Література. 1. Дагель П.С. Неосторожность

1. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. - М., 1977.

2. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам.- Спб, 2002.

3. Мокиашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. - М., 1987.

4. Угрехенидзе М.Г. Проблема неосторожной вины в уголовном праве. – Тбилиси, 1976.

5. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1974.

Роботу над цією темою слід починати з ознайомлення із ст.25 КК України. Далі треба дати визначення необережності, розкриваючи зміст її ознак. Потім слід перейти до дачі визначення злочинної самовпевненості.

Особливість інтелектуального моменту самовпевненості полягає в характері передбачення настання суспільно небезпечних наслідків діяння. Існують різні точки зору з цього приводу (одна з них полягає в тому, що винний передбачає тільки абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків: «у іншої особи - так, але тільки не в мене»). Вольову ознаку найчастыше розкривають наступним чином: особа розраховує на певні обставини, за допомогою яких можна запобігти настанню цих наслідків.

На закінчення потрібно визначити відмінність злочинної самовпевненості від злочинної недбалості та непрямого умислу за допомогою інтелектуального та вольового критеріїв. Теоретичні положення доцільно проілюструвати конкретними практичними прикладами.

Роботу слід завершити загальним висновком.