Семінари – 32 год

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ЧАСТИНА 2

ПЛАНИ І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять

для студентів денної форми навчання базового напряму „Міжнародні відносини” спеціальності „Міжнародні відносини”

Національного університету "Львівська політехніка"

Затверджено

на засіданні кафедри політології

Протокол №__ від ___________

Львів – 2012

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН. ЧАСТИНА 2: плани і методичні вказівки до семінарських занять для студентів спеціальності „Міжнародні відносини” Національного університету "Львівська політехніка" / Укл.: Т.І.Плазова – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2012. – 34 с.

©Національний університет „Львівська політехніка”, 2012 р.

Укладач Плазова Т.І., канд. іст. наук, доцент

Відповідальний за випуск Ільницька У.В., канд. пол. наук, доцент

Рецензенти Голубко В.Є., д-р іст. наук, професор

Дорош Л.О., канд. політ. наук, доцент

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

Семінари – 32 год.

1. Міжнародні відносини в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.)…………………………………………………………………………….2 год.

2. Формування та основні засади Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин……………………………………….………………2 год.

3. Активація національно-визвольного руху народів Азії та Африки як нова тенденція розвитку міжнародних відносин після завершення Першої світової війни…………………………………………………………………………..2 год.

4. Зовнішня політика європейських держав в 1920-х рр. ………………...2 год.

5. Ліквідація Версальської системи і встановлення німецької гегемонії в Європі (19331-939 рр.)……………………………….……………………...2 год.

6. Початок Другої світової війни. Міжнародні відносини в 1939-1942 рр………………………………………………………………….…..……....2 год.

7. Міжнародні відносини у 1943-1945рр…………………………...……....2 год.

8.Міжнародні відносини в Тихоокеанському регіоні (1939-1945 рр.).................................................................................................................…2 год.

9. Формування та основні засади Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин……………………………………………..…..…….2 год.

10. Становлення біполярної структури міжнародних відносин. Загострення міжнародних відносин в умовах розгортання „холодної війни”……………………………………………………………………..…..2 год.

11. Країни Східної Європи в „системі міжнародних відносин нового типу”………………………………………………………………………….2 год.

12. Радянсько-американські відносини у 50-60-х рр. ХХ ст………………………………………………………………….….……….2 год.

13. Міжнародні відносини 70-х − п. п. 80-х рр. ХХ ст.: від політики розрядки до посилення конфронтації між протилежними системами…………...….2 год.

14. Новий курс зовнішньої політики Радянського Союзу (1985-1991 рр.).………………………………………………………………….………..2 год.

15. Міжнародне значення розпаду СРСРС та утворення нових незалежних держав……………………………………………………………….………..2 год.

16. Поглиблення розширення європейської інтеграції. Країни Європейського Союзу у міжнародних відносинах………………………………………….2 год.

Тема 1. Міжнародні відносини в роки Першої світової війни

(1914-1918 рр.).

План.

1. Основні причини Першої світової війни та стратегічні плани її учасників

2. Початок Першої світової війни

3. Боротьба за союзників як провідна зовнішньополітична тенденція у період війни

4. Дипломатична боротьба на завершальному етапі Першої світової війни. Поразка Німеччини та її союзників у війні.

Реферати.

1. „Українське питання” в політиці держав Антанти в роки Першої світової війни.

2. Україна та держави Четвірного союзу. Брестський мир.

Література.

1. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення. – Київ: Критика, 2004. – 563 с.

2. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів. - Дніпропетровськ, 2003. - 526 с.

3. Марущак М. Й. Історія дипломатії ХХ століття: Курс лекцій. – Львів: Військовий інститут, 2000. – 403 с.

4. Міжнародні відносини (від початку ХVII ст. до завершення Другої світової війни). Навч.посібник / Н.В. Гриньох, В.В. Гулай, Н.Р. Данилиха, Т.І. Плазова. − Львів: „Сполом”, 2012. − 240 с.

5. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век. В двух частях. / Под ред. А.М. Родригеса, М.В. Пономарева. - Ч. 1. - М.: Владос, 2003. - 463 с.

6. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): навчальний посібник для самостійної роботи студента / Л.М. Мицик, Ю.В. Кузьменко. - Київ: Академвидав, 2008. - 543 с.

7. Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки. Навч. посібник за ред. Баран З.А., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П., Швагуляк М.М. - Львів, 2005. -225 с.

8. Новітня історія країн Азії та Африки: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету заочної форми навчання /В.С. Степанков, В.А. Дубінський. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет, 2008. - 127 с.

9. Перша світова війна та проблеми державотворення у Центральній та Східній Європі: матеріали наукової конференції (Чернівці, 29-30 жовтня 2008 р.) / Редкол. О.І. Сич та ін. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - 314 с.

10. Пронь С. В. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1914-1991 роки: Навчальний посібник. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2009. – 140 с.

11. Тейлор А. Габсбургська монархія 1809-1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 260 с.

12. Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та Балканських країн XX століття: Підручник для ВУЗів. - Київ: Генеза, 2005. - 814 с.

Методичні рекомендації

Основною метою вивчення першого питання є проаналізувати міжнародне становище на початку ХХ ст., вказати на причини, що призвели до загострення відносин між європейськими країнами та з’ясувати основні причини, що стали приводом до початку Першої світової війни. Слід окремо виділити стратегічні плани кожної з країн, які за рахунок війни прагнули вирішити як свої внутрішні проблеми, так і утвердити свою роль в післявоєнному світі. Доцільно особливу увагу звернути на формування воєних блоків, рівень їх підготовки та співвідношення сил напередодні війни [1, с. 8-15; 3, с.457-462; 11, с. 212-216].

Розглядаючи друге питання слід звернути увагу саме на початок війни: що стало приводом до розв’язання війни, перші воєнні дії, театр розгортання воєнних дій та формування головних фронтів. Також потрібно детальніше зупинитись на планах німецького та австрійського командування, їхніх перших перемогах і невдачах, проблеми із погодженням воєнних дій між командуванням всередині воєнних блоків та про крах запланованого „бліцкріга” [4, с.101-102; 9; 10, с.5-12].

У третьому питанні необхідно звернути увагу на дипломатичну боротьбу на початку та в ході Першої світової війни, підписання перших союзних договорів, залучення до війни нових держав. Також слід наголосити на відносинах між окремими державами, зокрема: Японія та Китай, Росія та Японія, Туреччина та Росія, Туреччина та Німеччина, Італія та Німеччина. Доцільно в контексті воєнних дій виділити і ситуацію на Балканах, як одного із найбільш напружених регіонів в ході війни. Окрім того під час розгляду даного питання необхідно звернути увагу га ставлення до війни Сполучених Штатів Америки, їх нейтралітет на початку війни та причини вступу у війну в 1916 р. [4, с.103-110; 10, с.10-14; 12, с.46-58].

Розкриваючи четверте питання, необхідно проаналізувати дипломатичну боротьбу на завершальному етапі Першої світової війни та причинах поразки Німеччини та її союзників. Слід наголосити на тих воєнних діях, які ще мали місце та на тих зустрічах на різному рівні, що проходили в останні роки війни. В ході вивчення питання обов’язково звернути увагу на міжнародні конференції, питання, які виносились та на досягнуті домовленості. Також необхідно проаналізувати причини розпаду імперій, що стали неминучими в ході війни та на поширення національно-визвольних рухів на територіях цих імперій [3, с.34-45; 4, с.110-115; 11].

При написанні першого реферату потрібно зупинитися на розгляді „Українського питання” в політиці держав Антанти в роки Першої світової війни [4, с.117-119; 9].

При підготовці другого реферату слід звернути увагу на умови підписання Брестського миру та участь в ході мирних переговорів української делегації [4, с.118-119; 9].

Тема 2. Формування та основні засади Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин.

План.

1. Дипломатична боротьба під час Паризької мирної конференції 1919–1920 рр. та формування нової геополітичної карти світу.

2. Конференція у Сан-Ремо 1920 р.

3. Підготовка та укладення американо-ні­мецько­го договору 1921 р.

4. Міжнародна конференція у Вашингтоні 1921–1922 р. та завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин.

Реферати.

1. „Українське питання ” на Паризькій мирній конференції.

2. Україно-польські відносини в 1920 р.

Література.

1. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення. – Київ: Критика, 2004. – 563 с.

2. Віднянський С. В. Міжнародні відносини і зовнішня політика (від 1914 року і до наших днів: Навчально-методичне видання (спеціальність 8.000006 – Зовнішня політика). – Київ: Видавничий дім «ДЕМІД», 2006. – 52 с.

3. Гетьманчук М. П. Між Москвою та Варшавою: українське питання у радянсько-польських відносинах міжвоєнного періоду (1918-1939 рр.). – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 432 с.

4. Дацків І. Б. Дипломатія ЗУНР на Паризькій мирній конференції 1919 р. // Український історичний журнал. – 2008. - № 5. – С. 121-137.

5. Дацків І. Б. Дипломатія українських національних урядів у захисті державності (1917-1923 рр.) – Автореф. дис. докт. іст. наук за спеціальністю 07.00.02 – Всесвітня історія. - Дипломатична академія України при МЗС України. – Київ, 2010. – 34 с.

6. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 року: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів. - Дніпропетровськ, 2003. - 526 с.

7. Марущак М. Й. Історія дипломатії ХХ століття: Курс лекцій. – Львів: Військовий інститут, 2000. – 403 с.

8. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век. В двух частях. / Под ред. А. М. Родригеса, М. В. Пономарева. - Ч. 1. - М.: Владос, 2003. - 463 с.

9. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): навчальний посібник для самостійної роботи студента / Л.М. Мицик, Ю.В. Кузьменко.- Київ: Академвидав, 2008. - 543 с.

10. Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки. Навч. посібник за ред. Баран З.А., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П., Швагуляк М.М. - Львів, 2005. -225 с.

11. Новітня історія країн Азії та Африки: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету заочної форми навчання /В.С. Степанков, В.А. Дубінський. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет, 2008. - 127 с.

12. Парнета О. Й. Польща в міжнародних відносинах Центрально-Східної Європи у добу національного відродження (1918-1923). – Автореф. дис. канд. іст. наук. за спеціальністю 07.00.02. – всесвітня історія. – Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 2010. – 20 с.

13. Перша світова війна та проблеми державотворення у Центральній та Східній Європі: матеріали наукової конференції (Чернівці, 29-30 жовтня 2008 р.) / Редкол. О.І. Сич та ін. - Чернівці: ЧНУ, 2009. - 314 с.

14. Пронь С. В. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1914-1991 роки: Навчальний посібник. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2009. – 140 с.

15. Распопович Р. Военная конвенция между Черногорией и Россией 1910 г. // Российская история. – 2009. - № 2. - С. 54-67.

16. Сергійчук І. М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918-кінець ХХ ст.). – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 288 с.

17. Тейлор А. Габсбургська монархія 1809-1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2002. – 260 с.

18. Яровий В. І. Новітня історія центральноєвропейських та Балканських країн XX століття: Підручник для ВУЗів. - Київ: Генеза, 2005. - 814 с.

Методичні рекомендації

Основною метою вивчення першого питання є розкрити процес проведення Паризької мирної конференції, висвітлити питання, які виносились на конференцію та рішення, які прийнялись в ході конференції. Також необхідно вказати, що одним із результатів зустрічі на найвищому рівні стало утворення якісно нової постійно діючої організації по підтриманню миру та порядку в світі – Ліги Націй [1, с.438; 4, с. 121-137].

При розгляді другого питання слід зосередити свою увагу на після Паризьких зустрічах на найвищому рівні, а саме на необхідності проведення засідання Верховної Ради Антанти для розгляду питань, що не були вирішені на Паризькій мирній конференції 1919–1920 рр. Слід також наголосити на рішеннях конференції в Сан-Ремо, особливо щодо „російського питання” та вироблення курсу у відносинах з Туреччиною [7, с. 256% 14, с. 24].

У третьому питанні необхідно охарактеризувати процес перебігу переговорів про укладення сепаратного американо-німецького договору в середині 1921 р. в Берліні. Також слід детально розкрити ті рішення, які були прийняті внаслідок переговорів [6, с. 495; 8, с. 216].

Розкриваючи четверте питання, необхідно проаналізувати дипломатичну боротьбу під час ще однієї зустрічі на найвищому рівні, а саме на Міжнародній конференції у Вашингтоні 1921–1922 р. Слід також зосередити увагу на питаннях, які виносились на конференцію, перебігу їх обговорення та прийняття та, загалом, завершенні формування Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин [2, с. 12; 9, с. 37].

При написанні першого реферату слід детально зупинитися на розгляді „Українського питання” на Паризькій мирній конференції [4, с. 121-137; 12, с. 4].

В другому рефераті за мету слід поставити висвітлення нелегких та іноді суперечливих питань в українсько-польських відносинах в 1920 р. [3; 5].

Тема 3. Активація національно-визвольного руху народів Азії та Африки як нова тенденція розвитку міжнародних відносин