Горизонтальні навантаження

На вежу діють слідуючі горизонтальні навантаження:

1) Т1 горизонтальна складова сили, діючої на кронблок від натягу ведучої та веденої струни талевого канату;

2) Т2 горизонтальна сила від ваги свічок, встановлених за палець;

3) W вітрові навантаження на вежу;

4) W cв вітрові навантаження на повний комплект свічок.

Горизонтальна складова Т1 сили, діючої на кронблок вираховується для двох випадків (рис.3.3):

гак нерухомий

при русі гака

де b і g кути відповідно між ведучою і нерухомою струнами канату та вертикальною вісю вежі.

Якщо струни закріплені по різні боки вісі вежі,то береться знак «мінус», якщо з одного боку у лебідки,то «плюс».

Горизонтальна сила Т2 від ваги свічок (рис.3.4)

де Gсв -загальна вага свічок на підсвічнику; lcв -довжина свічки; hп -висота пальців відносно підсвічника; a-кут нахилу свічки до вертикалі (a=2...4°).

Вітрове навантаження на вежу залежить від природно-кліматичних умов, в яких експлуатується бурова установка і визначається як сума середньої(статичної) та динамічної складових.

Нормативне значення статичної складової вітрового навантаження wm залежить від висоти над поверхнею землі та визначається за виразом

де Wo -нормативне значення вітрового тиску; к -коефіцієнт, що враховує зміну вітрового тиску по висоті [2,п.6.5];

с -аеродинамічний коефіцієнт (для кутових профілів С=1.4, для труб С=1).

Нормативне значення вітрового тиску Wo згідно норм РТМ 26-02-6-68(Руководящий технический материал на проектировние буровых вышек) для розрахунків бурових веж значення вітрового тиску приймають незалежно від місця експлуатації:

w0 =0.700 кПа -для неробочого стану;

w0 =0.250 кПа -для робочого стану;

w0 =0.150 кПа -для монтажно-транспортного стану.

Нормативний напор вітру w0 до висоти 10 м над поверхнею землі буде постійним; вище вітрове навантаження змінюється по лінійному закону (табл.3.1).

Таблиця 3.1 Значення коефіцієнта К

Висота надповерхнею землі, м < 10      
Коефіцієнт К   1.25 1.5 1.7

Значення вітрового тиску на вежу W знаходять по формулам

W = S(Wi + Wi’’)

Wi’’= 0.7W’.

Тут Wi’,Wi’’ - навантаження на вітрову та завітрову частину i -ої секціївежі відповідно; Wбал - навантаження на балкон

верхового робітника; кі - середнє значення коефіцієнта к по висоті i -ої секції вежі; Аі - загальна площа грані i -ої секції; j = 0.15...0.2 - коефіцієнт заповнення панелі (для обшитої частини вежі j=1).

Методика обчислення кi для різних випадків епюри к надано в [3,c.15-17].

При швидкостях вітру до 110 км/год також враховують вітрове навантаження, діюче на поверхню повного комплекту свічок, що стоять за пальцем. Для цього необхідно визначити площу бурильних труб, сприймаючих вітрове навантаження

де n = (10...15) - кількість рядів свічок; dcв - діаметр свічки; l¢cв = lcв-(h+h1) - частина довжини свічки, на яку діє вітрове навантаження; lcв - повна довжина свічки; h - висота обшивки; h1 - частина довжини свічки, що знаходиться всередині балкону верхового робітника.

Тоді навантаження на повний комплект свічок

де кекв - середнє значення коефіцієнта к на ділянці l¢cв.

В загальному вигляді розрахункова схема вітрового навантаження на вежу показана на рис.3.5.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: