Види адміністративно-правових методів 5 страница

За функцюнальною ознакою у структур! адмшютративного про­цесу можна видшити: а) провадження, що мають установчий характер (провадження з утворення державних оргашв, суб’екнв пщприемниць- ко! д1яльносп); б) провадження, що мають правотворчий характер (провадження з вщпрацювання та прийняття нормативних акпв);

в) правоохоронш провадження (провадження у справах про адмшютра­тивш правопорушення, провадження за скаргами громадян); г) право- надшяюч1 провадження (провадження з реал1зацп контрольно-на- глядових повноважень).

Видшяють звичайне та прискорене провадження. При цьому при- скорене провадження (наприклад, провадження у cnpaBi про адмшь стративне правопорушення) характеризуеться спрощеною процесуаль- ною регламентащею, мтмальною кшьюстю процесуальних акпв, певною «спресовашстю» стадш.

У загальному вигляд1 при класифшацп за шдивщуально- конкретними справами систему адмШстративних проваджень, що складають структуру адмшютративного процесу, можна подати таким чином: 1) провадження з вщпрацювання та прийняття нормативних акпв; 2) провадження з прийняття шдивщуальних акпв управления;

3) провадження з оскарження р1шень, дш або безд1яльносп оргашв та посадових oci6, що порушують права громадян; 4) провадження за зверненнями громадян; 5) провадження i3 застосування адмшютративно- попереджувальних заход!в та заход1в адмшютративного припинен­ня; 6) провадження у справах про адмшютративш правопорушен­ня; 7) дисциплшарне провадження; 8) провадження з реашзацГ] контроль- но-наглядових повноважень; 9) реестрацшно-дозвшьне провадження; 10) провадження з приватизаци державного майна; 11) дшоводство; 12) установче провадження.

На вщмшу вщ шших вщцв юридичного процесу (цившьного та кримшального) адмшютративний процес не може бути зведений лише до правозастосовних функцш. Ця обставина зумовлюе наявшсть у його структур! таких проваджень, як провадження з в(дпрацъовування та прийняття нормативних акпйв i провадження з прийняття indueidy- алъних акт1вуправлшня. По суп зазначеш провадження регламентують порядок пщготовки i прийняття пщзаконних нормативно-правових акт1в р!зного р1вня. Впорядкування такого роду процедур, уведення i'x у чта процесуальн! рамки слугують важливою гаранпею доц1льнос- Ti i законноCTi пщзаконних акпв, що видаються у сфер1 виконавчо- розпорядчо'1 д1яльносп.

1ншою важливою гарантоею законносп прийнятих р1шень е мож- ливють оскарження р1шень, д1й або безд1яльносн орган1в та посадових oci6, що порушують права громадян. Тому до структури адмшютра­тивного процесу входить провадження з оскарження таких рйиенъ, дш або безд(ялъност1, яке мютить детальну регламентащю адм1н1стра- тивного i судового порядку розгляду та вир1шення скарг громадян.

Такий вид адмшютративного провадження, як реестрацшно- дозвЫъне провадження, спрямовано на впорядкування вщносин, пов’язаних з об’екгами, o6ir яких мае певш обмеження i на використан­ня яких необхщний спещальний дозвш, що видаеться компетентними органами. Зокрема, це стосуеться придбання, збереження та використання вогнепалъно! зброТ, ризномаштних вибухових речовин. Разом з тим такого роду провадження може бути прикладом реашзаци контрольно- наглядових повноважень, одним i3 аспекпв яких е, наприклад, реестра- щя транспортних засоб1в у ДА1, перев1рка ix техшчного стану.

Останшм часом на практищ широко реал1зуеться такий вид адмь шстративного провадження, як установив провадження. Це прова­дження являе собою процесуальну регламентацш специф1чно'1 д1яль- ност1, пов’язано! з формуванням, л1квщащею, реоргашзащею або пере- творенням оргашв державного управлшня та шших суб’екпв. При­кладом такого провадження може бути утворення р!зномаштних суб’екпв пщприемницько! д1яльносп.

Кожне з наведених проваджень залежно вщ характеру шдив1дуально- конкретних справ може бути бшын детагнзованим. Так, у реестрацшно- дозвшьному провадженш видшяються провадження з реестрацп тран­спортного засобу в ДА1, провадження з реестрацп суб’екпв пщпри­емницько! д1яльност1, провадження з лщензування та квотування, провадження з виданням громадянам дозволу на придбання гладко- ствольно! мисливсько!' збро'! та iH.

У свою чергу провадження з прийняття шдивщуальних акпв управ­лшня може включати таю конкретш види проваджень, як провадження i3 заохочення громадян, провадження з комплектування особового скла­ду (наприклад, з прийняття до вищого навчального закладу) та iH.

Можлив1 й ситуацн, коли OKpeMi адмшютративш провадження охоплюють сво!м змютом частку шших проваджень. Так, перебн уста- новчош провадження 3i створення ново! державно! оргашзаци включае як окремий етап и реестращю (внесения до державного реестру).

Важливими оргашчними елементами, що характеризують струк­туру кожного з адмшютративних проваджень та вщповщно адмшютра­тивного процесу в цшому, е процесуальш стадн, етапи, окрем1 про- цесуальш дн.

Процесуальна стад!я — це вгдносно в(докремлена, вгддтена часом та лог1чно взаемопов ’язана сукупшсть процесуальних дш, спрямованих на досягнення певно'гмети та вир1шення eidnoeidnux завдань конкрет­ного адмшютративного провадження, що характеризуеться колом cy6’cKmie i закр1плюетъся у процесуальних актах.

Видшяють там стадн адмшютративно-процесуально! д1яльносп:

- стадда анал1зу ситуацн, в nepe6iry яко!‘ збираеться та фшсуеться шформащя про фактичний стан справ, реальн! факта, оцшюеться

перспектива подалыпого руху справи, приймаеться ршення про необ- хщшсть такого руху. Фактично ця стад1я становить порушення адмь н1стративно1 справи;

- стащя прийняття ршення по cnpaBi, в nepe6iry яко'1 даеться юри- дична оц1нка 3i6pano'i шформаци, повно та всеб1чно дослщжуються MaTepiann справи з метою встановлення об’ективно1 icTHHH, прийма­еться конкретне р1шення;

- стадш оскарження або опротестування р1шення по cnpaBi, що мае факультативний характер;

- стадш виконання прийнятого ршення, в nepe6iry яко'1' лопчно завершуеться д1яльшсть по адмшютративнш cnpaBi. Важливють niei стадй зумовлена тим, що без не'1 все провадження у справ! фактично втрачае сенс, набуваючи суто формального характеру.

У свою чергу в стад1ях адмйпстративно~процесуально1 д}яльносп е ще бшьш низькор}внев1 елементи — процесуальш етапи та процесу­альш дп'. Кожна стад1я адмйпстративно-процесуально1' д1яльносп складаеться з певних пром1жних фрагменпв. Так, у стадй' порушення провадження у cnpaBi про адмшютративне правопорушення можна видшити етап припинення правопорушення та застосування вщповщ­них заход1в, що забезпечують провадження у cnpaBi, наприклад, адмь нютративного затримання.

Для процесуальних еташв характерною е наявшсть cboix безпо- середшх цшей та завдань, а також кола суб’екпв 'ix здшснення (скла- дання протоколу про правопорушення).

Адмшютративно-процесуальш ди становлять основу конструкцй' Bciei системи адмшютративного процесу.

§ 3. Адмшктративиа юрисдикщя: загальш риси, принципи

Бшыну частину проваджень, яю складають структуру адмшгстра- тивного процесу, спрямовано на регулювання правовщносин позитив­ного характеру, що виникають у nepe6iry управлшсько"!.щяльносн державних opraHiB. Проте порушення вимог правових норм вимагають вщповщного реагування з боку держави. Ця обставина зумовлюе ic- нування особливого роду правоохоронно'1 д1яльносн, 3MicT яко'1 скла­дають розгляд справ про правопорушення, iHmi npaBOBi спори по cyTi 214 та прийняття по них вщповщних piuieHb. У nponeci тако! д1яльноеп вир1шуеться юридична справа, зд1йснюеться правовий захист поруше­них або оспорюваних imepeciB, виноситься державно-владне ршення про застосування вщповщно! правово! санкцп, вщновлення поруше- ного права.

Ця Д1яльн1сть, яка мае назву «юрисдикщя», е характерною i для административного процесу. Тому частину проваджень у структур! адмшютративного процесу слщ охарактеризувати як адмшютративно- юрисдикцшш. До них належать: провадження за скаргами громадян; дисциплшарне провадження; провадження i3 застосування заход1в адмипстративного попередження та припинення; провадження у спра­вах про адмшютративш правопорушення.

Адмшютративнш юрисдикцп притаманш таю риси.

1. Наявшсть правопорушення. Розгляд та виршення юридичних справ, обумовлених позитивними обставинами, не охоплюються юрис- дикцшною д1яльшстю. Юрисдикщя виникае лише тод1, коли необхщ- но виршити питания про застосування заход!в адмшютративного примусу (адмшютративно1 вщповщальносп зокрема) чи cnip про пра­во, порушення встановлених правових норм. Стосовно адмшютратив- Ho'i юрисдикцп такого роду спори виникають м1ж сторонами суспшьних вщносин, що регулюються адмшютративно-правовими нормами, на- буваючи характеру адмшютративно-правових cnopiB.

2. Адмппстративно-юрисдикцшна Д1яльшсть через свою особливу сощальну гостроту потребуе належного процесуального регулювання. Встановлення та доказ подш i факпв, i'x юридичне оцшювання здш- снюються в рамках особливо!’ процесу ал ьно! форми, яка е важливою, обов’язковою для юрисдикцп.

Слщ вщмиити, що адмшютративна юрисдикщя значною Miporo вщр!зняеться вщ iHiunx вщцв юрисдикцп. Вона е менш детал1зованою i всеохоплюючою процесуальною формою.

Адмшютративно-процесуальна форма, як й iHmi види юрисдикщй- но1 д1яльносп, передбачае змагальшсть процедури вир1шення справи. Це означае, що сторони у cnopi або винш у вчиненш правопорушення не е пасивними спостершачами виршення справи юрисдикцшним органом. Вони надшеш достатньо широким арсеналом процесуальних прав, що дозволяе!м активно захищати сво! штереси, надавати докази, висувати клопотання, оспорювати пред’явлеш докази у вчиненш ад­мшютративного правопорушення. При цьому адмш1стративно-юрис-

дикцшш органи, i'x посадов1 особи зобов’язаш сприяти у здшсненш цих процесуальних прав.

3. Обов’язковють прийняття ртення у вигпвд юридичного акта становить собою ще одну важливу ознаку юрисдикцшно'1 д1яльносп. Будучи способом вир1шення правових конфлктов, юрисдикщя перед- бачае необхщшсть прийняття остаточного ршення — акта застосуван­ня норм права до конкретного випадку.

Юрисдикцшний акт за конкретною адмшютративною справою означае по суто и виршення. Якщо ж щеться про правопорушення, в такого роду акто можуть бути передбачено правов! санкцп. 1х засто­сування е лише одним i3 BapiaHTiB р1шення, що приймаеться ад- мшютративно-юрисдикцшним органом. 1ншими вар1антами можуть бути рппення про припинення провадження у cnpaBi чи застосування 3aco6iB впливу до неповнолггнього.

Як вщомо, провадження в адмшютративнш cnpaBi вважаеться за- кшченим, коли прийняте за нею ршення виконано у повному обсязг 3 nie'i точки зору законодавець передбачае вщповщну гарантою реаль- HOCTi piineHb, прийнятих адмШстративно-юрисдикщйним органом. Зокрема, постанова про накладення адмшстративного стягнення е обов’язковою до виконання державними i громадськими органами, тдприемствами, установами, оргашзащями, посадовими особами i громадянами (ст. 298 КУпАП).

Адмшютративно-правов1 спори розглядаються на ocHoei вщповщ- них нормативно-правових актов, яю закршлюють порядок розгляду скарг на неправом1рш дп чи безд1яльнють opraHiB та посадових oci6, що порушують права i законш штереси громадян. Що ж стосуеться адмшютративних делктов, то процесуальний порядок розгляду таких справ закршлено в Особливш частиш КУпАП.

Ще одшею особливхстю адмшютративно'1 юрисдикцп е р1зномашт- HicTb opraHiB и здшснення. Це зумовлено перш за все можливютю шстанцшного оскарження дш i piineHb opraHiB та посадових oci6, що порушують права громадян. 1накше кажучи, будь-який вищий вщнос- но них орган повинен розглянути таке звернення та прийняти по ньо- му вщповщне рШення. 3шшого боку, особливосто правопорушень, що вчиняються в р1зних галузях управлшня, зумовлюють наявшсть знач- ного числа opraHiB (посадових oci6), уповноважених розглядати ix та вирШувати по cyTi. У переважнш бшьшосто випадюв розгляд справ про адмшютративш правопорушення покладено законодавцем на ор- гани, основным завданням яких поряд з виконанням юрисдикцшних с здшснення управлшня в р1зних галузях. Разом з тим адмппстративно- юрисдикцшш функцп здшснюються i органами, спещально створени- ми для розгляду справ про адмшютративш правопорушення, — адмь шстративними комьями.

Особливе мюце в систем! адмшютративно-юрисдикцшних оргашв посщають суди. При цьому слщ мати на уваз1, що адмшютративне судочинство у справах про адмшютративш правопорушення виступае р1зновидом звичайного правосудця i його не можна розглядати як фор­му управлшсько! д1яльност1, оскшьки суд не е органом управлшня. У противному pa3i птюруеться принцип подшу влади на законодавчу, виконавчу та судову. Застосовуючи заходи адмшютративного стягнен­ня за адмш1стративш правопорушення, суддя здшснюе не управлшську (виконавчо-розпорядчу) д!яльнють, а функцп правосуддя. Розгляд адмипстративного делжту протжае у вщповщнш процесуальнш фор- Mi та грунтуеться на закршлених у закош принципах правосуддя. Як правосуддя по адмшютративних справах слщ розглядати i д1яльнють суду з вир1шення скарг громадян на неправом1рш дн чи безд1яльшсть оргашв та посадових oci6, що порушили права громадян. Ураховуючи викладене, правосуддя по адмшютративних справах можна розглядати як елемент адмшютративно!’ юстицй.

Для з’ясування сшввщношення понять «адмш1стративна юрисдик­щя» та «адмшютративна юстищя» видаеться за необхщне чггко визна- чити, що Bci органи, яю розглядають адмшютративно-правов1 спори та справи про адм1шстративш правопорушення, е адмЫстративно- юрисдикцшними, але тшьки суд, що здшснюе правосуддя по адмшь с гративних справах, е органом адмш!стративно! юстицп. Отже, по- иятгя адмппстративно! юрисдикцп' бшын широке за поняття адмпп­стративно! юстицп'. Останне являе собою вишу, найбшьш розвинену форму здшснення адм1шстративно-юрисдикцшно! д1яльност1.

Адмшютративно-юрисдикцшна д1яльнють грунтуеться на певних принципах, яю дають змогу вщобразити специфжу об’еднання в нш рис виконавчо-розпорядчо! д1яльносй та правосуддя по адмппстратив- иих справах. Такими принципами е: законшеть, професюнашзм, захист inrepecie держави i особи, об’ективна iстина, змагальнють, офщшнють, сконом1чн1сть та iH.

Таким чином, адмшютративна юрисдикция полягае в розглядi справ про адмшютративш правопорушення у встановлетй законом адмШстративно-процесуалънш форт специально уповноваженшш на те органами (посадовими особами), яш надшет правом розглядати спори та накладати адмшстративм стягнення.

Запитання для самоконтролю

1. Яю основш юнують пщходи до визначення поняття адмшь стративного процесу?

2. Яю ознаки характеризують адмшютративний процес як р1зновид юридичного процесу?

3. Система суб’екпв ад м i н i стр ати в н о го процесу.

4. Як сшввщиосяться поняття «суб’ект адмшютративного про­цесу» i «учасник адмшстративного процесу»?

5. Принципи здшснення адм1шстративно-процесуально1 дь яльность

6. У чому полягае сутнють презумпцп невинуватосп та право- MipnocTi дш громадян?

7. Види адмшютративних проваджень.

8. Поняття та характерш риси адмшютративно! юрисдикцп.

Глава 17 Провадження в справах про адмшктративш правопорушення

§ 1. Завдання 1 порядок провадження в справах про адмшктративш правопорушення

Провадження в справах про адмшютративш правопорушення

визначаеться як низка поайдовних дш уповноважених оргашв (поса­дових oci6), а у деяких випадках шших суб ’екпйв, яю зг1дно з нормами адмшютративного законодавства здшснюють заходи, спрямоваш на иритягнення правопорушниюв до eidnoeidcuibHOcmi i забезпечення ви­конання винесено! постанови.

Завданнями провадження в справах про адмшютративш правопо­рушення згщно 3i ст. 245 КУпАП е: своечасне, всеб1чне, повне I об’ективне з’ясування обставин кожноУ справи, вир1шення и в точнш вщповщност1 з законодавством, забезпечення виконання винесено'1 постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адмшютративних правопорушень, запобюання правопорушенням, ви- ховання громадян у д/ci додержання закошв, змщнення законность

Провадження в справах про адмшютративш правопорушення здш- енюеться на засадах суворого додержання законное^ i принцишв презумпцп невинуватост1, згщно з якою особа, що притягуеться до;щмш1стративно1 вщповщальност1, вважаеться невинуватою до тих nip, доки протилежне не буде доведено i зафкеовано в установленому за­коном порядку.

Поряд i3 загальними принципами, характерними для всього адмь нютративного процесу (законносп, об’ективно'У 1стини, piBHOCTi гро­мадян перед законом, оперативное^ тощо), провадженню в справах про адмшютративш правопорушення значною м1рою бшыие, шж ш- шим провадженням, властивий принцип економ1чностг Однак це не <> шачае, що справи повинш розглядатися поверхово.

§ 2. Заходи забезпечення провадження в справах про адмшктративш правопорушення

Для правильного й об’ективного виршення справи важливе зна­чения мають заходи забезпечення провадження в справах про адмшь стративш правопорушення. Вони застосовуються для припинення адмшютративних проступюв, встановлення особи, складання прото­колу про адмшютративне правопорушення, забезпечення своечасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адмшютратив­них стягнень по справах.

У статтях 260-267 КУпАП наведено перелк заход1в процесуального забезпечення провадження в enpaei про адмшютративне правопорушен­ня: адмшютративне затримання; особистий огляд i огляд речей; вилу­чення речей i докуменив: вщеторонення водив вщ керування транспорт- ними засобами, р1чковими i малом}рними суднами та огляд на стан сп’яншня. Два заходи забезпечення встановлено шшими статтями КУпАП: доставления порушника (ст. 259) i його привщ (ст. 268).

Доставления порушника згщно 3i ст. 259 КУпАП здшснюеться з метою, по-перше, припинення правопорушення; по-друге, складання протоколу про адмшютративне правопорушення; по-трете, встанов­лення особи порушника. Фактичне здшснення доставления забезпечу­еться застосуванням псих1чного або (|лзичного впливу.

Залежно вщ мюця, пщетав i мсти доставления порушника можуть здшенювати: пращвники мипцп, уповноважеш посадов1 особи, яю здшснюють нагляд за додержанням правил користування засобами транспорту, правил пожежно1 безпеки, саштарно-ппешчних i саштарно- протиепщем1чних правил на транспорт!, повноважш представники природоохоронних оргашв, члени громадського формування з охорони громадського порядку i державного кордону, вшськовослужбовщ, громадсью природоохоронш шепектори, пращвники воешзованоУ охорони.

Встановлено максимальний строк перебування порушника в штаб1 ДНД та примиценш селищно'Т чи сшьськоУ ради — одна година.

Схожим з розглянутим заходом забезпечення е привщ порушника в pa3i ухилення його вщ з’явлення на виклик органу внутршшх справ або суддг Це також примуеове доставления особи, але вщмшнють по­лягае в мет1 доставления — привщ здшснюеться пращвниками мшцн для забезпечення присутносто правопорушника при розгляд1 справи. Вш допускаеться лише у випадках, прямо передбачених законом (ч. 2 ст. 268 КУпАП).

Адмшютративне затримання, як правило, може тривати не бшьш як три години. Бшьш три вал i строки може бути встановлено тшьки зако­нодавчими актами (ч. 1 ст. 263 КУпАП). Так, на строк до трьох д1б з письмовим повщомленням прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти д1б з санкцп про­курора може бути затримано oci6, яга порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон, якщо вони не мають документов, що посвщчують i'x особу. До розгляду справи може бути затримано oci6, яга вчинили др1бне хулиганство (розглядаеться про­тягом доби), порушили порядок оргашзаци i проведения збор1в, мггинпв, вуличних походiв i демонстрант або виявили неповагу до суду чи тор- гували з рук у невстановлених мюцях (протягом трьох д!б) та iH.

3 метою забезпечення законносто адмшютративного затримання про нього складаеться протокол, у якому зазначаються: дата i мюце його складання; посада, пр1звище, 1м’я та по батьков1 особи, яка скла- ла протокол; вщомосто про особу затриманого; час i мотиви затриман- ня. Затриманому надаеться право ознайомитися з протоколом i пщ- нисати його (або вщмовитися вщ пщписання), вимагати повщомити про м1сце його перебування родич1в, адмшютращю за м1сцем роботи або навчання. Про затримання неповнолггнього п0В1Д0млення його батьгав або oci6, як1 i'x замшюють, е обов’язковим (ст. 261 КУпАП).

Особистий огляд i огляд речей провадяться з метою виявлення, закршлення необхщних доказ!в правопорушення i забезпечення по- дальшого притягнення порушника до вщповщальносто. Право на i'x проведения надано уповноваженим на те посадовим особам оргашв внутр1шшх справ, воешзованоУ охорони, цившьно! ав1аци, митних установ i прикордонних в1йськ, а на огляд речей також оргашв люоохо- рони, рибоохорони i орган1в, яга здшснюють державний нагляд за додержанням правил полювання. Цей перелш може бути розширено лише законодавчими актами (ст. 264 КУпАП).

Особистий огляд провадиться уповноваженою на те особою одше'1 етато з оглядуваним i в присутносто двох понятих Tie'f ж стато. Огляд речей, ручноУ клад1, багажу, знарядь полювання i лову риби, добутоУ продукци, транспортних засоб1в та 1нших предметов зд1йснюеться, як правило, в присутносто i'x власника. За його вщсутшстю зазначеш реч1

може бути шддано огляду лише у невщкладних випадках, але з обов’язковою участю двох понятих.

Проведения огляду оформлюеться спещальним протоколом або про це робиться вщповщний запис у протокол! про адмшютративне правопорушення чи в протокол! про адмшютративне затримання.

Вилучення речей i докуменпв, що е знаряддям або безпосередшм об’ектом правопорушення, здшснюеться уповноваженими особами, яким надано право провадити адмппстративне затримання, особистий огляд i огляд речей, з метою забезпечення доказ!в, а також, залежно вщ результате розгляду справи, забезпечення ix конфюкацп, оплатного вилучення, знищення або повернення володшьцю.

Про вилучення речей i докуменпв складаеться протокол або ро­биться вщповщний запис у протокол! про адмшютративне правопору­шення, про огляд речей або адмшютративне затримання (ч. 3 ст. 265 КУпАП).

У ст. 265 КУпАП встановлено особливосп вилучення окремих ви- д!в речей i докуменпв, вилучення ix у окремих oci6 та процесуально- го оформления вилучення деяких предмепв.

3 метою забезпечення законносп застосування розглянутих заход!в у ст. 267 КУпАП передбачено можливють ix оскарження заштересова- ною особою у вищий орган (вищш посадовш oco6i) або прокурору.

§ 3. Стадо провадження в справах про адмшктративш правопорушення

Кожне провадження здшснюеться вщповщно до певних стадш з додержанням принцишв адмЫстративного процесу.

Провадження в справах про адмшютративш правопорушення скла­даеться з чотирьох стадш: 1) порушення справи про адмшютративне правопорушення; 2) розгляд справи про адмшютративне правопору­шення i винесення по справ! постанови; 3) оскарження (або опротес- тування) постанови по cnpaei про адмшютративне правопорушення (виникае в тих випадках, коли особа, яка притягуеться до адмшютра- тивно1 вщповщальносп, або потерпший не згодш з винесеною вщ- носно них постановою). Постанову по cnpaei може опротестувати прокурор; 4) виконання постанови про накладення адмшютративного стягнення.

Стад!я порушення справи про адмшютративне правопорушення полягае в складанш протоколу уповноваженою на те особою або пред- ставником громадського формування. До таких oci6 належать: поса­дов! особи виконавчих оргашв сшьських, селищних рад, оргашв вну- rpimHix справ, оргашв транспорту, громадсью шспектори охорони природи та iH. Перелж oci6, яю мають право складати протоколи про адмшютративш правопорушення, наведено в ст. 255 КУпАП.

Наявшсть протоколу про адмшютративне правопорушення свщ- чить про те, що е пщстави для порушення справи, причому протокол мае бути складено уповноваженою особою з додержанням певно!, встановлено1 законом форми. В противному pa3i справу про адмшь стративне правопорушення не може бути розпочато.

У протокол! повинн! зазначагися: дата i мюце його складання; по­сада, пр!звище,!м’я та по батьков! особи, яка склала протокол; вщо- мосп про особу, яка притягуеться до адмшютративноТ вщповщальнос- ri; Micne, час вчинення i сутн!сть адм!н!стративного правопорушення; нормативний акт, який передбачае вщповщальшсть за дане правопо­рушення; пр!звища, адреси свщюв i потерп!лих, якщо вони е; пояснен­ия особи, яка притягуеться до адмшютративноТ вщповщальносп; iHmi вщомосп, необхщш для виpiшeння справи.

Протокол шдписуеться особою, яка його склала, i особою, яка вчинила адмшютративне правопорушення. За наявност! свщюв i по- тершлих протокол може бути пщписано також ними особами.

У раз! в!дмови особи, яка вчинила правопорушення, вщ пщписан- ня протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка вчинила пра­вопорушення, мае право подати пояснения i зауваження щодо змюту протоколу, яю додаються до протоколу, а також викласти мотиви своеУ вщмови вщ його пщписання.

У деяких випадках, прямо передбачених законом, протокол про ад- м!н!стративне правопорушення не складаеться. Цд виггадки вичерпно визначено в ст. 258 КУпАП. Але якщо особа, яка притягуеться до адмь шстративноУ вщповщальносп, оспорюе стягнення, яке на Hci' наклада- < гься, то протокол про адм!н!стративне правопорушення складаеться.

Перша стад!я провадження в справах про адмшютративш правопо­рушення заюнчуеться з моменту надюлання протоколу органу (посадо­вш oco6i), уповноваженому розглядати справу про адмшютративне правопорушення. До нього повинн! додаватися й yci iHmi мaтepiaли про правопорушення (пояснения свщюв, протокол вилучення речей тощо).

Стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення і ви­несення по справі постанови полягає в тому, що компетентний орган (посадова особа) проводить остаточне розслідування по справі і дає правову оцінку діям особи, яку позначено в протоколі як таку, що при­тягується до адміністративної відповідальності.

Одержавши матеріали справи, компетентний орган (посадова осо­ба) готує її до розгляду. При цьому він вирішує: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи спо­віщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкри­то, як правило, за місцем його вчинення. При розгляді справи орган (посадова особа) з’ясовує: чи було вчинено адміністративне правопору­шення; чи винувата дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адмі­ністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність; чи заподіяно майнову шкоду; чи є підстави для передання матеріалів про адміністративне правопорушення на роз­гляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За загальним правилом справи про адміністративне правопорушен­ня розглядаються в п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Скоро­чені строки розгляду справи — одна доба, три-, п’яти- і семиденний строк, встановлено законодавством про адміністративні правопору­шення для деяких видів правопорушень.

Так, відповідно до ст. 277 КУпАП протягом доби розглядаються, наприклад, справи про заготівлю, перероблення чи збування радіоак­тивно забруднених продуктів харчування або іншої продукції; невжит­тя заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та перероблення; дрібне хуліганство; поширювання неправдивих чуток; злісну непокору законному розпо­рядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського форму­вання з охорони громадського порядку, військовослужбовця та ін. У триденний строк розглядаються справи про виготовлення і викорис- гання без належного дозволу радіопередавальних засобів; торгівлю з рук у невстановленнх місцях. У п’ятиденний строк розглядаються справи про дрібне розкрадання державного або колективного майна.; порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що за­знали радіаційного забруднення, та ін. У семиденний строк розгляда­ються справи про порушення, пов’язані з використанням газу, експлу­атацією газовикористовуючих установок без обліку витрати газу; не­підготовленістю до роботи резервного паливного господарства.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконав­чого органу селищної, сільської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Зміст постанови та її форма врегульовано в ст. 283 КУпАП. Вона повинна містити: найме­нування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгля­ду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; ви­кладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміні­стративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміні­стративне правопорушення адміністративними комісіями, виконавчи­ми органами селищних, сільських рад, районними (міськими) судами (суддями) одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.