Міжнародні службовці

Найвідомішим є визначення міжнародного службовця як особи, якій представниками кількох держав або органом, що діє від їхнього імені, доручено на основі міждержавної угоди і під контролем цих держав або цього органу здійснювати постійно і на підставі особливих юридичних правил певні функції в спільних інтересах усіх даних держав.

Характеризуючи статус міжнародного службовця, слід брати до уваги такі аспекти, як призначення, стан, обов'язки та права.

Право призначення міжнародних службовців належить тільки конкретній міжнародній організації і здійснюється зазвичай її генеральним секретарем або директором.

Правовий стан міжнародного службовця може визначатися або на підставі контракту, складеного між ним та організацією, або виходячи із затвердженого організацією статусу персоналу.

Основні обов'язки міжнародного службовця полягають у такому: виконувати доручені функції і зосереджувати всі сили на роботі; не брати участі у діяльності, не сумісній зі станом міжнародного службовця; берегти професійну таємницю; діяти тактовно, з необхідною стриманістю; утримуватися від участі у політичній діяльності; не консультуватися і не отримувати рекомендацій (вказівок) від будь-якого уряду чи влади.

Серед прав міжнародного службовця можна назвати: отримання заробітної плати, грошової допомоги, пенсії; користування податковими привілеями; гарантований правовий захист через систему незалежних адміністративних трибуналів.

ТЕМА 3. Міжнародні міждержавні економічні організації

План

1. Сутність і види міжнародних міждержавних організацій.

2. Функції міжнародних міждержавних організацій.

3. Порядок утворення міжнародних міждержавних організацій.

4. Усталені організаційні структури міжнародних міждержавних організацій.

Рекомендована література

1. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: Регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. — М.: АО "Консалтбанкир", 2000.

2. Гуменюк Б. Міжнародні організації // Політика і час. — 1998. — № 2.

3. Зайцева О.Г. Международные межправительственные организации - М.: Наука, 1983.

4. Кольяр К. Международные организации и учреждения / Пер. с франц. М.: Прогресс, 1972.

5. Міжнародні організації: Навч. посібник / За ред. Козака Ю. Г., Ковалевського В. В., Кутайні З. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

6. Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. О. С. Кучика. – К.: Знання, 2007.

7. Морозов Г. И. Международные организации: Некоторые проблемы теории. — М.: Мысль, 1974.

8. Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001.

9. Шреплер Х.-А. Международные экономические организации: Справочник. — М.: Междунар. отношения, 1999. — 456 с.