2021-10-15
89
2. Суміжні дисципліни
3. Додаткові програми
Навчальний план
підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
на кафедрі терапії, ревматології та клінічної фармакології
та суміжних кафедрах
(1-й рік навчання)
Тривалість навчання – 6 місяців (вересень – лютий, 936 годин)
| код | Назва курсу | Кількість годин | |||
| лекції | практичні заняття | семінари | Разом | ||
|
1. Внутрішні хвороби | |||||
| Організація терапевтичної допомога населенню | |||||
| Хвороби органів дихання та професійні хвороби | |||||
| Хвороби серцево-судинної системи | |||||
| Ревматичні захворювання | |||||
| Хвороби органів травлення | |||||
| Хвороби нирок | |||||
| Клінічна алергологія | |||||
| Інтенсивна терапія. Невідкладні стани | |||||
|
2. Суміжні дисципліни | |||||
| Медицина надзвичайних ситуацій | |||||
| Інфекційні хвороби. Вірусні гепатити, СНІД. Особливо небезпечні інфекції. Імунопрофілактика | |||||
| Радіаційна медицина | - | ||||
| Ендоскопічна і променева діагностика | |||||
| Разом | |||||
| Базовий контроль знань | |||||
| Підсумковий піврічний контроль | |||||
| Разом | |||||
Навчальний план
підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю «Внутрішні хвороби»
на кафедрі терапії, ревматології та клінічної фармакології
та суміжних кафедрах
(2-й рік навчання)
Тривалість – 5 місяців (лютий – червень, 780 год.
| код | Назва курсу | Кількість годин | |||
| лекції | практичні заняття | семінари | Разом | ||
|
1. Внутрішні хвороби | |||||
| Організація терапевтичної допомога населенню | |||||
| Хвороби органів дихання та професійні хвороби | |||||
| Хвороби серцево-судинної системи | |||||
| Хвороби органів травлення | |||||
| Хвороби органів кровотворення | |||||
| Хвороби ендокринної системи та обміну речовин | |||||
| Немедикаментозні методи лікування. Побічна дія ліків. | |||||
|
2. Суміжні дисципліни | |||||
| Фтизіатрія. ДОТС-стратегія | |||||
| Інфекційні хвороби. Вірусні гепатити, СНІД. Особливо небезпечні інфекції. Імунопрофілактика | |||||
| Клінічна неврологія, психологія | - | ||||
|
3. Додаткові програми | |||||
| Медична генетика | |||||
| Клінічна імунологія | - | ||||
| Прикладна медична інформатика | - | ||||
| Основи первинної профілактики | - | ||||
| Основи трансплантології | |||||
| Паліативна допомога | |||||
| Протидія насильству у сім’ї | - | ||||
| Разом | |||||
| Ліцензований іспит «Крок-3» | |||||
| Державна атестація | |||||
| Разом | |||||
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Для виконання програми навчання в інтернатурі за фахом «Внутрішні хвороби» в процесі очної частини передбачені наступні види занять: лекції, практична лікарська діяльність під керівництвом викладача, семінарські заняття, за потребою − практичні заняття.
Основним видом навчання в інтернатурі є практична лікарська підготовка. Практична підготовка лікарів-інтернів під час занять на очній базі та суміжних кафедрах проводиться у вигляді практичної лікарської діяльності під керівництвом викладача. Особливий наголос під час навчання на очній базі робиться на засвоєнні практичних навичок.
Робочий день лікаря-інтерна на кафедрі, як правило, формується наступним чином: ранкова конференція (підсумки чергувань, обговорення ситуації у відділенні), потім під керівництвом викладача − курація хворих у палатах, ведення і заповнення історій хвороб, медичної документації, участь у клінічному розборі хворого або семінарі (з метою узагальнення результатів практичної підготовки), самостійна робота. Самостійна робота лікаря-інтерна над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися на кафедрі та поза аудиторією (у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах кафедр, комп’ютерних класах, т.п.). Наприкінці, викладач підводить підсумки та проводить контроль засвоєння матеріалу. В окремих випадках, в залежності від ситуації та потреб, розпорядок робочого дня лікаря-інтерна може змінюватися.
Для визначення початкового рівня знань і практичних навиків на початку першого року навчання на кафедрі проводиться базовий контроль знань, який складається з двох етапів: перевірки рівня оволодіння практичними навиками біля ліжка хворого та теоретичного контролю, який проводиться у вигляді тестових завдань чи комп’ютерного контролю.
Викладання кожного розділу дисциплін закінчується проміжним контролем із перевіркою засвоєння практичних навичок з даної дисципліни.
При завершенні очної частини першого року навчання на кафедрі проводиться підсумковий контроль, що включає в себе перевірку професійної практичної підготовки лікаря-інтерна згідно з планом і програмою, тестовий контроль рівня знань та умінь або співбесіду.
На перших заняттях другого року очного циклу розглядаються стан виконання індивідуального навчального плану інтерна, дискусійні та проблемні питання, що виникли підчас проходження інтернатури на базах стажування.
За період навчання в інтернатурі лікар-інтерн повинен скласти ліцензований іспит “Крок-3”.
По закінченні терміну підготовки в інтернатурі лікарі-інтерни підлягають атестації для визначення знань і практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з фаху «Внутрішні хвороби».
Атестація включає в себе: контроль знань та вмінь за комп'ютерними тестуючими програмами, що затверджені МОЗ України; оцінку володіння практичними навиками; співбесіду із оцінкою засвоєння навчальної програми інтернатури.
При проведенні оцінки володіння практичними навиками лікарі-інтерни підлягають обов'язковому контролю вміння провести обстеження хворого, тлумачити результати допоміжних досліджень, провести диференційний діагноз, виставити клінічний діагноз, призначити лікування конкретному хворому, надати невідкладну допомогу, вирішити питання експертизи працездатності.
Співбесіда із підсумковою оцінкою рівня засвоєння навчальної програми проводиться з кожним лікарем-інтерном. За результатами співбесіди з урахуванням оцінок попередніх етапів приймається рішення про рівень підготовки лікаря-інтерна і присвоєння йому звання лікаря-спеціаліста.
КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРЯ - СПЕЦІАЛІСТА
ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ТЕРАПІЯ
1. Загальні знання:
- основи законодавства про охорону здоров’я та директивні документи, що визначають діяльність органів та закладів охорони здоров’я;
- загальні питання організації терапевтичної допомоги в Україні;
- основи організації роботи закладів поліклінічного типу;
- основи організації роботи швидкої та невідкладної допомоги дорослому населенню;
- диспансерне спостереження при захворюваннях внутрішніх органів;
- основи лікарського контролю, МСЕ захворювань внутрішніх органів;
- принципи організації МСЦО;
- принципи організації служби інтенсивної терапії та реанімації в терапевтичній клініці;
- принципи організації медичної служби в екстремальних умовах;
- протиепідемічні заходи при виникненні вогнища інфекції;
- основи нормальної, патологічної анатомії і фізіології внутрішніх органів та систем організму, взаємозв’язок функціональних систем організму та рівень їхньої регуляції;
- основи валеології дорослого населення;
- основи фармакотерапії захворювань внутрішніх органів, фармакодинаміка основних груп лікарських препаратів, показання та протипоказання до їхнього призначення, можливі ускладнення при застосуванні та методи їхньої корекції;
- основи імунології захворювань внутрішніх органів та реактивності організму;
- принципи дієтотерапії, фізіотерапії та лікувальної фізкультури при захворюваннях внутрішніх органів;
- показання та протипоказання до санаторно-курортного лікування при захворюваннях внутрішніх органів;
- принципи профілактики захворювань внутрішніх органів;
- форми і методи санітарно-просвітницької роботи;
2.Загальні уміння:
- оцінити важкість стану пацієнта, визначити обсяг та послідовність необхідних реанімаційних заходів, надати необхідну невідкладну допомогу;
- провести клінічне обстеження пацієнта (зібрати анамнез, провести фізикальне обстеження, виявити загальні та специфічні ознаки захворювання, провести диференціальну діагностику);
- призначити план обстеження, визначити об’єм та оцінити результати лабораторного і інструментального обстеження пацієнта;
- обґрунтувати необхідність спеціальних методів обстеження пацієнта;
- визначити показання до госпіталізації пацієнта та організувати її;
- встановити і сформулювати клінічний діагноз, план і тактику ведення пацієнта, призначити адекватне лікування згідно існуючих клінічних протоколів надання медичної допомоги;
- оформити медичну документацію згідно законодавства з охорони здоров’я України;
- визначити клінічний та трудовий прогноз, ступінь непрацездатності, рекомендації щодо працевлаштування.
3. Спеціальні знання та уміння з діагностики, лікування та профілактики:
Спеціальні знання та уміння.
Лікар-терапевт повинен знати профілактику, діагностику, клініку і провести необхідне лікування таких захворювань:
Захворювання системи кровообігу: артеріальні гіпертензії; ішемічна хвороба серця; захворювання міокарда; захворювання ендокарда; захворювання перикарда; вроджені і набуті вади серця; порушення ритму серця і провідності; недостатність кровообігу.
Захворювання органів дихання: бронхіти; гнійні захворювання легень; бронхіальна астма; емфізема легень; пневмонії; рак легень; тромбоемболія легеневої артерії; легеневе серце; дихальна недостатність; пневмоконіози; грибкові та паразитарні захворювання легень; туберкульоз легень; захворювання плеври; особливості клініки, діагностики і лікування людей старечого і літнього віку, підлітків.
Захворювання системи травлення: захворювання стравоходу; гастрити; функціональні захворювання шлунка; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; рак шлунка; захворювання оперованого шлунка; ентерити; захворювання товстої кишки; панкреатити; рак підшлункової залози; захворювання жовчних шляхів; холецистити; жовчнокам’яна хвороба; пухлини жовчного міхура та жовчних шляхів; гепатити; цирози печінки; печінкова недостатність; диференційна діагностика при гепатомегалії; диференціальна діагностика при асциті; диференційна діагностика при «гострому животі»; особливості клініки, діагностики та лікування захворювань системи травлення у підлітків, людей літнього і старечого віку.
Захворювання нирок: гломерулонефрит; пієлонефрит; нефротичний синдром; амілоїдоз нирок; диференціальна діагностика при протеїнурії та патологічному сечовому осаді; гостра і хронічна ниркова недостатність; нирковокам'яна хвороба; радіаційні і токсичні ураження нирок; особливості клініки, діагностики і лікування захворювань нирок у підлітків, людей літнього і старечого віку.
Хвороби системи крові: анемії; гемобластози; еритремія; мієломна хвороба; геморагічні діатези; синдром дисемінованого внутрішньо судинного зсідання крові; лімфогранулематоз; лімфоми та лімфаденопатія; агранулоцитоз; променева хвороба.
Хвороби ендокринної системи та обміну речовин: цукровий діабет; хвороби щитовидної залози; хвороби гіпофіза та гіпоталамуса; хвороба Аддісона; феохромоцитома; ожиріння; диференціальна діагностика ендокринних ком; особливості клініки, діагностики та лікування захворювань ендокринної системи та обміну речовин у підлітків, людей літнього і старечого віку.
Ревматичні хвороби, алергози: ревматична лихоманка; захворювання суглобів; дифузні захворювання сполучної тканини; диференційна діагностика, при дифузних захворюваннях сполучної тканини; протизапальна і імуносупресивна терапія; системні васкуліти; алергози; анафілактичний шок; специфічна гіпрсенсибілізація та кортикостероїдна терапія; медикаментозна хвороба.
Гарячкові стани та інфекційні захворювання: бактеріальний сепсис; диференційна діагностика при гарячці, висипі, лімфаденопатії, гепатоспленомегалія; діагностика гострих кишкових інфекцій; синдром набутого імунодефіциту (СНІД).
Невідкладні стани: гостра серцева недостатність; гостра судинна недостатність; гіпертонічні кризи; гострі порушення ритму серця та провідності; стенокардія та інфаркт міокарда; біль в ділянці серця; кардіогенний шок; гостра дихальна недостатність; астматичний статус при бронхіальній астмі; спонтанний пневмоторакс; легенева кровотеча; тромбоемболія легеневої артерії; анафілактичний шок;
Диференціальна діагностика «гострого живота»: кровотеча з органів травлення; печінкова кома; гостра ниркова недостатність; гостра недостатність наднирників; тиреотоксичний криз; діабетичні коми; алкогольна кома; гострі отруєння; гострі променеві та радіаційні ураження;
Поліклініка: організація амбулаторно-поліклінічної допомоги населенню дільниці; організація роботи дільничного терапевта; принципи реабілітації хворих та інвалідів; санаторно-курортний відбір в поліклініці.
Окремі питання: лікувально-діагностична робота; оформлення медичної документації; первинна, вторинна профілактика захворювань внутрішніх органів; використання фізичних факторів при амбулаторному лікуванні хворих (електро-світлове лікування, бальнеотерапія, мінеральні води та ін.); облік захворюваності та аналіз діяльності лікаря; пропаганда санітарно-гігієнічних знань та здорового способу життя.
4. Лікар-спеціаліст повинен уміти оцінити дані:
- лабораторних досліджень при захворюваннях внутрішніх органів;
- візуальних методів дослідження внутрішніх органів (рентгенологічного, ендоскопічного – езофагогастродуоденофіброскопії, ректороманоскопії; ультрасонографічного – ультрасонографії органів черевної порожнини та нирок, ехокардіографії);
- електрокардіограми;
- функціонального дослідження при захворюваннях внутрішніх органів (спірографії, пікфлоуметрії, електрокардіографії, велоергометрії, рН-метрії стравоходу і шлунку).
5. Маніпуляції:
- проведення штучного дихання і непрямого масажу серця;
- проведення дефібриляції;
- проведення конікотомії, трахеотомії;
- проведення підшкірного, внутрішньом'язевого, внутрішньовенного введення медикаментозних препаратів;
- визначення групи та резус-належності крові;
- проведення торакоцентезу;
- проведення абдоміноцентезу;
- реєстрація ЕКГ;
- промивання шлунка;
- переливання крові і кровозамінників;
- узагальнення даних науково-практичної літератури;
- знання сучасної літератури зі спеціальності.
Перелік практичних навиків,
якими лікарі-інтерни повинні оволодіти під час навчання в інтернатурі:
| Назва маніпуляції | Ступінь оволодіння |
| Фізикальне обстеження пацієнтів | +++ |
| Запис та оцінка електрокардіограми | +++ |
| Клінічна оцінка ехокардіограми | ++ |
| Проведення функціональних тестів для оцінки вінцевого кровообігу (велоергометрія) | ++ |
| Дефібриляція, показання, техніка виконання | +++ |
| Клінічна оцінка даних рентгенологічного дослідження органів грудної порожнини | ++ |
| Клінічна оцінка даних рентгенологічного дослідження органів травлення | ++ |
| Техніка проведення пункції плеври | +++ |
| Клінічна оцінка показників функції зовнішнього дихання (спірометрія, пікфлоуметрія) | ++ |
| Штучне дихання | +++ |
| |Показання до проведення езофагогастродуоденофіброскопії, оцінка її результатів | ++ |
| Клінічна оцінка сканограм та ультрасонограм печінки | ++ |
| Клінічна оцінка загального аналізу сечі | +++ |
| Проведення та клінічна оцінка проб Зимницького, Нечипоренка | +++ |
| Оцінка клінічного аналізу крові | +++ |
| Клінічна оцінка коагулограми | +++ |
| Оцінка тестів на виявлення цукрового діабету | +++ |
| Клінічна оцінка біохімічних печінкових тестів | +++ |
| Клінічна оцінка результатів комплексного біохімічного дослідження при серцево-судинних захворюваннях | +++ |
| Клінічна оцінка результатів біохімічного дослідження функціонального стану нирок | +++ |
| Тимчасова зупинка кровотеч | +++ |
| Техніка закритого масажу серця | +++ |
| Накладання пов'язок на рану | +++ |
| Підшкірне, внутрішньом'язове та внутрішньовенне введення ліків | +++ |
| Правила та техніка переливання компонентів крові та кровозамінників | +++ |
| Промивання шлунка | +++ |
| Катетеризація сечового міхура м’яким катетером | +++ |
| Конікотомія, трахеотомія | +++ |
| Пункція черевної порожнини | +++ |
| Постановка алергічних проб перед введенням лікарських засобів | +++ |
Примітка:
(+) – ознайомлення з даним питанням, (++) – знання методів та інтерпретація даних, виконання окремих маніпуляцій, (+++) – уміння самостійно застосовувати набуті знання та навики.
