double arrow

Тема: Збудники зоонозів – бруцельозу та сибірки. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань

2.1. Актуальність теми. Враховуючи високу контагіозність бруцельозу і відсутність маніфестних ознак захворювання, медики повинні знати про ймовірність передачі збудника при виникненні епізоотій серед сільськогосподарських тварин і пам’ятати про професійні групи ризику. Знання біологічних особливостей збудника, патогенезу захворювання, дозволить правильно обрати метод лабораторної діагностики, без проведення якої неможливо поставити правильний діагноз.

Захворювання на сибірку спорадично виникають серед тварин (останній випадок на Україні зареєстровано в Миколаївській області в 2003 році) і можуть розповсюджуватись серед людей завдяки тривалому зберіганню спор сибірки у навколишньому середовищі. Загроза захворювання зберігається в зв’язку з існуванням на території кожної області худобомогильників. Виходячи з цього майбутні лікарі повинні знати основні прояви інфекції, біологічні властивості збудника, які дозволять поставити попередній діагноз, тактику проведення лабораторної діагностики і правила відбору матеріалу при підозрі на сибірку.

2.2. Цілі вивчення теми.

2.2.1. Мета загальна: засвоїти основні біологічні властивості патогенних для людини бруцел і бацил, орієнтуватись у виборі методів лабораторної діагностики цих зоонозних захворювань, знати основні профілактичні заходи в осередку захворювання.

2.2.2. Мета конкретна:

5. Засвоїти диференційно-діагностичні ознаки патогенних для людини бруцел; знати біологічні диференційні ознаки збудника сибірки.

6. Вміти правильно обрати метод лабораторної діагностики, визначитись із матеріалом, який необхідно взяти у хворого, для кожного конкретного методу.

7. Засвоїти етапи мікробіологічної діагностики бруцельозу і сибірки.

8. Вміти оцінювати результати серологічного дослідження при бруцельозі.

9. Вміти поставити реакцію термопреципітації по Асколі для перевірки тваринницької сировини на предмет контамінації спорами збудника сибірки.

10. Вміти проводити експрес-діагностику сибірки за мікроскопією.

11. Вміти проводити експрес-діагностику бруцельозу за реакцією Хеддльсона.

12. Знати основні протиепідемічні і профілактичні заходи для попередження розповсюдження захворювання у вогнищі.

2.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

13. Значення спороутворення у бактерій, методи виявлення спор, чутливість спор до дії несприятливих фізико-хімічних факторів.

14. Серологічний метод діагностики інфекційних захворювань, матеріал для дослідження, реакції для виявлення специфічних антибактеріальних імуноглобулінів.

15. Реакція кільце преципітації, методика постановки, застосування в діагностиці інфекційних захворювань.

16. Фактори вірулентності бактерій.

17. Етапи бактеріологічного методу дослідження.

18. Виявлення алергії на мікробні антигени, значення в лабораторній діагностиці.

19. Живі вакцини, характеристика, особливості застосування.

2.4. Зміст навчання.

2.4.1. Граф логічної структури змісту:

1.Таксономія патогенних для людини бруцел і бацил

Родина Brucellaceae Рід Brucella Види: B.melitensis – збудник бруцельозу мілкої рогатої худоби B.abortus – збудник бруцельозу великої рогатої худоби B.suis – збудник бруцельозу свиней
Родина Bacillaceae Рід Bacillus Види: B. anthracis – збудник сибірки Умовно-патогенні: B.subtilis, B.cereus, B.megaterium

3. Загальна характеристика бруцел і бацил, що мають медичне значення

Морфологія Умови культивування, середовища, ознаки росту
Патогенні бруцели: Мілкі, Гр-, поліморфні кокобацили Нерухомі Не утворюють спор Утворюють істинну або мікрокапсулу Патогенні бруцели: Облігатні аероби, або капнофіли (B.abortus) Вибагливі до поживних середовищ Повільний ріст (до 3 тижнів). Поживні середовища для культивування: Печінковий агар – S-форми колоній, з перламутровим відтінком (можлива дисоціація в R форми). Печінковий бульйон – помутніння і слизистий осад
Патогенні бацили: Грам (+) стрептобацили з обрубаними кінцями Нерухомі Утворюють капсулу (тільки в організмі людини або тварин) В оточуючому середовищі утворюють спору, центрально розташовану Під дією пеніциліну утворюють L-форми (“перлинове намисто”) Патогенні бацили: Факультативні анаероби; Оптимальна температура 370С; Невибагливі до складу поживного середовища; Культивуються на МПА, МПБ На МПА – утворює R-форму колоній (“левяча грива”, “голова Медузи”) На МПБ – утворює осад у вигляді пластівців або шматочків вати, бульйон прозорий. У стовпчику желатину – ріст, що нагадує “перевернуту” ялинку

4. Антигенна структура і фактори патогенності

Види Антигенна структура Фактори патогенності
Brucella Brucella melitensis Brucella abortus Brucella suis О-АГ (до 15 антигенних фракцій) 1. Родовий антиген 2. Видоспецифічні антигени М-АГ - B.melitensis А-АГ- B.abortus А і М-АГ - B.suis 2. R-АГ – R-форми 3. Термолабільний Vі-АГ (протективний) 1.Ендотоксин 2. Протективний антиген (антифагоцитарний фактор) 3. Інгібітори злиття фагосом і лізосом 4. Капсула 5. Фактори інвазії (гіалуронідаза) 6. Алергени (зумовлюють формування ГЧУТ)
Bacillus anthracis 1. Капсульний (К-АГ) – поліпептидний, термолабільний. 2. Соматичний (О-АГ) – полісахаридний, термостабільний. 3. Протективний АГ – термолабільний, одна із фракцій екзотоксину. 1. Капсула 2. Екзотоксин. Складається з 3 фракцій: 1) Протективний антиген 2) Летальний фактор 3) Набряковий фактор

5. Коротка характеристика бруцельозу

Механізм та шляхи передачі захворювання Джерело інфекції Форми захворювання/ інкубаційний період Основні клінічні ознаки Імунітет Профілактика Лабораторна діагностика
Фекально-оральний; аерогенний Шляхи: Аліментар-ний Контактний повітряно-пиловий Фактори передачі: Продукти тваринництва (молоко, м’ясо) Велика рогата худоба; мілка рогата худоба; свині Інкубаційний період- 1-6 тижн.; до 0,5 року Форми: Гострий рецидивуючий бруцельоз; Хронічний активний; Хронічний неактивний Гострий- лихоманка, ознаки міокардиту, бронхіту, артриту; Хронічний-артрити, радикуліти, спондиліти, плексіти, мастит Напруже-ний Гумораль-ний Клітинний Формується стан ГЧУТ Триває 6-9 міс Неспецифіч-на (ліквідація захворювання серед тварин, обстеження професійних груп) Специфічна- жива вакцина (B.abortus 19-BA) Рання: Бактеріологічний метод (гемокультура) Біологічна проба Пізня: Серологічний Алергічний

6. Коротка характеристика сибірки

Механізм та шляхи передачі захворювання Джерело інфекції Форми захворювання/ інкубаційний період Основні клінічні ознаки Імунітет Профілактика Лабораторна діагностика
Контактний трансмісивний; Аерогенний Фекально-оральний Шляхи: Контактний Повітряно-пиловий; Аліментар-ний Фактори передачі: Тваринницька сировина (шкіра, хутро); Продукти тваринництва (молоко, м’ясо) Велика рогата худоба; мілка рогата худоба; парнокопитні (травоїдні); свині Інкубаційний період- 2-3 дні.; до 8 днів Форми: Шкірна; Легенева; Кишкова Септична Шкірна: Карбункул з чорним струпом; лімфаденіт Легенева: Пневмонія з швидким розвитком набряку Кишкова: Геморагічний коліт Септична: Виражена інтоксикація, симптоми ІТШ Стійкий Напруже-ний Гумораль-ний Клітинний Формується стан ГЧУТ Неспецифіч-на (ліквідація захворювання серед тварин, обстеження професійних груп, перевірка сировини) Специфічна- жива вакцина СТІ (безкап-сульний штам B.anthracis) Рання: Бактеріоскопічний метод Основна: Бактеріологічний метод Ретроспективна: Серологічний Алергічний Додатковий метод: Біологічний

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Біологічна характеристика патогенних бруцел, принципи класифікації, диференційні ознаки.

2. Епідеміологія, патогенез бруцельозу. Особливості імунітету.

3. Принципи мікробіологічної діагностики бруцельозу. Особливості бактеріологічного і серологічного методів дослідження.

4. Лабораторна діагностика хронічних форм бруцельозу (алергічний, серологічний методи).

5. Профілактика бруцельозу, етіотропні препарати для лікування.

6. Морфологія і біологічні властивості збудника сибірки, диференційні ознаки патогенних і умовно-патогенних бацил.

7. Епідеміологія і патогенез сибірки. Особливості імунітету.

8. Мікробіологічна діагностика сибірки: попередня, основна, ретроспективна. Методи визначення забрудненості тваринницької сировини спорами сибірки (РІФ, реакція кільцепреципітації).

9. Специфічна профілактика і лікування сибірки.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):

  1. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.234-237, 256-262.
  2. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 291-297, 308-316.
  3. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 307-311, 318-322.
  4. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр. 361-364, 367-370.
  5. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.250-254, 258-263.
  6. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.297-301,304-307.
  7. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.232-237,239-243.
  8. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 204-211.
  9. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 423-426, 446-448.
  10. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 125-132, 143-147.
  11. М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр.220-225, 310-312.

Література (додаткова):

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.
  2. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 21-25, 31-35.
  3. Лекційний матеріал.

1.5. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема мікробіологічної діагностики бруцельозу


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: