В чому полягає відмінність необхідної оборони від крайньої необхідності?

Варіанти відповідей:

1. У джерелах небезпеки.

2. У характері кримінально-правових наслідків, що викликані ними.

3. При необхідній обороні шкода завдається нападаючому, а у разі крайньої необхідності – інтересам третіх осіб.

4. При крайній необхідності шкода, що завдається, має бути менша від відверненої, а при необхідній обороні це необов'язково.

9. При крайній необхідності необхідно щоб:

Варіанти відповідей:

- шкода була заподіяна своєчасно;

- заподіяна шкода може бути рівною відвернутій шкоді;

- поведінка суб’єкта, що діє в стані крайньої необхідності була пасивною;

- поведінка суб’єкта, що діє в стані крайньої необхідності була активною.

10. При нападі тварин, можлива:

Варіанти відповідей:

- уявна оборона;

- необхідна оборона;

- крайня необхідність;

- виконання наказу або розпорядження.

10. При стихійному явищі, можлива:

Варіанти відповідей:

- уявна оборона;

- необхідна оборона;

- крайня необхідність;

- виконання наказу або розпорядження.

11. Підлягає покаранню за виконання злочинного наказу:

Варіанти відповідей:

- особа, що виконала наказ;

- особа, що віддала наказ;

- особа, що виконала наказ, якщо вона не усвідомлювала, що наказ злочинний;

- особа, що виконала наказ, якщо вона знала, що наказ злочинний.

12. Кримінальна відповідальність не настає при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації за:

Варіанти відповідей:

- умисне вбивство (ст. 115 КК);

- необережне вбивство (ст.119 КК);

- умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 КК);

- умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 123 КК);

- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК);

- умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК).

12. Кримінальна відповідальність не настає при виконанні спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації за:

Варіанти відповідей:

1. крадіжку (ст. 185 КК);

2. грабіж (ст. 186 КК);

3. розбій (ст. 187 КК);

4. вимагання (ст. 189 КК);

5. шахрайство (ст. 190 КК).

15. 6. Нормативно-правові акти:

«Про міліцію»: Закон України від 20 грудня 1990 р. //Закони України. Том 1. – К., 1991. В редакції від 11.06.2009 року.

Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Затверджено постановою KM України від 12 жовтня 1992 р. /Іменем закону. – 1992. - №47. – 20 листопада. В редакції від 20.04.2007 року.

«Про спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівливої дії»: Розпорядження Президента України від 19 лютого 1993 р. //Голос України. – 1993. – 25 лютого.

«Про судову практику у справах про необхідну оборону» Постанова ПВС №1 від 26.04.2002 року.

15.7. Рекомендована література:

Акимочкин В. Нападение и защита //Российская юстиция. – 1998. – Xsl.

Андрушко П.П. Про поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпеку чи протиправність діяння //Вісник Київ. ун-ту. Юридичні науки. Випуск 26. – К.,1985.

Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Харьков, 1991.

Баулин Ю.В. Право граждан на задержание преступника. – Харьков, 1986.

Блатов Е.В. Квалификация деяний, исключающих уголовную ответственность //Государство и право. – 1992. - №9.

Диденко В. П. Правомерность причинения вреда преступнику при задержании. – К.: 1984.

Діденко В.П. Обставини, що виключають злочинність діяння: Лекція. – К., 1993.

Дячук С. Юридична природна виконання наказу //Право України. – 1999. -№4.

Дячук С. І. Юридична природа виконання наказу; кримінально-правова оцінка діяння особи, що віддала чи виконала протиправний наказ:Автореф. дис.... канд. юрид. наук (12.00.08)/Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.– К., 2000.– 17с.

Загородня Г. Ільковець Л. Право на необхідну оборону //Право України. – 1992. - №6.

Мурашин О.Г. Колодій A.M. Проблеми законності професійного ризику в умовах створення громадянського суспільства і засад правової держави //Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників ОВС. – К.,1995.

Ляпунов Ю. Истомин А. Социально-правовая природа института необходимой обороны // Законность. – 1994. - №4.

Михайлов В. И. Нормативное регулирование исполнения приказа и некоторые вопросы уголовного права //Государство и право. – 1996. - №12.

Михайлов В. И. О социально-юридическом аспекте содержания обстоятельств, исключающих преступность деяния //Государство и право. – 1995. - №12.

Новиков М. О необходимой обороне и крайней необходимости//Соц. законность. – 1991. - №10.

Осадчий B. I. Необхідність внесення змін в умови і межі застосування працівниками міліції вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів фізичного впливу //УАВС. Наук, Вісник. – К., 1997. – Вип. І.

Самороков В.И. Риск в уголовном праве //Государство и право. – 1993, -№5.

Сидоров Б. Причинение вреда при задержании преступника //Советская юстиция. – 1990. - №3.

Старостина Ю. Обязательность приказа как обстоятельство, исключающее преступность деяния //Законность. – 2000. - №4.

Столбовий В.П. Правомірний професійний ризик як інститут соціально-правового захисту прав людини //Уряду України... Т. 12. Суд в Україні: боротьба з корупцією, організованою злочинністю і захист прав людини. – К.,1999.

Ткаченко В. Необходимая оборона //Законность. – 1995. - №1.

Ткаченко В. принуждение к повиновению и выполнению правовой обязанности //Советская юстиция. – 1990. - №3.

Тимербулатов А. Риск: уголовно-правовые аспекты //Государство и право. – 1995. - №3.

Шаповалов Б. Б. Правові основи застосування вогнепальної зброї працівниками міліції //УАВС, Наук. вісник. – К.,1997. – Вип.1.

Юшков Ю. Где предел необходимой обороны? //Советская юстиция. - 1993.-№4.

Юшков Ю. Необходимая оборона и ее роль в борьбе с преступностью //Советская юстиция. – 1991. - №12.