Види адміністративно-правових методів 4 страница

необхщносто застосування заходу дисциплинарного стягнення, що пере- вищуе повноваження зазначених прокурор1в, вони вносять подання Генеральному прокурору Украши. Особи, нагороджеш знаком «Почес- ний пращвник прокуратури Украши», можуть бути звшьнеш з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора Украши.

Дисциплинарно стягнення мае вщповщати ступеню вини та тяжко- CTi проступку. Прокурор, який вир1шуе иитання про накладення стяг­нення, повинен особисто з’ясувати обставини проступку та одсржати письмове пояснения вщ особи, яка його вчинила. В pa3i необхщносто може бути призначено службову перев1рку.

Дисциплшарне стягнення застосовуеться протягом одного мюяця з дня виявлення проступку, не рахуючи часу службовоУ перев1рки, тим- часово1 непрацездатносто пращвника та персбування його у вщпустщ, але не ni3Hime одного року з дня вчинення проступку. Строк проведен­ия службово! перев1рки не може перевищувати двох мюящв.

За один i той самий проступок може бути накладено тшьки одне стягнення. У pa3i вчинення пращвником д1яння, не сум1сного з пере- буванням на робот1 в органах прокуратури, його звшьнення проводить­ся незалежно вщ часу вчинення проступку.

Про накладення дисциплшарного стягнення видаеться наказ про­курора, який оголошуеться пращвнику пщ розписку. Наказ про при- тягнення до дисциплинарно! вщповщальносто може бути оскаржено пращвником Генеральному прокурору Укра'ши в мюячний строк з дня ознайомлення з наказом. Генеральний прокурор приймае р1шення по скарз! в десятиденний строк, а в раз1 проведения перев1рки — не ni3- Hime одного мюяця з дня надходження скарги. Про прийняте р1шення пов1домляеться пращвнику, який звернувся 3i скаргою.

Оскарження наказу не зупиняе виконання дисциплшарного стяг­нення. Генеральний прокурор Укра'ши мае право скасувати дисцишп- нарне стягнення, посилити або пом’якшити його. В раз1 незаконного понижения на посад! або звшьнення пращвника з посади Генеральний прокурор Укра'ши видае наказ про поновлення на посад1 з виплатою середньомюячного заробтсу за час вимушеного прогулу або р1знищ в заробп-нш плато за час роботи на нижчеоплачуванш робото, але не бшьш як за три мюящ. Якщо не з вини пращвника час вимушеного прогулу становить бшыпе трьох мюящв, Генеральний прокурор Укра­ши може прийняти р1шення про виплату середньомюячного заробпку за весь час вимушеного прогулу.

Пращвник вважаеться таким, що не мае дисциплшарного стягнен­ня, якщо протягом року з дня його накладення вш не пщдавався ново­му дисциплшарному стягненню.

Дисциплшарне стягнення може бути знято прокурором, який видав наказ, або вищим прокурором рашше року, якщо пращвник виявив дисциплшовашсть i сумлшнють у виконанш елужбових обов’язюв. У таких випадках стягнення зшмаеться наказом з оголошенням його BciM, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.

Згщно з Дисциплшарним статутом оргашв внутршшх справ Укра­ши¹ на oci6 рядового i начальницького складу можуть накладатися таю стягнення: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, по- передження про неповну посадову вщповщнють, звшьнення з посади, понижения в спещальному званш на один ступшь, звшьнення з оргашв BHyTpiuiHix справ.

У навчальних закладах i навчальних шдроздшах Мшютерства BHyTpiumix справ Укра'ши, KpiM цих стягнень, можуть застосовуватися: позбавлення звшьнення з розташування навчального закладу, шдроз- дшу на строк до одного мюяця, позачергове призначення в наряд по служб1 (за винятком призначення в караул або черговим шдроздшу) чи на роботу до п’яти наряд1в.

На Bcix oci6 рядового i начальницького складу накладати дисци­плшарш стягнення мае право мшютр BHyTpiuiHix справ Укра'ши. 1шш начальники накладають дисциплшарш стягнення в межах прав, нада- них 1м мЫстром BHyTpiuiHix справ Укра'ши. Начальник, не надшений правом накладання дисциплшарних стягнень, мае право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплшарно'1 вщпо­вщальносп.

Правом накладання дисциплшарних стягнень користуються тшьки прям1 начальники. Начальник, який перевищив надане йому право на­кладати дисциплшарш стягнення, несе вщповщальшсть за Дисципль нарним статутом оргашв внутрнпшх справ. Дисциплшарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього статуту, скасовуеться начальни­ком, який його наклав, або старшим прямим начальником. Старший прямий начальник мае право протягом одного мюяця з дня оголошен- ня oco6i рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплшарного стягнення посилити, а протягом року — пом’якшити

чи скасувати дисциплшарне стягнення, накладене шдлеглим йому на­чальником, якщо встановлено, що воно не вщповщае тяжкосп вчине- иого проступку. Таю дисциплшарш стягнення, як звшьнення з оргашв внутр!шшх справ, звшьнення з посади, понижения в спещальному званш на один стушнь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до оргашв внутршшх справ, призначення на посаду, присвоения спещального звання.

3 метою з’ясування Bcix обставин дисциплшарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначае службове розслщування. Службове розслщування мае бути завершене протягом одного мюяця з дня його призначення начальни­ком. У раз1 необхщносп цей строк може бути подовжено начальником, який призначив службове розслщування, або старшим прямим началь­ником, але не бшын як на один мюяць. Забороняеться проводити службове розслщування особам, яю е пщлеглими порушника, а також особам — сшвучасникам проступку або защкавленим у наслщках роз­слщування. Розслщування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок його проведения встановлюеться мшютром внутр1шшх справ Украши. Перед накладенням дисципль нарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове роз­слщування, мае зажадати вщ порушника надання письмового пояснен­ия. Небажання порушника надавати пояснения не перешкоджае на- кладенню дисциплшарного стягнення.

Про накладення дисциплинарного стягнення видаеться наказ, змют якого оголошуеться особовому складу органу внутрш1шх справ. Оголо- шувати дисциплшарне стягнення oco6i начальницького складу в при- сутносто його пщлеглих заборонено. Змют наказу доводиться до вщо­ма особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплинарно! вщповщальносп, пщ розписку. У раз1 звшьнення з по­сади або звшьнення з оргашв внутр1шшх справ oco6i рядового або начальницького складу видаеться витяг з наказу.

За кожне порушення службово'1 дисциплши накладаеться лише одне дисциплшарне стягнення. У pa3i порушення службово! дисциплши декшькома особами дисциплшарне стягнення накладаеться на кожну окремо.

При визначенш виду дисциплшарного стягнення мають урахову- ватися тяжкють проступку, обставини, за яких його вчинено, запощяна

шкода, попередня поведшка особи та визиання нею свое!' вини, и став- лення до виконання елужбових обов’язюв, р!вень квал1фшаци тощо.

У раз1 вчинення незначного порушення службовоТ дисциплши на­чальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхщносп суворого додержання служ­бовоТ дисциплши.

У випадках притягнення до дисциплшарноТ вщповщальносп oci6 рядового i начальницького складу, яю мають дисциплшарне стягнення i знову припустилися порушення службовоТ дисциплши, дисциплшарне стягнення, що накладаеться. мае бути бшын суворим, шж попередне.

При повторному вчиненш особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкосн, сумлш- ного ставлення щеТ особи до виконання елужбових обов’язюв, нетри- валого перебування на посад] (до шести мюящв) та з шших поважних причин начальник може обмежитися рашше накладеним на таку осо­бу дисциплшарним стягненням.

Дисциплшарш стягнення у вщц понижения в спещальному званш на один стушнь на oci6, яю мають nepiui спещальш звання, i звшьнен­ня з посади на oci6, яю обшмають посади найнижчого р1вня, не на- кладаються. Звшьнення oci6 рядового i начальницького складу з орга­шв внутршшх справ як вид стягнення е крайшм заходом дисциплшар­ного впливу.

У pa3i порушення дисциплши особами рядового i начальницького складу в перюд перебування у вщрядженш, вщпустщ, на вщпочинку або в перюд тимчасовоТ непрацездатносп начальник органу чи пщрозд1лу в межах вщповщноТ територи, де вчинено дисциплшарний проступок, вживае заход1в щодо його припинення, збирае первинш матер1али та надсилае Тх для розгляду за мюцем проходження служби порушника.

Накладення дисциплшарних стягнень на oci6 рядового i началь­ницького складу за проступки, вчинеш пщ час чергування, несения вартовоТ чи иатрульно-постовоТ служби, здшснюеться ильки теля за- юнчення чергування, варти або теля замши Тх шшими особами та здания зброТ. Накладення дисциплшарного стягнення на особу, яка перебувае в сташ сп’яншня, а також одержания вщ неТ пояснень мають бути вщкладеш до и протверезвення.

Дисциплшарш стягнення за порушення кримшально-проце- суального законодавства на oci6 рядового i начальницького складу 200

можуть накладати лише начальники, яким надано право призначати цих пращвниюв на посаду, та ix заступники.

Дисциплшарне стягнення накладаеться у строк до одного мюяця з дня, коли про проступок стало вщомо начальнику. В pa3i проведения за фактом вчинення проступку службового розслщування, провадження в кримшальнш cnpaBi або cnpaBi про адмшютративне правопорушення на oci6 рядового i начальницького складу дисциплшарне стягнення може бути накладено не шзшше одного мюяця з дня заюнчення службового розслщування, провадження в кримшальнш cnpaBi чи cnpaBi про адмь нюгративне правопорушення, не враховуючи перюду тимчасово! не- працездатносп або перебування у вщпустщ. Слщ зазначити, що дис­циплшарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло бшьше швроку. В цей перюд не включаеться строк проведения службового розслщування або провадження в кримшальнш cnpaBi чи cnpaBi про адмшютративне правопорушення.

Особу рядового або начальницького складу, щодо яко'1 проводиться службове розслщування, може бути вщсторонено вщ посади i3 збере- женням посадового окладу, окладу за спещальне звания, надбавок за вислугу роюв та безперервну службу, шших виплат i надбавок.

Р1шення про вщсторонення особи рядового або начальницького складу вщ посади можуть приймати начальники, яким надано пра­во прийняття на службу або призначення niei особи на посаду, шляхом видання гшсьмового наказу. Тривалють вщсторонення вщ виконання службових обов’язюв за посадою не повинна переви- щувати часу, передбаченого для проведения службового розслщу­вання. Вщсторонення вщ виконання службових обов’язюв особи рядового або начальницького складу в pa3i и появи на служб1 в ста- Hi сп’яншня, вщмови або ухилення вщ обов’язкових медичних огляд!в, навчання, шструктажу i перев1рки знань з охорони npani та протипожежно'1 охорони може зд1йснювати також безпосереднш або старший прямий начальник без видання письмового наказу на строк до одше'1 доби.

Дисциплшарне стягнення виконуеться негайно, але не шзшше мюяця з дня його накладення, не враховуючи перюду перебування особи рядового або начальницького складу у вщпустщ, вщрядженш або п тимчасово1‘ непрацездатностг Пюля заюнчення цього строку дисциплшарне стягнення не виконуеться. Таю дисциплшарш стягнен­ня, як звшьнення з посади та звшьнення з opraHiB внутршшх справ, накладен! на oci6 рядового i начальницького складу, яю тимчасово непрацездатш або перебувають у вщпустщ, вщрядженш, виконуються теля ix прибуття до мюця проходження служби. Особи, 3 вини яких накладен! дисциплшарш стягнення не виконано без поважних причин, несуть вщповщальшсть за Дисциплшарним статутом оргашв BHyrpiiu- Hix справ. У pa3i подання скарги виконання накладеного дисцишннар- ного стягнення не припиняеться. Таю дисциплшарш стягнення, як звшьнення з посади, понижения в спещальному званш та звшьнення з оргашв BHyrpiuiHix справ, вважаються виконаними теля видання наказу по особовому складу.

Особа рядового або начальницького складу вважаеться такою, яка не мае дисциплшарного стягнення, якщо й заохочено шляхом до- строкового зняття дисциплшарного стягнення, нагороджено держав­ною нагородою чи вщзнакою Президента УкраТни або минув piK з дня накладення дисциплшарного стягнення. Особу рядового або началь­ницького складу, на яку накладено дисциплшарне стягнення, не може бути призначено на вищу посаду доти, поки це стягнення не буде знято.

Дисциплшарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох мюящв з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який мае право накладати дисциплшарш стяг­нення. Старший прямий начальник у раз1 надходження заяви про по- новлення пропущеного строку подання скарги повинен всеб1чно та об’ективно розглянути й i прийняги вщповщне р1шення не шзшше 10 дшв шел я надходження заяви. Про результати розгляду заяви про по- новлення пропущеного строку повщомляються особа рядового або начальницького складу, яка ТТ подала, та начальник, який наклав на неТ дисциплшарне стягнення.

Особа рядового або начальницького складу мае право усно чи письмово послщовно звернутися 3i скаргою щодо накладення на неТ дисциплшарного стягнення до старшого прямого начальника, аж до мшютра внутршшх справ Укра'ши, або до суду. Якщо вир1шення пи­тань, порушених у скарз1, не належить до повноважень начальника, який й одержав, скарга не шзшше шж протягом п’яти дшв надсила- еться за належшетю, про що повщомляеться заявниковг Забороняеть­ся пересилати скарги на розгляд тих начальниюв, дй чи р1шення яких оскаржуються.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення та охарактеризуйте дисциплшарну вщпо- вщальшсть.

2. Як[ ознаки дисциплшарно1 вщповщальност1?

3. Яю особливосп дисциплшарноУ вщповщальносп державних службовщв?

4. Охарактеризуйте дисциплшарну вщповщальшсть вщповщ- но до дисциплшарних статупв.

Розділ 13

Адміністративний процес

Глава 16

Адміністративно-процесуальна діяльність

§ 1. Адмнистративний процес: 3MicT i загальш риси

Виконавчо-розпорядча д1яльшсть opraHiB державного управлшня вщнрае велику роль у житп суспшьства, опосередковуе порядок ви- рннення широкого кола шдивщуально-конкретних справ органами виконавчо1 влади, органами мюцевого самоврядування адмшютращею пщприемств, установ, оргашзацш. Значною Mipoio щ справи зачшають штереси громадян, нерщко незалежно вщ ix бажання. Оформлюючи куплений автомобшь, одержуючи необхщну довщку, вчинивши адмь шстративне правопорушення, громадяни вступають в адмшютративно- процесуальш вщносини, врегульоваш нормами адмшютративно- процесуального права i спрямоваш на правильне та оптимальне ви- р1шення конкретно'1 адмшютративно*! справи. Щ норми дають змогу реал1зувати на практищ вимоги матер1ально-правових норм.

Поняття «адмшютративний процес» в адмшютративно-правовш Hayni прийнято розглядати в широкому i вузькому розумшнях. У ши­рокому розумшш адмШстративний процес — це встановлений законом порядок розгляду i вир1шення шдивщуально-конкретних справ, що виникають у сфер1 державного управлшня, судами (загально1^- юрис- 204 дикцй чи специально створеними) або спещально уповноваженими на те органами (посадовими особами). У вузькому розумшш адмшютра­тивний процес розглядають як провадження у справах про адмшютра­тивш правопорушення i застосування до правопорушниюв адмшютра­тивних стягнень. 1нод1 поняття адмипстративного процесу у вузькому розумшш тлумачать як розгляд не тшьки справ про адмшютративш правопорушення i застосування адмшютративних стягнень до винних, а й справ i3 застосуванням заход1в адмшютративного примусу.

Адмшютративний процес е видом юридичного процесу i мае Bci притаманш останньому ознаки.

Перш за все адмшютративний процес здшснюеться ильки уповно­важеними на те суб’ектами. Законодавцем чнко регламентовано ком- петенщю державних оргашв, ix посадових oci6, оргашв правосуддя та деяких шших оргашв з вир1шення шдивщуально-конкретних справ у ход1 адмшютративно-процесуально! д1яльносн.

Впорядкованють адмшютративного процесу зумовлюеться наяв- шстю чико!' системи дш щодо проведения операцш з приписами норм права. Очевидно, що без дш з обрання та анал1зу припис1в правових норм, без з’ясування ix змюту неможлив1 вир1шення завдань процесу та досягнення його мети.

Процес розгляду конкретно! адмшютративно! справи немислимий без пром1жного та кшцевого закршлення певних факпв, що вщюрають роль своерщних сходинок на шляху до встановлення юридичних на­слщюв. Тшьки июля ix закршлення у вщповщних процесуальних до­кументах таю факти стають юридичними.

Врегулювання процесуальних дш суб’екпв адмшютративного про­цесу е запорукою того, що юнцевий результат буде досягнутий, а вщ- сутнють надежно! процесуально! регламентацн означае по суп некеро- ван1сть ix дш, ставить пщ сумшв досягнення реально!^- мети процесу.

Розгляд адмшютративно! справи (бшьшою м}рою це стосуеться справ, що мають сшрний характер) неможливо уявити без встановлен­ня певних фактичних даних та конкретних обставин. Невипадково у ст. 245 КУпАП законодавець прямо opiemye на своечасне, всеб1чне, повне i об’ективне з’ясування обставин кожно!' справи про адмшютра­тивне правопорушення. Важко уявити розв’язання цього завдання без використання р1зномаштних метод1в та засоб1в юридично! техшки, досягнень науково-техшчного прогресу. Про це свщчить та обставина, що у числ1 учасниюв справ про адмшютративш правопорушення ви- дшяеться така процесуальна фпура, як експерт, тобто особа, що воло- д1е спещальними знаниями у певнш галуз1 людсько1 Д1яльносп.

HapemTi, найважлив1шою обставиною, що характеризуе адмшь стративний процес, слщ визнати те, що адмшютративно-процесуальна д1яльнють завжди грунтуеться на npaBi, пов’язана з реалйзащею мате- р1альних норм адмшютративного права, а у деяких випадках — i норм шших галузей права, наприклад, при реал1зацй' окремих норм тако1 пор1вняно молодо1 галуз1 права, як пщприемницьке право, що стосу- ються державно! реестрацп суб’ектов пщприемницько1 д1яльносп. Адмшютративний процес мае i певш особливосп, що дозволяють вщ- межувати його вщ шших вщцв юридичного процесу, зокрема кримь нального та цившьного.

Адмшютративний процес, як правило, пов’язаний з виконавчо- розпорядчою д1яльнютю, тод1 як кримшальний та цившьний процеси регламентують д1яльнють з вщправлення правосуддя в кримшальних та цившьних справах. Проте це не означае, що адмшютративний про­цес аж шяк не пов’язаний з правосуддям. Одна i3 форм його здшснен­ня, а саме розгляд судами певних категорш справ про адмтастративш правопорушення, становить не що шше, як правосуддя в адмшютра­тивних справах.

Будучи врегульованою адмшютративно-процесуальними норма­ми часткою управлшсько1 д1яльносп, адмшютративний процес мае притаманш тшьки йому змют, динам1чшсть та взаемозв’язок з нор­мами адмшютративного матер1ального права, а також з нормами ш- ших матер1альних галузей права (фшансового, земельного, еколопч- ного тощо).

Специф1чними е мета i завдання адмшютративного процесу.

Мета адмшютративного процесу — це заздалеггдь заплановаш результати, досягнення яких можливе за допомогою eidnoeidnux за- co6ie та cnoco6ie. У свою чергу, завдання цього процесу становлятъ поняття, що в1дображують необх1дтстъ для суб’екта здшснити певш dii, спрямоваш на досягнення мети процесу. Таким чином, мета процесу визначае наявнють комплексу вщповщних завдань, вир1шен- ня яких i дае змогу досягти нам1чено1 мети.

Найважлив1шою метою адмшютративного процесу е належне, таке, що грунтуеться на суворому додержанш закошв, регулювання д1яль- HOCTi Bcix суб’екпв процесу на Bcix його стад1ях та етапах. Поряд з реагпзащею правозастосовних функцш адмшютративний процес значною м!рою пов’язаний з правотворчою д1яльнютю компе- гентних державних оргашв, регулюе порядок прийняття вщповщних пщзаконних акпв.

Специф1ку адмiнютративного процесу вщображуе i його структура, яка включае струнку систему процесуальних дш, що мають як юрис- дикцшний, так i неюрисдикщйний характер.

Суб’ектами адмипстративного процесу виступають державш органи (nocadoei особи), адмшютращя державнш тдприемств, уста­нов i оргашзацш, органи мюцевого самоврядування та ix nocadoei особи, об’еднання громадян, ix органи та nocadoei особи, власники, ix представники та уповноважеш, громадяни Украши, шоземщ та осо­би без громадянства.

Особливе мюце серед суб’екпв адмипстративного процесу посща- ють суди (cyddi) та органи прокуратури.

Поняття «суб’ект процесу» е бшын широким вщносно поняття «учасник процесу».

Учасники процесу — це громадяни, тип особи, колективи грома­дян та оргашзацш в oco6i ix представниюв, ят надыеш правами i не- суть певш обов ’язки, що дозволяють ш брати участь у poзглядi ад- MiHicmpamueHoi справи з метою захисту ceoix прав та законних тте- pecie або прав та законних mmepecie oci6, яких вони представляють, а також сприяти здшсненню адмшютративного процесу.

Поняття суб’екпв процесу включае учасниюв процесу, а також oci6 та органи, яю д1ють з метою ведения процесу i здатш на державно- владних засадах приймати р1шення по cnpaei останшх.

З’ясуванню сутносп адмшютративного процесу значною Mipoio сприяе анал!з його принцишв, вихщних, засадничих щей, згщно з яки­ми здшснюеться адмЫстративно-процесуальна д1яльнють.

Принцип законноат становить найважлившшй принцип адмшютра­тивного процесу i характеризуешься як режим вщповщносп суспшьних вщносин, що виникають у цш сфер!, законам та пщзаконним актам держави, атмосфера взаемодй та взаемостосунюв держави i громадян.

Реал1защя принципу законносп в адмЫстративно-процесуальнш сфер1 спираеться на низку умов, до яких слщ вщнести еднють закон­ное^, верховенство права, гарантовашеть прав i свобод громадян, неприпустимють протиставлення законносп та доцшьносп, невщво- ротшеть стягнення за порушення закону.

Принцип npaeoeoi pienocmi Грунтуеться на конституцшних поло­жениях про piBHicTb громадян перед законом. Вщповщно до ст. 24 Конституцп Украши громадяни мають piBHi конституцшш права i сво­боди та е р1вними перед законом. Не може бути прившеУв чи обмежень за ознаками раси, кольору шюри, полничних, релтйних та шших переконань, стап, етшчного та сощального походження, майнового стану, мюця проживания, за мовними або шшими ознаками.

Наведене повною м!рою стосуеться й шших суб’екнв адмшютра­тивного процесу, тобто вимоги закону однаково поширюються на Bci без винятку державш органи та i'x посадових oci6, що здшснюють адмшютративно-процесуальну д1яльнють. Свое конкретне втшення принцип правово1 piBHOCTi знаходить у формуванш правового статусу суб’екпв адмшютративного процесу.

Принцип охорони inmepecie особи та держави. Найважлившим завданням д1яльносп державних оргашв е охорона конституцшного ладу нашо1 держави, встановленого порядку управлшня, державного та суспшьного порядку. Це завдання реал1зуеться з метою охорони iHTepeciB держави, однак при цьому в демократичному, правовому сусшльств1 забезпечення охорони iHTepeciB держави слугуе пщставою додержання iHTepeciB ycix законослухняних члешв цього суспшьства. Ось чому забезпечення охорони iHTepeciB держави тюно пов’язане i3 забезпеченням охорони iHTepeciB особи B3arani та громадян держави зокрема. Тут наявний зворотний зв’язок. Охорона iHTepeciB особи, громадянина — найважлившшй чинник стабшьносп цившьного сус­пшьства й, отже, належного функцюнування державного апарату та держави в щлому.

Принцип офщшностi адлйтстративного процесу виражаеться у закршленш обов’язку державних opraHiB, i'x посадових oci6 здшсню- вати розгляд та виршення шдивщуально-конкретних справ i пов’язаш з цим дй (збирання необхщних матер1ал1в та доказ1в) вщ iMeHi держа­ви i, як правило, за державний рахунок.

Принцип об 'ективног icmunu спрямований на повне виключення i3 процесу вияв1в суб’ектив1зму, одноб1чносп в анал1з1 дш суб’екпв процесу, покликаний забсзпечити встановлення та оцшювання ре- альних факнв, яю мають значения для прийняття обгрунтованого ршення по конкретнш адмшютративнш cnpaBi. Невипадково, напри­клад, законодавець як найважлив1ше завдання у cnpaBi про адмшь стративне порушення закршив необхщнють своечасного, всеб1чного, повного i объективного з’ясування обставин кожно! справи, BHpiuieH- ня ii у точнш вщповщносп i3 законодавством. 3 такого роду необхщ- нютю BiH пов’язуе оцшювання дослщжуваних у хощ розгляду справи доказ1в.

Принцип гласности. Втшення в життя цього принципу зумовлено необхщнютю широко!' пошформованост1 суспшьства про д1яльнють державних оргашв,!х посадових oci6 щодо здшснення адмйистративно- процссуальних функцш. Поряд з правом громадян на одержания ш- формацн про д1яльнють оргашв держави, закршленим у ст. 43 Закону Украши вщ 2 жовтня 1992 р. «Про шформацпо»^[47], законодавець прямо зобов’язуе вщповщш органи повщомляти громадян про прийняп ними рпнення. Так, у ст. 14 Закону Укра'ши «Про об’еднання громадян» вказано на необхщшеть для легагпзуючого органу повщомляти про офщшне визнанкя об’еднання громадян у засобах масово! шформаци. Окрем1 урядов1 постанови практично повшетю присвячено питаниям шформування громадян^[48].

Принцип здшснення процесу державною мовою i забезпечення права користуватисяр1дною мовою вщображуе найважлив1ший аспект д1яльност1 Bcix державних орган1в,!'х посадових oci6 — повагу нацю­нально'! гщносп Bcix громадян Украши. Розгляд конкретних справ ведеться державною мовою Укра'ши, проте громадянин, який не воло- д1е украшською мовою, може брати участь у nponeci, користуючись своею р1дною мовою. При цьому йому повною м1рою забезпечуються одержания Bciei необх1дно! 1нформац1! та можливють донести власну 1нформа1цю до вщома органу або посадово! особи, що розглядае кон- кретну адмшютративну справу. На це спрямовано участь у nponeci тако! процесуально! ф1гури, як перекладач.

Принцип презумпци HeeuHyeamocmi та npaeoMipnocmi дш громадян. Додержання цього принципу мае слугувати основною передумовою для nepe6iry i результатов юрисдикцшного адм1н1стративного процесу. Найважлив1ш1 риси презумпци невинуватост1 громадян полягають у тому, що вони вщображують об’ективне правове становище, котре виражае думку держави стосовно винуватосп особи або правом1рнос- Ti и д1й, а не думку конкретних суб’екпв процесу. Доведения неви-

нуватосто або правомерности дш особи е ix правом, а не обов’язком. Особа вважаеться невинуватою в учиненш адмшстративного право­порушення або й дп вважаються правом1рними, доки винуватость осо­би або неправом1рн1сть й дш не буде доведено у встановленому законом порядку, а сама постанова або ршення в конкретнш cnpaBi не повинш грунтуватися на припущеннях.

Принцип uieudKocmi та еконолйчноат процесу зумовлений опера-, тившстю виконавчо-розпорядчо'1 д1яльност! державних оргашв. Ви­значення конкретних, порхвняно невеликих строюв розгляду та вирь шення адмшютративно!' справи слугують чинником, який, з одного боку, виключае зволшання, а з другого — дав змогу впорядкувати рух справ, увести процес у визначеш Hacoei рамки. Пор1вняно з кримшаль- ним та цившьним процесами ведения бшыпосто адмшютративних справ з матер1ально1' точки зору е менш обтяжливим для держави. Од­нак це не означае, що певш фшансов1 витрати i оргашзацшш труднонц мусять стати на завад! належному ведению процесу, забезпеченню за­хисту прав i законних iHTepeciB громадян.

Принцип самостшноат в прийнятпй ршення перш за все виклю­чае будь-яке втручання шших оргашв та посадових oci6 в адмшь стративно-процесуальну д1яльнють суб’ектов, уповноважених вести процес. 3 шшого боку, це дае змогу пщвищити вщповщальшсть за прийняття piineHb, сприяе ix законносто та обгрунтованосто. Неухиль- не проведения в життя цього принципу не дозволяе органу або поса- довш oco6i перекладати обов’язки щодо вирпиення справи, що входять до ix компетенцй, на нижч1 шстанцп.

Слщ вщзначити, що втшення в життя названих принцишв адмшь стративного процесу стае можливим за допомогою спещально вста­новлених для цього процесуальних cnoco6iB i 3aco6iB. Вони складають активну характеристику адмшютративно-процесуально'1 д1яльносто, утворюють п оргашзацшну основу та виступають своерщним проце- суальним шструментар1ем.

Таким чином, адмшютративний процес становить врегулъовану нормами адмшстративно-процесуалъного права диигьтстъ оргашв виконавчо! влади,!х посадових oci6, iuuiux уповноважених на те суб’сютв, спрямовану нареа/изащю норм адмшютративного мате- piajibuozo права, а також матерicuiъно-правових норм iuuiux галузей права в xodi розгляду шдив1дуалыю-конкретних справ.

§ 2. Структура адмипстративного процесу I характеристика провадження в окремих адміністративних справах

Одшею з найважлив1ших особливостей адмшютративного про­цесу е коло охоплюваних ним суспшьних вщносин. Ця обставина знач­ною м^рою передбачае структуру адмипстративного процесу.

У цшому адмшютративний процес являе собою систему прова- дженъ, що ствв1дносяться з ним як категорп загалъного та особли­вого.

Видшення окремих проваджень у рамках адмшютративного про­цесу зумовлене низкою чинниюв. Перш за все кожне провадження характеризуеться сво!ми, притаманними йому метою та колом завдань, що вирпнуються для досягнення ще!' мети. Дшсно, мета провадження у справах про адмш1стративш правопорушення одна, а провадження за заявою громадянина — зовс1м шша. Згщно з цим слщ розр1зняти й завдання названих проваджень.

Реальний розподш адмш1стративного процесу на вщповщш про- цесуальш провадження вщображуе об’ективну необхщшеть суспшь- ного роздшення пращ та професюнально! спещал1заци д1яльносп р!зних уповноважених суб’екпв. При цьому видшення конкретних проваджень у рамках адмшютративного процесу пов’язане й з необ- хщшстю врегулювання певних, яюсно однорщних суспшьних вщно­син, що складаються в адмнпстративно-процесуальнш сфер1 й, отже, набувають характеру процесуальних правовщносин.