Правила Оформлення курсового проекту

Індивідуальне завдання виконується у вигляді текстової, демонстративної і практичної частин. Текст, виконується на паперових листах стандартного формату А4 210х297±1мм. машинописним способом, 14 розміром, стиль (Головний текст), шрифт (Times New Roman), інтервал 1.5. Рукописні тексти виконуються згідно з ГОСТ 2.304 креслярським шрифтом. Тексти курсових та дипломних проєктів виконуються тільки машинним способом.

Текстова частина може виконуватись на фото- чи магніто – плівках, дискетах та інших носіях інформації, які допускають можливість переносу та архівації (збереження) протягом одного року. Об’єм текстової частини не менше 35 і не більше 40 сторінок.

Демонстративна частина призначена для забезпечення публічного захисту роботи перед комісією. Об’єм демонстративної частини не менше 2 сторінки формату А1 594х841мм. Демонстративний матеріал може готуватися у вигляді креслень для проектів і плакатів для інших видів індивідуальних завдань.

Практична частина завдання може виконуватись у вигляді стендів чи макетів, приладів чи пристроїв, зразків товарів чи продукції з участю виконавця даного завдання.

Примітка. Можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту (роботи) — друковані статті за темою проекту (роботи), документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи)., макети, зразки матеріалів, виробів тощо.

Навчальний план затверджується керівником навчального закладу (директором чи його заступником).

Студент відповідає за своєчасне виконання всіх етапів технічного завдання згідно термінів навчального плану. Неявка студента позначається оцінкою ”незадовільно„, тобто ”2„. Поважність причини неявки на оцінку не впливає, а враховується при поновлені студента для навчання в інші терміни.

Виконання індивідуального завдання фіксується студентом на полі відміток про виконання в листку погодження і викладачем в журналі виконання індивідуального завдання.

Закінчена робота погоджується з завідуючим лабораторіями і затверджується завідуючим навчальним відділенням підписом на листку погодження. Факт затвердження є допуском до захисту.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи). Захист індивідуального завдання складається з презентації завдання і виконавця представником предметної комісії, вступного слова виконавця, запинань членів комісії і відповідей виконавця.

Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"). Захищеним вважається індивідуальне завдання з оголошеними оцінками "відмінно", "добре", "задовільно". Такі оцінки отримують виконавці, які повністю і своєчасно виконали технічне завдання. Студенти, які не виконали одну з частин індивідуального завдання чи не з’явились на засідання комісії в терміни навчального плану вважаються такими, що отримали оцінку “незадовільно”.

Рішення про оцінку приймається комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос керівника індивідуального завдання є вирішальним. Результати захисту оголошуються в той же день.

У випадках, коли захист визнається незадовільним, комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією). Повторний захист призначається керівником навчального закладу згідно навчального плану.

Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.

Вступне слово 5-7 хвилин

Соціально-політичне та техніко-економічне обгрунтування важливості теми. Пояснення актуальності задач, що вирішуються в роботі. Взаємозв'язок з іншими роботами оцінка сучасного стану проблеми літературний огляд.

Ознайомлення зі змістом роботи, її суттю та об'єктом дослідження (виготовлення). Особлива, увага приділяється новизні роботи в спеціальній частині, отриманим результатам в теоретичному і практичному напрямках.

Висновки та рекомендації, що мають конкретний характер і підтверджуються звітною роботою. Подяка за увагу.

Реферат

Це коротка характеристика змісту документу (книги чи статті, звіту роботи чи пояснювальної записки проекту, рукописного тексту чи файла на машинних носіях і т.ін.). Анотація приводиться одразу після титульного листа або на його зворотній частині. У ній наводяться бібліографічні дані (автора, заголовка про тему і підзаголовка про вид документу, місто, організація і рік) та найважливіші питання суті документу, викладається зміст і дається її оцінка. Анотація допомагає при доборі і вивченні літератури з будь-якого питання, скорочує час на ознайомлення зі змістом самої роботи без читання всієї роботи. Може бути подана двома мовами: мовою тексту та однією з іноземних.

У кінці анотації називаються категорії читачів, для яких рекомендовано анотований документ.

Додатки розміщуються в кінці текстового документу. Ними бувають креслення, тексти стандартних розрахунків чи математичних викладок, інші документи, їх частини чи копії. Всі додатки включаються в зміст, позначаються прописними буквами, мають свою нумерацію таблиць та ілюстрацій і спільну з основним документом чи його частиною нумерацію сторінок.

Текст може бути розділений на розділи і підрозділи. Кожен розділ починається з нової сторінки, позначається арабською / 1, 2, 3... /, а не римською / І, ІІ, ІІІ... / цифрами без точки і виділяється заголовком, який пишеться прописними буквами без точки в кінці, а не підкреслюється і не виділяється кольором. Переноси слів в заголовках не допускаються. Між заголовком і текстом пропускається один рядок або 10 мм.

Підрозділи можуть розміщуватися зразу після заголовка розділу або в середині тексту, але не в кінці сторінки. Вони також мають заголовок, який виділяється прописними буквами та пропуском рядка тексту. Підрозділи нумеруються двома цифрами: 2.5 - значить п‘ятий підрозділ другого розділу.

Пункти і підпункти заголовком не виділяються, а можуть позначатися цифрами розділеними крапкою, які починаються з абзацу. В середині пунктів і підпунктів можуть бути переліки і деталізації, які виділяються рискою, а при необхідності посилань буквою чи цифрою з дужкою.

Сторінки заповнюються текстом не менше чим на 2/3 включаючи ілюстрації, але не ближче 10 мм до нижньої рамки та 3 мм в кінці рядків тексту.

1 Оформлення розрахунків

Число знаків в рядку

Р = А / С (2.1)

де: А = 0.175 м. — ширина рядка, С = 0.0025 м. — ширина знаку.

Значення записуються в порядку встановленому формулою. Проміжні розрахунки не приводяться. Формула і цифри розміщуються по середині рядка. Якщо формула велика, то підстановка виконується в новому рядку. При цьому знак = повторюється. В правій частині на відстані однаковій від краю для всіх формул даного тексту в круглих дужках приводяться номери формул. Нумерація формул може бути наскрізною однією цифрою, а може бути по розділах.

При повторному використанні даних вони після слова “де“ не розшифровуються. Одиниці вимірювання записуються у відповідності до стандартів СІ (метр, кілограм, секунда, тощо). Скорочення слів, в тому числі і одиниць вимірювання, в тексті не допускається.

Посилання на літературне джерело інформації виконується у квадратних дужках цифрою, яка показує номер в списку літератури даного документу [1]. Посилання на сторінки, формули, ілюстрації інших документів робити не допускається. При посиланнях на формули даного документу в круглих дужках зазначається її номер, наприклад (1.1). Посилання на формули інших документів не допускаються.

Якщо посилання відсутнє, то інформація вважається оригінальним текстом автора. Усвідомлене не посилання на джерело інформації є злочином, що зветься плагіатом.

Виконання багатьох однотипних розрахунків приводиться один раз, а результати всіх інших зводяться у таблицю.

2 Оформлення таблиць.

Таблиця 1 — Число знаків у рядках.

Ширина рядка, мм
Число знаків, шт

Таблиці можуть розміщуватись, як горизонтально, так і вертикально. Нумерація таблиць може бути наскрізною чи по розділах.

Продовження таблиці 1.


Ширина рядка, мм
Число знаків, мм

Позначення, використані в таблиці, пояснюються в тексті або в ілюстраціях.

Відсутність даних позначається прочерком.

При невеликій кількості даних їх варто оформляти в тексті у вигляді колонок без ліній таблиці.

Мінімальна відстань таблиці до рамки:

по ширині 3 мм.

по висоті 10 мм.

Посилання на таблиці інших документів не допускається. При посиланнях на таблиці даного документу пишеться слово таблиця і номер таблиці без знаку № і дужок. При посиланнях на таблиці додатків пишеться слово таблиця, буква позначення додатків та номер таблиці в додатку.

3 Оформлення рисунків.

По тексту силка на рисунок пишеться слово рисунок повністю і ставиться номер цифрою без значка №. Позиції 12 розміром шрифта. Приклад оформлення рисунку приведенно далі.

де: 1-ЕБК (контролер); 2-фільтр тонкого очищення палива (ФТОТ); 3-електробензонасос; 4-бензобак; 5-впускний клапан; 6-регулятор тиску з вакуумним коректором; 7-потенціометричний датчик положення дросельної заслінки (ДПД); 8-потенциометрический витратомір (ПРВ) повітря з датчиком температури (ДТВ); 9-датчик температури повітря (ДТВ); 10-робоча електрокерована форсунка; 11-пускова форсунка; 12-розширювальний ресивер впускного колектора; 13-дросельна заслінка; 14-датчик концентрації кисню (ДКК); 15- датчик температури двигуна (ДТД); 16-повітряний фільтр; 17-термореле часу; 18-датчик розподільник (МДР) з безконтактним датчиком Холу (ДМС); 19-клапан додаткової подачі повітря; 20-випускний колектор; 21-блок циліндрів ДВС; 22-вакуумний регулятор на датчику-розподільнику 18; 23-акумуляторна батарея (АКБ); 24- генераторна установка; 25-замок запалювання; 26- реле керування бензонасосом 3, пусковою форсункою 11 і термореле часу 17.

Рисунок 10 - Схема системи “L-Jetronic” з усіма функціональними компонентами

Список використаної літератури:

1. Автомобили КамАЗ: Техническое обслуживание и ремонт / В.Н.Барун, Р.А.Азаматов, Е.А.Машков и др. – М.: Транспорт, 1988. – 352 с.

2. Канарчук В.Е., Лудченко О.А., Чигринець А.Д. Експлуатаційна надійність автомобілів: Підручник: У 2 ч., 4 кн. – К.: Вища шк., 2000. – Ч. 1:кн. 1. – 609 с.,кн. 2. – 458 с.; Ч.2: кн. 3 – 321 с., кн. 4. – 552 с.

3. Кузнецов Е.С. Управление технической эксплуатацией автомобилей. – М.: Транспорт, 1990. – 272 с.

4. Лудченко А.А., Основы технического обслуживания автомобидей. – К.: Выща шк. Головное изд-во, 1987. – 400 с.

5. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожних транспортних засобів автомобільного транспорту. – К.: Мінтранспорт України, 1998.

6. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. №161 (про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах), зареєстрований в міністерстві юстицій України 23 листопада 1993 р. за №173

7. Гост 2.105-95 (введений в дії в якості державного стандарту України наказом Держстандарту України 1996-06-27 №259 від 1997-07-01)

ДОДАТОК 1

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОПЕРАЦІЙ ТО-1

Контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи

1. Виконати роботи, передбачені щоденним оглядом (ЩО).

2. Перевірити стан складових частин автомобіля (причепа, напівпричепа) зовнішнім оглядом.

3. Оглянути герметичність з'єднань систем змащування, живлення і охолодження двигуна, а також кріплення обладнання та приладів.

4. Перевірити кріплення двигуна та деталей випускного тракту.

5. Перевірити стан та натяг привідних пасів. У разі потреби відрегулювати.

6. Перевірити працездатність зчеплення і герметичність системи гідроприводу. Перевірити і в разі потреби відрегулювати вільний хід педалі.

7. Перевірити кріплення коробки передач та дію механізму перемикання передач на нерухомому автомобілі.

8. Перевірити люфт у шарнірах та шліцевих з'єднаннях карданної передачі, кріплення його складових частин.

9. Перевірити кріплення деталей і герметичність з'єднань заднього (середнього) моста.

10. Перевірити кріплення і шплінтовку деталей рульового керування і герметичність з'єднань системи підсилювача рульового керування, люфт рульового колеса і шарнірів рульових тяг.

11. Перевірити працездатність компресора і гальмової системи, кріплення і герметичність трубопроводів та приладів.

12. Перевірити справність приводу і дію стоянкових гальм. У разі потреби відрегулювати.

13. Перевірити оглядом стан рами, вузлів і деталей підвіски та інших деталей і пристроїв, які встановлені на рамі, кріплення коліс, стан шин та тиск повітря в них. У разі потреби довести тиск до норми.

14. Перевірити стан і кріплення кабіни, платформи, дію замків, завісів і ручок дверей кабіни.

15. Перевірити стан приладів системи живлення, їх кріплення і герметичність з'єднань, вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах бензинових двигунів, у дизелях — рівень задимленості. У разі потреби відрегулювати.

16. Очистити акумуляторну батарею від пилу, бруду та слідів електроліту, прочистити вентиляційні отвори, перевірити кріплення і надійність контактів електричних з'єднань. Перевірити і в разі потреби довести до норми рівень електроліту.

17. Перевірити дію звукового сигналу, електричних ламп, контрольно-вимірювальних приладів, фар, підфарників, задніх ліхтарів, стоп-сигналу та перемикача світла. У зимовий період перевірити стан електрообладнання системи опалення та пускового підігрівника.

18. Перевірити кріплення генератора, стартера та стан контактів електричних з'єднань, стан переривника-розподільника.

19. Перевірити надійність кріплення, стан і правильність пломбування спідометра і його приводу відповідно до чинної інструкції.

Мастильні і очищувальні роботи

20. Змастити вузли тертя і перевірити рівень масла в картерах агрегатів і бачках гідроприводів; перевірити рівень рідини в гідроприводі гальм, виключення зчеплення, рідини в бачках омивача скла.

21. Промити повітряні фільтри гідровакуумного підсилювача гальм, піддон і фільтрувальний елемент повітряних фільтрів двигуна і вентиляції його картера, фільтр грубої очистки палива.

22. Спустити конденсат з повітряних балонів пневматичного приводу гальм.

23. В автомобілях з дизелями злити відстій з паливного бака і корпусів фільтрів тонкої та грубої очистки; перевірити рівень масла в паливному насосі високого тиску та регуляторі частоти обертання колінчастого вала двигуна.

24. В умовах великої запорошеності замінити масла в піддоні картера двигуна, злити відстій з корпусів фільтрів очистки масла, очистити від відкладень внутрішню поверхню кришки корпуса фільтра відцентрової очистки масла.

25. Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля під час руху або на посту діагностування.

Примітка. Специфічні роботи з технічного обслуговування № 1 систем живлення ДТЗ, які працюють із застосуванням газу, а також додаткові роботи на автомобілях-само-скидах наведено в інструкціях з експлуатації цих виробів.

ДОДАТОК 2

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОПЕРАЦІЙ ТО-2

Виконати роботи, передбачені ТО-1.

Контрольно-діагностичні, кріпильні, регулювальні роботи

1. Перевірити дію контрольно-вимірювальних приладів, омивачів вітрового скла, фар, а в холодну пору — стан системи вентиляції та опалення, а також щільність дверей і вентиляційних люків, пристроїв для обігріву і обдуву скла.

2. Перевірити кріплення головок циліндрів двигуна, стан і кріплення опор двигуна, піддона картера двигуна, регулятора частоти обертання колінчастого вала.

3. Оглянути кріплення, стан і герметичність картера зчеплення і коробки передач.

4. Оглянути задній (середній) міст: правильність встановлення (без перекосу), стан і кріплення редуктора та колісних передач, стан і правильність установки балки передньої вісі, кути установки передніх коліс. При потребі виконати регулювальні роботи.

5. В автомобілях з пневматичним приводом гальм відрегулювати хід педалі та зазори між накладками гальмівних колодок і барабанами коліс.

6. В автомобілях з гідравлічним приводом гальм перевірити дію підсилювача та хід педалі.

7. Перевірити герметичність амортизаторів, стан і кріплення їх втулок, стан колісних дисків, відрегулювати підшипники маточини коліс.

8. Перевірити кріплення і герметичність паливного бака, трубопроводів, паливного насоса і карбюратора, дію приводу, повноту відкриття і закриття дросельної і повітряної заслінок.

9. У карбюраторних двигунах перевірити рівень палива в поплавковій камері, легкість пуску і роботу двигуна. Відрегулювати мінімальну частоту обертання колінчастого вала двигуна в режимі холостого ходу.

10. Перевірити роботу дизеля, справність паливного насоса високого тиску, регулятора частоти обертання колінчастого вала, визначити димність відпрацьованих газів. Через одне ТО-2 перевірити кут упередження впорскування палива. При потребі виконати регулювальні роботи.

11. Перевірити зовнішнім оглядом і за допомогою приладів стан акумуляторної батареї, її кріплення, дію вимикача акумуляторної батареї та стан і кріплення електричних провідників.

Мастильні і очищувальні роботи

12. Очистити і промити клапан вентиляції картера двигуна, замінити фільтрувальний елемент фільтра тонкої очистки масла (або очистити відцентровий фільтр).

13. Прочистити сапуни і долити (замінити) масло в картерах агрегатів і бачках гідроприводу автомобіля.

14. Після обслуговування перевірити роботу агрегатів, вузлів і приладів автомобіля на ходу чи на діагностичному стенді.

Примітка. Специфічні роботи з технічного обслуговування № 2 систем живлення ДТЗ, які працюють із застосуванням газу, а також додаткові роботи на автомобілях-само-скидах наведені в інструкціях з експлуатації цих виробів.

ДОДАТОК 3

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОПЕРАЦІЙ СЕЗОННОГО ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Крім робіт, передбачених другим технічним обслуговуванням, виконати такі:

1. Промити систему охолодження двигуна, паливний бак і продути трубопроводи (восени), радіатори опалювача кабіни (кузова) і пусковий підігрівач.

2. Перевірити стан і дію кранів системи охолодження і зливних пристроїв у системах живлення і гальм.

3. Зняти акумуляторну батарею для підзаряджування і відкоригувати густину електроліту.

4. Зняти карбюратор і паливний насос, промити та перевірити стан і їх роботу на стенді (восени).

5. Зняти паливний насос високого тиску, промити та перевірити стан і роботу на стенді (восени).

6. Зняти переривник-розподільник, очистити, перевірити його стан і за необхідності відрегулювати на стенді.

7. Зняти генератор і стартер, очистити, продути внутрішню порожнину, замінити зношені деталі і змастити підшипники.

8. Замінити масло в спідометровому обладнанні, перевірити правильність пломбування спідометра і його приводу.

9. Перевірити справність датчика включення муфти вентилятора системи охолодження, датчиків аварійних сигналізаторів у системах охолодження і змащування двигуна.

10. Перевірити працездатність шторок радіатора, щільність дверей, вікон, установити (зняти) чохли утеплення.

11. Здійснити сезонну заміну масел відповідно до хіммотологічної карти.

Примітка. Специфічні роботи з технічного обслуговування систем живлення ДТЗ, які працюють із застосуванням газу, а також додаткові роботи на автомобілях-самоскидах наведені в інструкціях з експлуатації цих виробів.

ДОДАТОК 4

ПЕРЕЛІК БАЗОВИХ АГРЕГАТІВ ДТЗ

1. Двигун з картером зчеплення у зборі.

2. Коробка передач, роздавальна коробка.

3. Гідромеханічна передача.

4. Задній міст (вісь).

5. Середній міст (вісь).

6. Передня вісь (міст).

7. Рульове керування.

8. Кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля.

9. Кузов автобуса.

10. Рама.