, стабільна і цілісна статистична інформація базується на матеріалах первинного обліку роботи прокурорів і слідчих, дозволяє фіксувати певні процесуальні рішення, а також правильно оцінити стан досліджуваних матеріалів і справ, планувати заходи відносно зміцнення законності на всіх дільницях прокурорської діяльності, поліпшувати організацію роботи органів прокуратури.

З метою забезпечення організації належного обліку роботи і ведення статистики в органах прокурори необхідно постійно вести первинний облік фактично виконаної роботи для повного і своєчасного відображення в звітах статистичних даних.

Статистичні звіти про роботу складаються особисто міськими, районними, міжрайонними, а також іншими прирівняними до них прокурорами на основі встановлених документів первинного обліку. В апаратах прокуратур АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняних до них прокуратурах, звіти складаються відповідно заступниками начальників відповідних управлінь відділів, які підписують начальники структурних підрозділів і представляють їх старшому помічнику прокурора з питань статистики для складання зведеного звіту по апарату прокуратури. Останній, перед складанням зведеного звіту по апарату прокуратури області або відповідному районі, місту, зобов'язаний перевірити на основі матеріалів первинного обліку, щодо (що надійшли з інформаційних центрів УВС області) достовірності показників представлених звітів. Аналогічний порядок здачі звітів розповсюджується на управління та відділи Генеральної прокуратури України. Зведені звіти про роботу прокурора по області або регіону підписують відповідні прокурори.

Складають статистичний звіт відповідно два рази в рік - за півріччя і за рік. Відповідальність за достовірність і своєчасність надання статистичного звіту покладається на прокурора, який його підписав. Органам прокуратури на місцях заборонено встановлювати додаткову звітність і змінювати порядок обліку даних і надання звітів. Звітні дані підлягають аналізу, на основі якого виявляються тенденції в прокурорській діяльності, динаміці у структурі злочинності, розслідуванні злочинів. З їх обліком в органах прокуратури розробляються відповідні плани та заходи.

4. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих. З метою підвищення ефективності роботи і забезпечення якісного прийому на посади прокурорів і слідчих, прокурори всіх рівнів повинні при доборі кадрів дотримувати наступні вимоги до осіб, прийнятим на роботу:

1) мати професіоналізм, високі моральні якості, принциповість і непримиренність до порушення закону, повинна бути повна віддача при виконанні своїх обов'язків;

2) бути громадянами України і мати вищу юридичну освіту.

Крім перерахованих вимог законодавець установлює наявність визначеного віку, зокрема, на посаду прокурора АРК, областей, міст Києва і Севастополя і прирівняних до них прокуратур призначається особа, яка досягла до моменту призначення 30-літнього віку і має стаж роботи за спеціальності не менш 7 років, а на посаду районних і міських прокурорів - не менш 25 років і стажу роботи - не менш 3 років, віковий ценз для Генерального прокурора і його заступників не встановлений, але на наш погляд він повинний бути не менш 30 років.

Прокурори і слідчі прокуратури з метою оцінки їх ділових й особистих якостей, усунення недоліків у їхній роботі, кожні п'ять років підлягають атестації. Достроково атестація проводиться у випадках підвищення чи зниження по службі, а також при наявності серйозних недоліків у роботі. Ця атестація відбувається за пропозицією керівника відповідної прокуратури атестаційною комісією.

Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організаціях, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих (ст. 46 Закону).