Глава IV. Індустріальний лад характеризується дуалізмом громадян­ського і політичного суспільства

Індустріальний лад характеризується дуалізмом громадян­ського і політичного суспільства. Як член громадянського су­спільства людина рівноправна з усіма іншими, але як член полі­тичного, тобто державно організованого суспільства, вона рів­ноправна лише з тими, хто належить до даної держави, тобто є її громадянином. Отже, права і свободи людини належать кожно­му індивіду, а права і свободи громадянина — тільки тим осо­бам, які перебувають у громадянстві даної держави. Права і сво­боди громадянина не слід плутати з громадянськими правами і свободами, котрі, як правило, належать кожній людині.

У багатьох конституціях розмежування прав людини і прав громадянина закріплено у формулюваннях відповідних статей. Так, для позначення суб'єкта прав людини зазвичай використо­вують формули: «кожний», «всі», «кожна людина», «ніхто», «жодна людина» або безособистісні формулювання на зразок «визнається право», «гарантується свобода» тощо. Щодо прав громадян, то в статтях конституції прямо вказується «громадя­ни мають право, громадянин може» тощо.

Іноді замість вживання слів «громадяни», «громадянин» за­значається приналежність до нації, наприклад, «усі німці», «ко­жен іспанець» тощо. Однак слід мати на увазі, що в західно­європейських країнах термін «нація» означає не етнічну, а иолі-тико-державну спільність, людський субстрат держави, те, що у вітчизняній системі права позначається поняттям «народ».

Співвідношення між правами людини і правами громадянина навіть у демократичній державі відрізняється і залежить від суб'єк­тивного вибору укладачів відповідної конституції. Так, одне і те са­ме право в конституції однієї держави може бути сформульоване як право людини, а в іншій — як право громадянина. Наприклад, за Конституцією Іспанії свобода пересування формулюється як пра­во громадян Іспанії, тоді як за Конституцією Греції таку свободу визначено як право людини. Хоча є такі права та свободи, до ха­рактеристики яких демократичні констиіуції підходять однаково¹.

Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні грунтується на таких принципах.

Маклаков В. В., Страшун Б. А. Конституционно-правовой статус чело­века и гражданина // Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть общая / Отв. рел. Б. А. Страшун. — М.: БЕК, 2000.-С. 118-121.