Мораль – це система етичних цінностей, які признаються людиною. Мораль – найважливіший спосіб нормативної регуляції суспільних відносин, спілкування і поведінки людей в самих різних суспільному життю. Норми моралі одержують свій ідейний вираз в загальних уявленнях, заповідях, принципах про те, як повинен себе звістки. Мораль завжди припускає наявність певного етичного ідеалу, зразка для наслідування. Проте в моралі належне далеко не завжди співпадає з сущим. Більше того, протягом розвитку моральної свідомості внутрішнім стрижнем і структури його зміни є суперечливо-напружене співвідношення понять сущого і потрібного».
Існує ряд понять, пов'язаних з поняттям етика», більш приватного роду, як те: наукова етика», «релігійна етика», «професійна етика».
Професійна етика є багатозначним поняттям. По-перше, це певні кодекси поведінки людей при виконанні ними своєї професійної діяльності. По-друге, це теорія даних кодексів, способи їх обґрунтовування. Актуальною є проблема співвідношення професійної етики і загальнолюдської моралі. В цілому, дане співвідношення є різновидом діалектичного відношення частини і цілого. Не можна підміняти загальнолюдську мораль професійній. Існує тільки одна мораль, яка і є загальнолюдською, а всі інші специфічні етичні системи є лише її різновидом.
Как замечено в гениальном романе М.А. Булгакова «Мастер и Маргарита» об осетрине «второй свежести»:
«- Голубчик, это вздор!
Чего вздор?
- Вторая свежесть – вот что вздор! Свежесть бывает только одна - первая, она же и последняя. А если осетрина второй свежести, то это означает, что она тухлая!»
Тому коли виникають в свідомості суб'єктів суперечності між вимогами загальнолюдської моралі і вимогами професійної етики, то перевагу слід віддавати загальнолюдським етичним принципам.
Професійна етика різноманітна. Найбільш значущі професійні етики – це етика лікаря, етика юриста, етика бізнесу, етика ученого, педагогічна етика і ін.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери. – Київ, 2001.
2.Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. – Київ, 1997.
3.Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – Київ, 1997.
4.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ, 1997.
ВМІТИ готуватися до публічного виступу, правильно сприймати фахову інформацію, володіти різними видами усного професійного спілкування;
ЗНАТИ основні умови ефективного мовленнєвого спілкування, композицію публічного виступу.






