double arrow

Тема: Коринебактерії дифтерії. Бордетели кашлюка. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань

1.1. Актуальність теми.

Випадки захворювання на дифтерію і кашлюк зустрічаються в Україні, тому вивчення цієї теми є обов’язковим для студентів медичного університету.

1.2. Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна: засвоїти методи мікробіологічної діагностики дифтерії і кашлюка.

1.2.2. Мета конкретна:

а). студенти повинні знати морфологію і властивості збудників дифтерії і кашлюка.

б). повинні знати методи діагностики захворювання.

в). студенти повинні знати методи специфічної терапії і профілактики дифтерії і кашлюка.

1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

а). Визначення понять “патогенність” і ”вірулентність”.

б). Фактори вірулентності бактерій.

в). Характеристика токсинів бактерій.

г). Періоди розвитку інфекційних хвороб.

Перерахування вихідних знань-умінь: знати фактори вірулентності бактерій і вміти їх визначати.

1.3.2. Тести вихідного рівня знань-умінь.

1. Приклад ситуаційної задачі:

В препараті від хворого на дифтерію виявлені жовті палички з синіми зернами на кінцях. Який метод фарбування був використаний в даному випадку?

А. Грама.

В. Циля-Нільсена.

С. Романовського-Гімзе.

D. Нейсера.

Е. Леффлера.

Правильна відповідь: Метод Нейсера

Зміст навчання.

Граф логічна структура змісту.

- вивчити морфологію коринебактерій і бордетел в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом і Лефлером;

- ознайомитись з поживними середовищами на яких культивують коринебактерії і бордетели (середовища Ру, середовище Леффлера, середовище Клауберга, середовище Бучіна, кров’яний агар, телуритовий кров’яний агар, казеіно-вугольний агар);

- здійснити забір матеріалу із зіва за допомогою ватно-марлевого тампона, приготувати препарат, зафарбувати за Грамом, промікроскопувати, і замалювати;

- провести диференціацію коринебактерій дифтерії біоварів гравіс, місіс і дифтероїдів за біохімічними властивостями в демонстраційному досліді;

- ознайомитись з методами визначення токсигенності коринебактерій (метод преципітації в агарі);

- вивчити біопрепарати, що використовуються для діагностики, профілактики і лікування дифтерії і кашлюка.

Перелік теоретичних питань.

- морфологія, тинкторіальні і культуральні властивості збудників кашлюка і дифтерії

- токсиноутворення. Методи вивчення токсигенності коринебактерій дифтерії

- методи лабораторної діагностики дифтерії і кашлюка

- особливості імунітету при дифтерії і методи вивчення рівня антитоксинів в крові людини

- специфічна профілактика і лікування дифтерії і кашлюка

Джерела навчальної інформації:

Література основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошиїн. – Мікробіологія. – К., 1992(укр.), с. 240-243, 286-292

К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин. - Микробиология. – М., 1980(рос.), с. 301-305, 335-341

А.И. Коротяев, С.А. Бабич. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург. – 2002 (рос.), с. 406-412

И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.Е. Шевелева, - Практическая микробиология. – Харьков, 1999 (рос.), с. 274-279

Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям Под ред.И.Л.Дикого – Харьков, 2004 (рос.), с. 433-440

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004 (укр.), с. 257-264

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984(рос.) с.171-175

М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед. микробиологии М. 1973(рос.) с.262-264, 276-283

Ю.С. Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1986(рос.) с.154-160

Література додаткова:

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Під ред. проф. Г.К. Палій. – К., 2004. с. 64

Орієнтовна основа дії

Граф логічної структури мікробіологічної діагностики кашлюка:

- матеріал для дослідження: слиз з носоглотки і гортані, яки отримують метод: «кашлевих пластинок», мокроту, кров.

- бактеріоскопічне дослідження: приготування мазків – препаратів, фарбування за методом Грама.

- біологічне дослідження: посів матеріалу на одне з елективних поживних середовищ (КУА, Борде-Жангу, кров’яний МПА);

- вивчення підозрілих колоній;

- мазок, фарбування за Грамом;

- пересів на скошений агар;

- посів на вуглеводний ряд Гіса, середовище з тирозином, середовище з сечовиною;

- одночасно проводять РА на склі зі специфічною сироваткою.

Серологічне дослідження:

-РПГА, РЗК, РА з сироваткою хворого,

Кінцева відповідь.

Граф логічною структури лабораторної діагностики дифтерії

- матеріал для дослідження: виділення слизової оболонки зіва, носа, кон’юктиви ока, зовнішніх статевих органів;

- бактеріоскопічне дослідження;

- приготування мазків, фарбування за Грамом, Лефлером, Нейсером.

Попередній результат.

- бактеріологічне дослідження: посів матеріалу на одне з елективних середовищ;

- через 8-12 годин інкубації готують мазки, при негативному результаті мікроскопічне дослідження повторюють через 18-24 години;

- через 24-48 годин вивчають колонії, що виросли і підозрілі пересівають на сивороткове середовище;

- чисті культури засівають на «строкатий ряд», середовище з цистеїном і сичевиною;

- одночасно проводять реакцію РА на склі зі специфічними протидифтерійними сироватками;

- визначають токсигенність в РП в гелі;

Біологічний метод дослідження.

-внутрішньошкірне або підшкірне введення матеріалу морським свинкам.

Серологічне дослідження.

- РА або РНГА

Кінцева відповідь.

Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Методика проведення заняття.

I етап. Про мікроскопувати демонстраційні препарати з коринебактерій і бордетел, зафарбованих за методом Грама, Нейсера, Лефлера.

Засоби вивчення: готові демонстраційні препарати.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

ІІ етап. Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для культивування коринебактерій і бордетел.

Засоби вивчення – готові поживні середовища Бучіна, кров’яний агар, Клауберга, казеїно-вугольний агар, згорнута сироватка.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 10 хв.

ІІІ етап. Ознайомитись з методом вивчення токсигенності коринебактерій.

Засоби вивчення: таблиця «Реакція преципітації», чашка «реакція преципітації в гелі».

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

IV етап. Провести диференційну діагностику біоварів коринебактерій дифтерії і дифтероїдів.

Засоби вивчення: Демонстраційний штатив з диференційно-діагностичними середовищами (МПБ з глюкозою, сахарозою, крохмалем, сечовиною).

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

V етап. Вивчити біопрепарати, що використовують для профілактики і специфічного лікування дифтерії і кашлюка.

Засоби вивчення: Протидифтерійна сироватка, вакцина АКДС, АД анатоксин, АДС анатоксин.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

VI етап. Замалювати збудників і записати методи діагностики, визначення токсигенності, диференційні ознаки, схему мікробіологічної діагностики.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 20 хв.

Автор: асистент, кандидат медичних наук Колодій С.А.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: