Вкажіть психічні розлади здоров'я, які належать до медичного критерію неосудності

Варіанти відповідей:

1. Хронічна душевна хвороба.

2. Слабоумство.

3. Тимчасова втрата пам'яті.

4. Нездатність особи давати звіт своїм діям.

5. Тимчасовий розлад душевної діяльності.

10.6. Нормативно-правові акти:

1.Конституція України.

2.Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 р. ВВР № 1033-V від 17.05.2007, ВВР, 2007, № 34, ст. 445.

3.Кримінально-процесуальний кодекс України.

Конвенція про права дитини від 22 листопада 1989 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1990. - №45.

«Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні»: Закон України від 5 лютого 1993 р. (ст. ст. 1,3,13) //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №16. Із змінами, внесеними згідно із Законом № 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535.

«Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх»: Закон України від 24 січня 1995 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №6. В редакції від 2.07.2009 року.

Положення про судових вихователів неповнолітніх: затверджене Верховним Судом України, Міністерством юстиції України та Міністерством освіти України 15 жовтня 1995 р. №478/63/7/5, зареєстроване Міністерством юстиції України 14 березня 1996 р. під №113/1138.

Ст. 9 Основ законодавства України про охорону здоров'я, затверджених 19 листопада 1992 р. //Відомості Верховної Ради України. - 1993.-№4.

«Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру»: постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 р. №2 //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997 роки). – Сімферополь, 1998.

«Про практику застосування судами України законодавства про примусове лікування і трудове виховання хронічних алкоголіків»: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 р. №11 //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997 роки). – Сімферополь, 1998.

«Про практику застосування судами законодавства про звільнення від покарання засудженими, які захворіли на тяжку хворобу»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1973 року №8 із змінами, внесеними постановою Пленуму від 04.06.1993 року №3. 11 //Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997 роки). – Сімферополь, 1998.

«Про практику застосування судами примусових заходів виховного характеру»: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 p. №2.

10.7. Рекомендована література;

Волощук Т.М., Клименко В.А. Відповідальність за злочини, вчинені в стані зменшеної осудності //УАВС. Наук. вісник. – К.,1998. – Вип. 1.

Діти, молодь і закон (Збірник документів). 4.1-2. – К.,1994.

Иванов Н. Пограничная вменяемость в уголовном праве //Советская юстиция. – 1991. - №4.

Мельник В. До проблеми обмеженої осудності //Право України.-1999.-№1.

Мирошниченко Н., Орловська Н. Обмежена осудність та її законодавче вирішення //Право України. – 1997. - №7.

Музика А. А, Види і кримінально-правове значення сп'яніння //Радянське право. – 1986. - №5.

Музика А. Ще раз про обмежену осудність //Право України.-1998,-№4.

Первомайский ВД Критерии невменяемости и пределы компетенции психиатра-эксперта //Сов. гос. и право. – 1991. - №5.

Полольный Н. Сильное душевное волнение и аффект //Законность. – 2000. - №3.

Приходько Т. Фізіологічний афект – одна з підстав визнання особи обмежено осудною //Право У країни. – 2001. - №1.

Розенко B.I., Матвійчук В.К. Суб'єкт злочину. Лекція. – К.,1994.

Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков, 1989.