2015-01-30
539
При жорсткій спеціалізації колій для прийому і колій для відправлення передаточних поїздів їх кількість визначається роздільно.
Колії прийому використовують для прийому й обробки поїздів, а також простою їх у чеканні розформування. Кількість колій прийому визначають по формулі:
де n р – кількість прибуваючих на станцію протягом доби передаточних поїздів;
t ож. р – середній час простою поїздів на колії прийому у чеканні розформування, хв;
S Т пост – час заняття колії постійними операціями, що не залежать від розмірів руху, хв;
t п – час заняття колії прийому виконанням операцій, зв'язаних із прийомом і обробкою поїзда по прибуттю, хв, який визначається
де t пр – час на готування маршруту прийому і входу поїзда на станцію, хв;
t оп – час на обробку состава по прибуттю (приймається по типовому техпроцесу – 15 хв);
t выв – час на перестановку состава на витяжну колію для розформування, хв.
Колії відправлення призначені для накопичення вагонів в очікуванні відправлення та виконання операцій по відправленню передаточних поїздів.
Кількість колій відправлення дорівнює кількості призначень відповідно до встановленого для даної станції планом формування поїздів. При значних розмірах передатного руху певного призначення (більш 12-15 поїздів у добу) проектуються дві колії відправлення на дане призначення.
Корисні довжини колій прийому і відправлення повинні відповідати довжині поїздів, що відправляються з даної станції.
Сортувальний парк призначений для розформування прибуваючих передаточних поїздів і підбору вагонів по пунктах подачі і вантажним фронтам.
Отже, потрібна ємність сортувальної колії, а значить і його довжина, залежить від кількості вагонів, що прибувають у передаточному поїзді на кожен окремий вантажний фронт.
У силу дії різних факторів спостерігається нерівномірність прибуття в поїздах вагонів на вантажні фронти. Таким чином, фактичне число вагонів на кожен вантажний фронт у передаточному поїзді є випадковою величиною.
У цьому випадку потрібна ємність і довжина кожної окремої сортувальної колії залежить від величини найбільшої групи вагонів призначенням на відповідний вантажний фронт, що прибувають у составах передаточних поїздів.
Як правило, потрібна ємність сортувальної колії для кожного вантажного фронту невелика і має значний розкид.
Отже, необхідно розглядати питання про об'єднання окремих призначень на одній сортувальній колії. При цьому будуть зменшуватися витрати, зв'язані зі спорудженням колій (за рахунок скорочення надлишків довжини), укладанням стрілочних переводів і устаткуванням їх ЕЦ, а також експлуатаційні витрати на їхнє утримання. Однак у цьому випадку виникають додаткові витрати, зв'язані з повторним сортуванням вагонів для добірки груп по окремим вантажним фронтам і можливому збільшенню числа маневрових локомотивів.
Оптимальна кількість сортувальних колій визначається на підставі техніко-економічного порівняння декількох варіантів.
Тема 9. ПРИСТРОЇ ЛОКОМОТИВНОГО ГОСПОДАРСТВА ДІЛЬНИЧНИХ ТА ВАНТАЖНИХ СТАНЦІЙ
Існують три способи обслуговування поїздів локомотивами: плечевий (рис. 9.1, а), петлевий (рис. 9.1, б) і кільцевий (рис. 9.1, в).
Рис. 9.1. Способи обслуговування поїздів локомотивами
У залежності від роду тяги локомотивні господарства можуть бути електровозні, тепловозні і змішані. Останні утворюються в стикових пунктах різних видів тяги. Пристрої локомотивного господарства споруджуються загальними для поїзних і маневрових локомотивів.
Локомотивне господарство включає комплекс пристроїв для технічного обслуговування, поточного ремонту й екіпірування локомотивів: локомотивні будівлі - депо з майстернями і службово-побутовими помешканнями (бувають чотирьох типів); екіпірувальні пристрої; колії для проходу і стоянки локомотивів; пристрої для повороту локомотивів (у необхідних випадках); пристрої електропостачання, водопостачання, теплопостачання, службово-технічні будівлі й ін. На території локомотивного господарства також звичайно розміщаються колії стоянки запасу локомотивів (у період зниження розмірів руху), колії пожежного і відбудовного поїздів, котельна, електростанція й у деяких випадках матеріальний склад.
Повний комплекс перерахованих пристроїв необхідний, якщо на станції розміщається основне депо для локомотивів, що працюють на всіх (або на частині) підходах, що примикають до станції. Якщо ж станція є пунктом обороту локомотивів, на ній повинний бути комплекс пристроїв локомотивного господарства, необхідних для екіпірування, технічного обслуговування ТО-2 локомотивів і їхньої стоянки в очікуванні подачи до поїздів.
Експлуатаційна надійність локомотивів забезпечується системою технічного обслуговування і ремонту локомотивів ТОР (рис.9.2).
Екіпірувальні пристрої незалежно від роду тяги повинні забезпечувати: потоковість пересувань при виконанні операцій екіпірування, максимальне суміщення операцій із метою економії часу, комплексну механізацію й автоматизацію основних процесів екіпірування.
Якщо за схемою тягового обслуговування локомотиви, що прибувають у даний пункт, повинні проходити технічне обслуговування ТО-2 (із розрахунку не рідше ніж через 48 годин), то споруджується спеціальна будівля депо технічного обслуговування й екіпірування в комплексі з іншими пристроями екіпірування локомотивів. Тривалість технічного обслуговування ТО-2, сполученого за часом з екіпіруванням, приймається для вантажних локомотивів рівною 1 год. У легких кліматичних умовах (із розрахунковою температурою не нижче 15°С) дозволяється сполучати технічне обслуговування ТО-2 і екіпірування на відкритих екіпірувальних коліях, що мають оглядові канави і комплекс екіпірувальних пристроїв.
Рис. 9.2. Схема ТОР.
