Тема 24. Злочинна недбалість як вид необережності

План

Вступ.

1. Поняття злочинної недбалості та її види.

2. Характеристика інтелектуального та вольового моментів злочинної недбалості.

3. Поняття та значення об’єктивного та суб’єктивного критеріїв злочинної недбалості.

4. Відмінність злочинної недбалості від злочинної самовпевненості та від казусу.

Висновки.

Література

1. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. − М., 1977.

2. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002.

3. Мокиашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. − М., 1987.

4. Учрехенидзе М.Г. Проблема неосторожной вины в уголовном праве. –Тбилиси, 1976.

5. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

Відповідь рекомендується починати з розкриття поняття необережної вини. Далі слід охарактеризувати види необережності. При цьому слід уважно проаналізувати ст.25 КК України. Тут же рекомендується розглянути причини вчинення необережних злочинів.

Потім слід дати поняття злочинної недбалості. Після чого необхідно перейти до характеристики інтелектуального та вольового моментів злочинної недбалості, вказуючи на особливості та розкриваючи їх зміст.

Далі рекомендується розглянути та проаналізувати проблему об’єктивного та суб’єктивного критеріїв вольового моменту злочинної недбалості. Об’єктивний критерій означає обов'язок конкретної особи передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків, при здійсненні нею дій, які потребують додержання певних заходів обережності.. В західноєвропейській літературі цей критерій називається критерієм «середньої людини». Суб’єктивний критерій полягає у наявності фактичної можливості передбачити зазначені у законі наслідки. Його потрібно розглядати відносно конкретної людини, що має певні індивідуальні якості.

При розгляді питання про казус слід пам’ятати, що він характеризується відсутністю об’єктивного та суб’єктивного критеріїв, або одного з них. В літературі ця проблема обговорюється і існує точка зору, що якщо особа хоча і передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але не могла їм запобігти в силу невідповідності своїх психофізіологічних якостей вимогам екстремальної ситуації чи нервово-психологічним перенавантаженням, то кримінальна відповідальність не настає. Це правило розвиває принцип суб’єктивного ставлення в вину.

Слід також проаналізувати точку зору про те, що необережні злочини це завжди злочини з матеріальним складом та висловити свою думку з приводу цього.

Роботу необхідно завершити висновком.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: