Для корпоративних відносин важливе значення мають не тільки державне та локальне регулювання, а й певні правила, соціальні норми і культура ділових відносин. Хоча безпосередній вплив зазначених суспільних цінностей неможливо точно вимірити, їх значення для практики корпоративного управління, яка розвивається, все більше визнається суспільством. Існування неписаних правил, соціальних норм — важливий фактор, який пояснює, чому аналогічна з технічної точки зору юридична база може привести до різних результатів у сфері корпоративного управління.
Часто згадуваним прикладом може бути суспільне сприйняття місії компанії. В деяких країнах вважається, що компанії мають виконувати певні соціальні функції, які в інших країнах стосуються сфери відповідальності державного сектора. До неписаних, узятих на себе зобов'язань компаній можна віднести збереження робочих місць, освіту і професійне навчання. Зобов'язання компаній іноді можуть також виходити за межі фактичного найму робочої сили і містити такі послуги, як забезпечення місцями учнів за визначеним фахом.
|
|
Деякі потреби суспільства, що не мають безпосереднього відношення до правил ведення бізнесу, тим не менш, набули іншого рангу з втіленням їх у приписи закону. Прикладом може слугувати ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інва-
1 Тичкова О. Ю. Локальні корпоративні акти / О. Ю. Тичкова // Проблеми законності. - 2005. - № 74. - С 153-159.
ЛІЛЛІ • УиріМ», ЗГІДНО S ЯКОЮ ДЛЯ юридичних осіб установлюється норматив робочих МІСЦЬ ДЛЯ забезпечення працевлаштування ІНВаЛІДІВ у розмірі ЧОТИРЬОХ ВІДСОТКІВ ВІД середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працюють ніл 8 до 25 чоловік — у кількості одного робочого місця.
Системи оцінки також впливають на культуру ведення бізнесу. Багато значеній приділяється важливій ролі довіри і чес- иості дя» і рявалого І стабільного розвитку ринково! економіки. ТШФШщтЛЩгуыпт* часто наводяться стосовно корпоратив- iMt управління. Воно не може бути кращим, ніж законодавче овредовище, в якому компанії здійснюють спою діяльність, однак за відсутності загальноприйнятих стічних і соціальних норм ■ОЯО справді може бути гіршим.
'ЧІООШПаоСТЮрегулювання цих відносин є те, що на них суттє- ШЙШвШШЯШ Принципи корпоративного управління, затвердже- Вв^вЩОТВШ Державної комісії з цінних паперів та фондового ■ЯВВдувід 11 грудня 2003 р. № 571, в яких досить специфічною •Іванова природа. З одного боку, вони не мають сили норматив- BJO-лравового акта і являють собою рекомендаційний акт, який МІСТИТЬ рекомендації щодо якісного та прозорого управління ЯПЦІОКерним товариством відповідно до міжнародних стандар- i4bV'A це сприймається як необов'язковість його до застосування. Втім, з іншого боку, в них зосереджені усталені правила щодо здійснення корпоративного управління, які довели свою ефективність, вивірені та адаптовані, прийнятні та доцільні, корисні та такі, що дають змогу вирішувати проблеми, які виникають, корпоративного управління. Як зазначено в са- управлисня, вони є свого роях українським
|
|
_______________ ІИХ та інозем"
них інвесторів 1ІШПШЩЩ(ШІШЩШ^№ЯІ ■* вітчизняному і на міжнародних фсщШшЩШшЩШ*Жїашн чином здійснювати належний контроль 8»Ь>іфв1вТВ]ввж»віа(Ористанням. Ці Принципи торкаються порядку адохеняя органами управління акціонерних товариств своїх повноважень, систем контролю за їх фінансово-господарською діяльністю, розкриття інформації, додержання прав акціонерів, реалізацію ними своїх прав з відповідними механізмами дій органів акціонерних товариств тощо.
АІІІІІІІІІІІІІІІІНІІШІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІ.................. і....
Розділ 2
Склався й механізм запровадження необов'язкових норм, що містяться в Принципах і не мають юридичної сили. Одним із найважливіших шляхів перетворення цих норм з необов'язкових на обов'язкові стало їх введення до внутрішніх актів конкретної корпорації, завдяки чому вони стають обов'язковими для неї.
В інших країнах застосовується такий спосіб використовувати необов'язкові норми: правилами біржової торгівлі, затвердженими на конкретних біржах, встановлюється вимога, щоб кожна компанія, акції якої котируються на ній, встановила (прийняла) і розкрила кодекс (правила) ведення своїх справ та етики для директорів та посадовців відповідно до принципів корпоративного управління. Одночасно до біржі швидко доводяться будь-які відмови від цього. При цьому -заохочується повідомлення про всяку незаконну або неетичну поведінку посадовців корпорації. Сайт кожної компанії, акції якої котируються на фондовій біржі, має містити інформацію про застосування нею кодексу/правил ведення справ та етики. Також про це компанії мають повідомляти у своїх річних звітах Державній комісії з цінних паперів. Так, згідно з § 161 Закону про акціонерні товариства Німеччини правління та наглядова рада таких товариств мають щороку робити заяву про те, чи дотримуються вони рекомендацій Кодексу. При цьому компанія вільна в їх застосуванні, але відмова від них спричинила б багато питань з цього приводу і небажання бірж та потенційних контрагентів мати справу з такими компаніями. Згідно з Законом України «Про акціонерні товариства» в Україні запроваджується подібний механізм.
Недержавні організації (на зразок наших саморегулівних) надсилають також лист суспільного осуду компанії, акції якої котируються на фондовій біржі та яка порушує такий стандарт поведінки. Отже, це не залишається без реакції громадськості. Враховуючи, що всі подібні випадки поводження суб'єктів ринкових відносин потраплять до їх «біржових» історій (за типом наших кредитних історій), доля такої компанії залишається не найкращою.
Таким чином, суто ринкові (біржові) механізми впливали на необхідність для компаній користуватися цими формально необов'язковими нормами та правилами.
На корпоративне управління здійснюють вплив і загальносвітові процеси, до яких так чи інакше долучається наша дер-
flmtptai иоо порстинюо прам ______________________ 55
ЯШМ, хоча б тому, що національні корпорації співпрацюють з Іноземними, зокрема, через Інвестування останніх в акції українських корпорацій, шляхом укладення інших цивільно-правових договорів,:іа якими реалізується або набувається товар на внутрішньому та зовнішньому ринках.
|
|
Важливе значення для корпоративних відносин, їх удосконалення та надійності механізмів реалізації корпоративних прав мас судова практика. Не вдаючись до дискусії про можливість віднесення судової практики до кола дже|>ел права та її порів- НЯМХЯ з прецедентами, слід закцсіпуваїи увагу на актах судової мади, насамперед узагальненнях судової практики та постановах Пленуму Верховного Суду України, листах Вищого господарського суду України. Вони приймаються вищими судовими Інстанціями з метою забезпечення одноманітності в застосуванні корпоративного законодавства на підставі проведення узагальненії, виявлення типових недоліків та надання рекомендацій.
Необхідність у цих актах зумовлена недостатньою законодавчою врегульованістю корпоративних відносин, недосконалістю формулювань положень нормативно-правових актів, наявністю колізій у зазначеній сфері, що призводять до неоднакового Тлумачення та застосування судами корпоративного законодавства. Названі фактори є причиною численних помилок при розгляді судами корпоративних спорів, високої питомої ваги скасованих та змінених судових рішень, що свідчить про потребу у напрацюванні єдиної судової практики.
На судову практику істотно вплинуло внесення Законом від
15 грудня 2006 р. N»483-V «Про внесення змін до деяких за-
ШШЬШтлтпЛш України щодо визначення підсудності справ
звяЛмМвМШШММ! та з корпоративних спорів» змін до п. 4
ч. 1 ст. І2Т*ЯЩ/$ШЬщ<а0вутшото кодексу України, яки
ми розширено іоряащаЩю ІчвЖМРртов судів шляхом відне
сення до їх підвідомчості (ігідеуотості) справ, що виникають з
корпоративних відносин. і
Для практичної діяльності вагомаши стали Рекомендації президії ВГСУ від 28.12.2007 р.)* 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10. 2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
|
|