2015-04-08
399
(березень 1959–липень 1982)
Гридасов Дмитро Матвійович (1916–1989) з березня 1959 до липня 1982 року був головою виконкому Сталінської (з 9 листопада 1961 року – Донецької) обласної ради депутатів трудящих (з жовтня 1977 року – народних депутатів).
Народився в с. Гридасове Сонцівского району Курської області в родині селянина. Отримав вищу освіту. Був членом ВКП(б) з 1940 року.
У 1934–1936 роках був вантажником, 1938 року – десятником, а з 1938 до 1939 року був нормувальником транспортного цеху Костянтинівського хімічного заводу Сталінської області. Протягом березня–липня 1939 року – помічник начальника транспортного цеху цього ж заводу.
З липня до вересня 1939 року був обраний секретарем заводського комітету комсомолу, а у вересні 1939–жовтні 1941 року –першим секретарем Костянтинівського райкому ЛКСМУ.
Протягом 1941–1943 років був секретарем Аткарського райкому ВЛКСМ Саратовської області, заступником начальника політвідділу Аткарської МТС, головою колгоспу "Пролетар" Аткарського району.
1943 року, після визволення Донбасу, повернувся в Костянтинівський район і працював завідувачем організаційно-інструкторського відділу, секретарем з кадрів і другим секретарем Костянтинівського райкому КП(б)У.
Протягом 1947–1950 років був слухачем Вищої партійної школи при ЦК КП(б)У, м. Київ.
Із серпня 1950 до серпня 1952 року – перший секретар Єнакіївського райкому КП(б)У, із серпня 1952 до лютого 1956 року – перший секретар Єнакіївського міськкому КПУ.
У лютому 1956–березні 1959 року – на посаді першого заступника голови Сталінського облвиконкому.
1966 року закінчив навчання в Київському інституті народного господарства.
У період із березня 1959 до липня 1982 року був головою виконкому Сталінської (з 9 листопада 1961 року – Донецької) облради.
Обирався членом ЦК КПУ на XXІ–XXІV з'їздах. Депутат Верховної Ради УРСР, депутат ІІІ–XІ скликань Сталінської облради.
Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, і 10 медалями, Почесними Грамотами Президії Верховної Ради УРСР.
Гридасов багато уваги приділяв розвитку сільського господарства в області. Під час його правління Донецька область була однією з найкращих не тільки в Україні, але й у СРСР. Місто Донецьк стало містом мільйона троянд. У цей період працювало більше 100 великих промислових підприємств, вугільних шахт, у тому числі Вуглегірська ДРЕС, Слов'янський завод поліхлорвінілової плівки, Авдіївський коксохімічний завод, Краматорський завод лиття, Донецький бавовняний комбінат, Дружківський порцеляновий завод, Донецька фабрика іграшок.
За успіхи, які було досягнуто у виконанні завдань п'ятирічного плану розвитку народного господарства й особливо важкої індустрії, 2 грудня 1970 року Донецьку область було нагороджено другим орденом Леніна, а міста Маріуполь і Краматорськ – орденами Трудового Червоного Прапора.
У 1959–1975 роках в області широко провадилось соціально-культурне будівництво. Споруджено будинки Палацу молоді "Юність", Палацу спорту "Дружба". 1965 року в Донецьку відкрито університет і науковий центр АН України.
***
Держархів Донецької області, ф. П-326, оп. 115, спр. 29.
Там само, ф. Р-2794, оп. 2, спр. 57а, арк. 36.
Там само, ф. Р-2794, оп. 2, спр. 57б, арк. 14, 35, 48.
Там само, ф. Р-2794, оп. 2, спр. 311, арк. 215–234.
Там само, ф. Р-6388, оп. 1, спр. 1–70.
***
Гридасов Д. М. В согласии с природой / Д. М. Гридасов. – Донецк: Донбасс, 1988. – 117 с. – (Охрана окружающей среды).
Гридасов Д. Не за сім, а за п'ять / Д. Гридасов. – Сталіно: Кн. вид-во, 1959. – 125 с.
Гридасов Д. М. Слово о земле / Д. М. Гридасов. – Донецк: Донбасс, 1974. – 136 с.: ил.
***
Волков А. М. Депутатский мандат / А. М. Волков. – Донецк: Донбасс, 1977. – С. 7.
Гридасов Дмитрий Матвеевич // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. – К.: Скарбниця: Изд. дом "Деловая Украина", 2001. – С. 98–100.
Гридасов Дмитрий Матвеевич // Годы и люди Донетчины / Авт.-сост. В. И. Ляшко. – 2-е изд., доп. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2004. – С. 92.
