Після завершення Першої світової війни

План.

1. Національно-визвольна боротьба в Китаї.

2. Монголія в 20-х роках ХХ ст.

3. Боротьба Індії за незалежність в п. пол. ХХ ст.

4. Національно-визвольна боротьба в Афганістані.

5. Визвольний рух в Ірані після завершення І Світової війни.

6. Туреччина після завершення І Світової війни.

7. Національний рух в арабських країнах.

8. Країни Тропічної і Південної Африки.

Реферати.

1. „Рух 4 травня” 1919 р. та піднесення національно-визвольної боротьби в Китаї.

2. Англійська політика в Індії 1923-1927 рр.

Література.

1. Віднянський С. В. Міжнародні відносини і зовнішня політика (від 1914 року і до наших днів: Навчально-методичне видання (спеціальність 8.000006 – Зовнішня політика). – Київ: Видавничий дім «ДЕМІД», 2006. – 52 с.

2. Марущак М. Й. Історія дипломатії ХХ століття: Курс лекцій. – Львів: Військовий інститут, 2000. – 403 с.

3. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век. В двух частях. / Под ред. А. М. Родригеса, М. В. Пономарева. - Ч. 1. - М.: Владос, 2003. - 463 с.

4. Новітня історія країн Європи та Америки (1918-2007): навчальний посібник для самостійної роботи студента / Л.М. Мицик, Ю.В. Кузьменко.- Київ: Академвидав, 2008. - 543 с.

5. Новітня історія країн Західної Європи та Північної Америки. Навч. посібник за ред. Баран З.А., Кипаренко Г.М., Мовчан С.П., Швагуляк М.М. - Львів, 2005. -225 с.

6. Новітня історія країн Азії та Африки: навчально-методичний посібник для студентів історичного факультету заочної форми навчання /В.С. Степанков, В.А. Дубінський. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет, 2008. - 127 с.

7. Пронь С. В. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1914-1991 роки: Навчальний посібник. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім.. Петра Могили, 2009. – 140 с.

8. Сергійчук І. М. Новітня історія країн Азії та Африки (1918-кінець ХХ ст.). – Суми: ВТД «Університетська книга», 2003. – 288 с.

Методичні рекомендації

При розгляді першого питання необхідно приділити увагу політичному незадоволенню в Китаї в 20-х роках ХХ ст., що було викликане проведенням в країні чужоземної економічної політики. Також слід детально зупинитись на військових операціях щодо об’єднання Китаю та проголошенні 1 липня 1925 р. національного уряду в Гуанчжоу [8, с. 114].

В другому питанні слід зупинитись на процесі виникнення та активації революційного руху в Монголії, що в майбутньому призвели до відновлення монгольської національної державності. Особливу увагу слід приділити впливу Китаю та СРСР на Монгольську республіку [1, с. 18; 8, с. 128].

Третє питання передбачає розкриття національно-визвольної боротьби в Індії за незалежність. Тут перш за все слід звернути увагу на те, що Індія довгий час залишалась колонією Англії, що будь-які спроби громадської непокори існуючому ладу зустрічали військовий спротив і, що в саме таких умовах народжувався та розгортався національно-визвольний рух [6, с. 76; 8, с. 140].

Вивчаючи четверте питання слід проаналізувати економічну та політичну ситуацію в Афганістані на рубежі століть, відсталість країни у всіх сферах життя, необхідність проведення ефективних реформ. Особливу увагу необхідно звернути на розвиток молодоафганського руху, на прагнення позбутися колоніальної залежності від Англії та на національно-визвольній боротьбі [6, с. 98; 8, с. 57].

П’яте питання семінарського заняття присвячене визвольній боротьбі в Ірані після закінчення Першої світової війни. Оскільки Іран на той час перебував під впливом двох держав, а саме Росії та Англії, то слід виокремити, яким чином в країні відбувались спроби здобути незалежність. Також слід окремо згадати про вплив революційних подій в Росії на нормалізацію дипломатичних відносин між двома країнами [7, с. 36; 8, с. 49].

В шостому питанні необхідно зупинитись на становищі Османської імперії в ході Першої світової війни, на причини, що призвели до краху імперії, на появі активного молодотурецького руху. Також слід звернути увагу на визвольну боротьбу, що завершилась перемогою турецького народу, та на умовах Лозаннського мирного договору між державами Антанти та Туреччиною [2, с. 42; 6, с. 18].

Сьоме питання даного семінарського заняття присвячене національно-визвольному рухові в арабських країнах. Оскільки впродовж кількох століть арабські землі входили до складу Османської імперії, то тут слід спершу згадати про наслідки краху імперії та про перерозподіл впливу провідних європейських держав після закінчення Першої світової війни [6, с. 46; 8, с. 24].

У восьмому питанні необхідно дати детальну характеристику країн Тропічної та Південної Африки, передумовам утворення Південно-Африканського союзу, що отримав статус домініону [6, с. 46; 8, с. 30].

При підготовці першого реферату слід детально зупинитись на висвітленні „Руху 4 травня” 1919 р. та піднесення національно-визвольної боротьби в Китаї [6;8].

Готуючи другий реферат необхідно детально проаналізувати англійську політику в Індії 1923-1927 років [6;8].

Тема 4. Зовнішня політика європейських держав