Основні принципи оцінки ефективності інвестиційного проекту

Оцінка ефективності інвестицій є одним з відповідальних етапів у процесі прийняття інвестиційних реішень. Тому, наскільки об'єктивно і всесторонньо проведена ця оцінка, залежать терміни повернення вкладеного капіталу і темпи раз­витку проекту. Об'єктивність і всебічність оцінки ефек­тивності інвестиційних проектів значною мірою визначається врахуванням системи принципів, покладених в основу оцінки ефективності інвестицій.

До основних принципів оцінки ефективності інвестицій належать:

1. Інвестиції вважаються ефектними, якщо вони збільшують «цінність підприємства» (value of the firm). «Цінність підприємства» (ЦП) — це те реальне багатство, яким володіють власники підприємства, і яке можуть отримати в грошовій формі, у результаті продажу своєї власності.

2. Принцип позитивності і максимуму ефекту. Інве­стіционний проект визнається ефективним з точки зору інве­стора, якщо ефект реалізації проекту позитивний. При порівнянні альтернативних інвестиційних проектів перевага віддається проекту з найбільшим значенням ефекту.

3. Системна оцінка ефективності інвестицій, яка передбачає:

— поєднання методів розрахунку комерційної, бюджетної та суспільної ефективності;

— облік економічних і соціальногих результатів;

— використання статичних і динамічних методів оцінки ефективності інвестицій;

— використання в процесі оцінки ефективності інвестицій декількох критеріїв.

4. Оцінка ефективності інвестицій на основі показника грошового потоку (cash flow).

5. Визначення економічної ефективності проекту шляхом оцінки життєвого циклу, тобто в межах розрахункового періо­ду, який має дві характеристики: горизонт розрахунку (обліку) та крок розрахунку.

6. Облік чинника часу. При оцінці ефективності інвестиційного проекту враховуються наступні аспекти чинника часу:

— динамічність (зміна в часі) параметрів проекту і його економічного оточення;

— розриви в часі (лаги) між виробництвом продукції та їх оплатою;

— нерівноцінність різночасних витрат і результатів (перевага раніших результатів і пізніших витрат).

7. Врахування і оцінка інвестицій і результатів від їх реалізації не лише в даному виробництві, але і в суміжних сферах, включаючи і споживачів (розрахунок суспільної ефектив­ності).

8. Порівнянність порівнюваних варіантів інвестиційних проектів

9. Проведення аналізу інвестиційних проектів у співставних цінах.

10. Вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної ставки) в процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів і різних учасників інвестиційного проекту.

5.5. Статистичні методи оцінки ефективності інвестицій

Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку (рентабель­ності інвестицій). Показник бухгалтерської рентабельності инве­стиций ROI (return on investment) інколи в літературі носить назву середньої норми прибутку на інвестиції ARR (average rate of return) або розрахункової норми прибутку ARR (accounting rate of return). Суть цього методу виражається формулою:

(5.2.)

де Р_{tax –} обсяг прибутку після оподаткування;

I _total – загальний обсяг інвестицій.

Даний показник орієнтований на оцінку інвестицій на осно­ві не грошових надходжень, а бухгалтерського показника - прибутку підприємства. Цей показник є відношенням середньої величини прибутку підприємства по бухгалтерській звітності до середньої величини інвестицій.

Інвестиційний проект на основі простої норми прибутку оцінюється як прийнятний, якщо його розрахунковий рівень перевищує ве­личину рентабельності, прийняту інвестором за базову (або стан­дартну) величину.

Метод використовується для загального і швидкого відбракування інвестиційних проектів на перших стадіях розгляду.

Простий (недисконтний) термін повернення (окупності) інве­стицій - визначається числом років, необхідних для повного повернення первинних інвестицій за рахунок прибутку від інвестиційного проекту. Суть методу виражається формулою:

(5.4),

де, РР – Період окупності;

Іtotal – загальні інвестиції;

Рс – середньорічний прибуток за проектом.

Інвестиційний проект на основі простого періоду повернення інвестицій оцінюється як прийнятний, якщо його розрахунковий рівень перевищує величину, прийняту інвестором за базову (або норма­тивну).

Використання даного методу допустиме при наступних умовах:

- інвестиційні проекти мають однаковий термін життя;

- грошові надходження не сильно змінюються в часі;

- інвестиції вкладаються один раз (разові інвестиції).

Загалом, усі статичні методи оцінки ефективності інвестицій мають один найвагоміший загальний недолік: вони не враховують моменти здобуття доходів і здійснення витрат (інвестицій), тобто не враховують тимчасову вартість грошей (чинник часу).

Проте статичні методи досить прості для розрахунку, розуміння і здобуття вихідної інформації і можуть бути використані для швидкого первинного відбракування проектов, або для їх ранжирування.

5.6. Динамічні методи оцінки ефективності інвестицій

Метод чистої поточної вартості (Net Present Value - NPV)

Метод чистої поточної вартості оцінки ефективності інве­стиційнних проектів заснований на визначенні чистої поточної вартості, на яку може збільшитися цінність (вартість) підприємства в результаті реалізації проекту.

Чиста поточна вартість (чиста приведена вартість, чис­тий дисконтований дохід) — це вартість, отримана шляхом дисконтування окремо за кожен часовий період різниці всіх відтоків і припливів, доходів і витрат, що накопичуються за весь периіод функціонування об'єкту інвестування при фіксованій, заздалегідь визначеній процентній ставці.

, (5.6.)

де R_i — очікувані чисті грошові потоки;

r — ставка дохідності, що вимагається від проекту;

С — початкова витрата капіталу, що здійснюється зараз (або ж теперішні вартості всіх витрат).

Проте метод NPV також не позбавлений недоліків. При використанні цього показника ефективність проекту залежить не лише від його внутрішніх характеристик - очікуваного чистого доходу і необхідного для його здобуття обсягу інвестицій, але й від вибраної ставки дискоиту. Результат по даному методу дуже чутливий до вибраного процента дисконтування, а з його прогнозуванням пов'язані певні труднощі. Метод NPV також не дозволяє зробити висновок про поріг рентабельності і запас фінансової міцності проекту.

Використання методу чистої поточної вартості дає відповідь на питання, чи сприяє аналізований варіант інвестування збільшенню фінансів підприємства, або багатства інвестора, але не говорить про відносну величину такого збільшення. Для виправлення цього недоліку користуються методом рентабельності інвестицій.

Метод рентабельності інвестицій (Profitability Index - PI)

Рентабельність інвестицій — це показник, який дозволяє визначити, якою мірою зростає цінність фірми (багатство інвестора) з розрахунку на одну грошову одиницю інвестицій. Цей індекс по алго­ритму розрахунку є «класичним» показником рентабельності, оскільки розраховується як відношення результату до витрат.

При оцінці інвестицій можна використовувати декілька індексів прибутковості:

1) індекс прибутковості витрат - відношення суми накопичених грошових потоків до суми грошових відтоків;

2) індекс прибутковості дисконтованих витрат - те ж, лише по дисконтованих величинах;

3) індекс прибутковості інвестицій - відношення суми дисконти­рованных грошових потоків до накопиченого об'єму інвестицій;

4) індекс прибутковості дисконтованих інвестицій - відношення суми дисконтованих грошових потоків до накопиченого дис­контованого обсягу інвестицій.

Найчастіше застосовується останній індекс, який розраховується за формулою:

(5.7.)

де, R_i — очікувані чисті грошові потоки;

(I + r)n — дисконтова ний множник;

С — початкова витрата капіталу, що здійснюється зараз (або ж теперішні вартості всіх витрат).

Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестицій (Internal Rate of Return - IRR)

Якщо розрахунок NPV інвестиційного проекту дає відповідь на питання про те, чи ефективний проект при деякій заданій ззовні нормі дисконту, то внутрішня норма прибутку проекту визначається в проце­сі розрахунку як норма прибутковості, при якій дисконтована вартість припливів коштів дорівнює приведеній вартості відтоків, тобто коефіцієнт, при якому дисконтована вартість чистих вигід від інвестиційного проекту дорівнює дисконтованій вартості інвестицій, а величина чистої поточної вартості рівна нулю, - усі витрати окупаються. Інакше кажучи, при нарахуванні на суму інвестицій відсотків по ставці, рівній внутрішній нормі прибутку, забезпечується здобуття рівнозначного у часі доходу, який еквівалентний інвестиціям.

Економічний сенс цього показника має декілька трактувань:

1)IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом.

2)Значення IRR може так само трактуватись, як і нижній гарантований рівень прибутковості інвестиційних витрат.

3)Третій варіант інтерпретації полягає в трактуванні IRR як максимального рівня прибутковості (окупності) інвестицій, що може бути критерієм доцільності додаткових капіталовкладень у даний проект.

Розраховане значення показника IRR порівнюють з тим рівнем рен­табельності вкладень (Required Rate of Return - RRR), який інвестор вибирає для себе як стандартний з врахуванням того, за якою ціною сам інвестор отримав капітал для інвестування, який «чистий» рівень прибутковості хотів би мати при його використанні, і який ринковий рівень ефективності аль­тернативного використання фінансових коштів, склався на даний час.

Принцип порівняння цих показників такий:

-якщо IRR > RRR, то проект слід прийняти;

-якщо IRR < RRR, то проект слід відкинути;

-якщо IRR = RRR, то проект ні прибутковий, ні збитковий.