Чи існують протиріччя між сучасною наукою та релігією? Чим обумовлено соціальне значення науки та релігії в сучасному суспільстві?

Наша епоха – це час глибоких соціальних зрушень, пошуку шляхів подолання відчуження людини, звільнення її від усіх видів поневолення, реалізації свободи, справедливості і нормальних форм співжиття. Сучасний світ – украй складний і динамічний, у ньому борються, стикаються різні сили і тенденції. Час не стоїть на місці - науково-технічна і інформаційна революція заполонюють весь світ. Звичайно, я вважаю, що існують маса протиріч між релігією та сучасною наукою. З кожним днем науковці відкривають все більше нової інформації, яка в певній мірі суперечить де-яким законам релігієзнавства. Власне, що таке релігія? - данне поняття означає віру, особливий погляд на світ, супупність обрядово-культових дій, що випливають із переконаності в існуванні того або іншого різновиду надприродного, а також об єднання віруючих людей у певну організацію. Сучасна фаза еволюції техногенної цівілізації - кінцевий результат науково-технічної революції заведено називати інформаційне суспільство. У сучасному житті наука(прогрес інформаційних технологій) перетворює саме психосоматичне бутття людини - зміст його свідомості та генної програми, наукове знання стає джерелом ризику, змінюється спрямованість пізнавальної активності. А релігія, насамперед, незмінна, вона яка була, така і є. Тому багато людей у нашому “ризикованому суспільстві (науковому)” віддають перевагу релігії.

Билет 30

Знайдіть зайве: феодали, буржуазія, духовенство, пролетаріат, когнітаріат, рабовласники. Відповідь поясніть.

Духовенство – так как все остальное предполагает материальные отношения. Духовенство - собирательный термин для обозначения общественного сословия, социальной прослойки, лиц или социальной группы, состоящей из профессиональных служителей той или иной религии. Иногда применяется только к монотеистическим религиям.

2.) Заповніть таблицю: а)визнає лише кількісні зміни; б) визнає об’єктивний характер протиріч; в) визнає, що головним завданням пізнання є вияв незмінних та абстрактних першооснов; г) визнає розвиток головним чинником світобудови; д) визнає можливість переходу кількісних змін у нову якість;