Транспортна логістика

1. Транспортна система України: техніко-економічні особливості

|стан|, характеристика.

2. Класифікація і характеристика вантажних перевезень.

3. Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів.

4. Маршрути руху автотранспорту.

1. Транспортна система Украъни:техніко-економічні особливості

стан, характеристика

Украъна має в своєму розпорядженні потужну|могутню| транспортну систему, в яку входять залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт. Кожен з цих видів транспорту є сукупністю засобі|коштів|в і шляхів сполучення|, а також різних технічних пристро|устроїв|їв і споруд|, що забезпечують нормальну і ефективну роботу всіх галузей народного господарства.

Органічними частинами|частками| транспортної мережі|сіті| є залізниці, морські і судноплавні річкові шляхи|колії|, автомобільні дороги, трубопроводи для транспортування нафти і газу, мережа|сіть| повітряних ліній. Окрім шляхів сполучення, транспорт має в своєму розпорядженні і засоби|кошти| для переміщення продукції - це автомобілі, локомотиви, вагони, судна і інший пересувний|рухомий| склад. До технічних обладнень| і споруджень транспорту відносять станції, депо, майстерні, ремонтні заводи, підприємства технічного обслуговування і так далі

Залежно від стратегії і завдань|задач| фірми|фірма-виготовлювача|, компанії здійснюють| вибір транспорту для доставки продукції. При цьому враховують розміщення виробництва, техніко-економічні особливості різних видів транспорту, що визначають сфери їх раціонального використання. Техніко-економічні осо­бливості| різних видів транспорту і їх сфери раціональ­ного| використання систематизовані в (таблиця. 5) [5].

Таблиця 5.-Техніко-економічні особливості різних видів транспорту і сфери їх раціонального використання

Вид транспорту	Особливості транспорту	Сфера вживання
Достоїнства	Недоліки
1. Залізничний	Висока провоз­на| і пропускна спроможність; регу­лярність| перево­зок|; невисока собівартість пе­ревозок|	Великі капита­ловложення на спорудження дорог; великі витрати металу	Практично не обмежена
2. Морський	Забезпечує мас­сові| межконти­нентальні| пере­возки| ванта|тягарів|жів; низ­ку собівартість; практично необмежену пропускну спроможність	Залежність від природно-географічних і на­вігаційних умов, створення портового господарства	Практично не обмежена
3. Річковий	Висока провоз­на| здатніст|здібність|ь; невисока собівартість| перевезень; невеликі капіталовкладення на організацію судноплавства	Нерівномірність глибин, сезон­ність роботи, невелика швидкість перевезення	Практично не обмежена
4. Автомо­більний	Велика манев­ренність| і рухливість|; висока швидкість доставки вантажу|тягаря|; невеликі капіталовкладення в освоєння малого вантажообігу на коротку відстань	Низька продуктивність| праці; низький рівень експлуатаційних показників; поганий стан дорожньої мережі	На короткі відстані до 300 км.
5. Воздуш­ний	Висока швидкість доставки; найкоротша дорога|колія| прямування	Висока собівартість­ пере­везень	Практично не обмежена

В даний час|нині| в Україні відбуваються|походять| роздержавлення і приватизація транспортного і складського господарства. Інтен­сивно формується ринок транспортних і транспортно-експедиційних послуг. До цього слід додати|добавляти|, що парк транспортних засобів знаходиться | в незадовільному стані. Технічні характе­ристики| експлуатованих транспортних засобів, які знаходяться в експлуатації і систем значно| відстають від сучасного світового рівня і, в першу чергу, по економічності, безпеці, технічному стану| і іншим показникам. |ступінь|Міра зносу транспортних засобів в ці|загалом|лому по транспортному комплексу складає понад 50%, а по повітряних судах - 70%. Спад виробництва, зрост|зріст|ання цін, інфляція і зниження платоспроможності клієнтури сприяє зниженню інвестицій в розвиток транспорту. Тому різко зменшені| запуски і оновлення транспортних засобів.

Кожен з перерахованих вище видів транспорту має свою матеріально-технічну базу, документацію і технико-эксплу­атаційні| показники роботи. Детально всі ці елементи вивчають фахів|спеціалісти|ці транспорту, а працівники логістики повинні мати уявлення про ті елементи, які зустрічаються їм в практичній діяльності при вирішенні логістичних завда|задач|нь.

Залізничний транспорт. Вагонний парк складається з пасажирських і вантажних вагонів. Вантажні вагони підрозділяються на універсальні (криті, піввагони, платформи, цистерни) і спеціалізовані,які пристосовані для перевезень певного вигляду вантажу (ізотермічні, цементовози, кислотні і ін.). Криті вагони використовують для перевезення коштовних вантажів, і вантажів, що бояться атмосферних опадів; піввагони - для масових наволочних і лісових вантажів; цистерни - для наливних вантажів (бензин, гас, молоко і ін.). Ваговиті і великогабаритні вантажі перевозять в транспортерах вантажопідйомністю 400 т. Кожен тип вагону характеризується вантажопідйомністю, місткістю, масою тари вагону і іншими показниками. Вантажопідйомність визначається кількістю вантажу в тоннах, яке може бути завантажене в даний вагон відповідно до міцності його ходових частин, рами і кузова, місткістю – додатком довжини вагону на його ширину і висоту.

Найважливішим елементом зростання|зросту| продуктивності вагонного парку є повне|цілковите| використання вантажопідйомності і місткістью| вагонів. Щодо використання вантажопідйомності і місткості вагону при перевезенні того або іншого вантаж|тягаря|у можна судити по відповідних коефіцієнтах.

Коефіцієнт використання вантажопідйомності Кгр визначається відношенням маси вантажу у вагоні Мгр (т) до його вантажопідйомності q (т):

Коефіцієнт місткості Квм розраховують як частка від ділення об'єму вантажу у вагоні Vгр(м3) на місткість вагону

Чим ближче до одиниці значення цих коефіцієнтів, тим вище показник вантажопідйомності або місткості вагону.

Порівняно часто відправник пред'являє до перевезення вантажів|тягарі|, що володіють об'ємною різною щільністю. Роздільне їх перевезення приводить|наводить| до того, що при перевезенні высокоплот­ного| вантаж|тягаря|у вантажопідйомність вагону використовується добре, а місткість - недостатньо. Протилежний результат маємо при перевезенні ванта|тягаря|жу, що володіє невеликою об'ємною щільністю: місткість вагону використовується добре, а грузо­под'ємність| - недостатньо.

Особливе значення мають технічні норми завантаження|загрузки| вагонів. Технічна норма завантаження|загрузки| - кількість вантажу|тягаря|, який має бути завантажений у вагон даного типу|типу| при якнайкращому|найкращому| використанні його вантажопідйомності і місткості. Зважаючи на|внаслідок| те|, що врахувати всю різноманітність вантажі|тягарів|в, способів їх підготовки і вантаженн|навантажування|я не можна, тому розробляються місцеві технічні нор­ми|. Ці норми узгоджуються|із| з вантажовідправниками. Техні­чну норму завантажен|загрузки|ня визначають для тарних вантаж|тягарів|ів з врахуванн|з урахуванням|ям їх властивостей і схеми укладання, а для навальних і насипних разраховують| окремо для перевезення в критих вагонах і на відкритому | рухли|жвавому|вому складі.

Технічну норму завантаження|загрузки| вагонів визначають по формулах:

для критих вагонів:

для відкритих|відчиняти|:

де Vâ - повний об'єм вагону, м3;

kâ - коефіцієнт використання об'єму вагону при перевезенні даного вантажу;

Vã - об'єм основної частини вантажу, м3;

Vø - об'єм «шапки», м3.

р - масова щільність вантажу, т/м3.

Для виконання вантажних, комерційних і інших операцій залізниця має вантажні станції, які оснащені вантажними пристроями|устроями| і спорудами|спорудженнями|.

Вантажна станція - комплексдорожних і вантажних пристроїв, технічних і службових приміщень, призначених для виконання відповідних вантажних і комерційних операцій. Вона проводить операції по прийому, вантаженню і видачі вантажів і багажу.

Морський і річковий транспорт. Основними показниками, що характеризують річкові і морські судна, є водотоннажність, вантажопідйомність, вантажомісткість, розміри судів (довжина, ширина, висота борту) і осаду в навантаженому і порожньому станах Водотоннажність (масове і об'ємне|обсяг|) визначається масою або об'ємом|обсягом| води відповідно, що витісняється плаваючим судном.

Вантажопідйомність судна - це його перевізна здатність, виражена в тоннах.

Дедвейт (або повна вантажопідйомність) - кількість тонн вантажу, який може прийняти судно понад власну масу до осідання під вантажну марку.

Дедвейт визначається за формулою:

де Вп - масова водотоннажність судна з повним вантажем, т;

Вц - масова водотоннажність судна без вантажу, т.

Розрізняють повну|цілковиту| і чисту вантажопідйомність судна. Повна|цілковита| вантажопідйомність Д - це сума маси службового (вода, паливо|пальне|, провіант) вантажу|тягаря|, що перевозиться.

Чиста вантажопідйомність Дч дорівнює масі вантажу, що перевозиться:

де З|із| - маса всіх суднових запасів, т.

Вантажомісткість - це здатність судна вміщати вантаж певного об'єму. Розрізняють вантажомісткість одинарну, коли об'єм всіх вантажних приміщень, використовується одноразово, і складену, або подвійну, коли вантажні приміщення використовуються равномірно, по черзі. Залежно від роду вантажів, що перевозяться, визначають вантажомісткість для вантажів тарно-пакувальних, штучних і сипких.

Одним з показників, що характеризують експлуатаційні якості судна, є питома вантажомісткість Vуд, м3/т, яка визначається:

Для виконання операцій по вантаженню|навантажуванню| і вивантаженню прийому і видачі вантажів|тягарів|, організації перевезень і обслуговуванню флоту є|наявний| морські і річкові порти і пристані.

Портом називають прибережний пункт, що має зручні водні підходи для судів, зв'язаний з боку берегової тер­иторії| і|із|з залізничним і безрейковим транспортом і обладнаний відповідними споруда|спорудженнями|ми, пристроя|устроями|ми і устаткуванн|обладнанням|ям, що забезпечують швидке вантажен|навантажування|ня і розвантаження судів, вагонів і автотранспорту, навігаційне обслуговування судів, культурно-побутове обслуговування і екіпіровку судів.

Автомобільний транспорт. Матеріально-технічна база автомобільного транспорту складається з рухливого складу (автомобілі, тягачі, причепи і напівпричепи), автотранспортного підприємства і автомобільних доріг.

Вантажні автомобілі розрізняють по вагопідємності|: особливо малою - до 0,5 т, малою, - від 0,5 до 2 т, середньою, - від 5 до 15 т і особливо великою - більш 15т|.

Автомобілі-тягачі - це автомобілі, пристосовані для буксирування причепів.

Доцільність використання рухливого|жвавого| складу того або іншого типа|типу| визначається його експлуатаційно-технічними якостямиі конкретними умовами експлуатації. До эксплуата­ційно-технічним| якостям автомобіля відносять його характери­стику| щодо габаритів і маси, прохідність, стійкість і манев­ренність|, рухливість, динамічні якості і економічність.

Показниками ефективності рухливого|жвавого| складу можуть бути собівартість, продуктивність, енергоємність, матеріаломісткість і ін.

Для здійснення перевезень вантажів|тягарів| на автомобільному транс­порті| |наявний|є автотранспортні підприємства (АТП), - це транспортні підприємства комплексного типу|типу|, які здійснюють| перевезення вантаж|тягарів|ів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування і ремонт рухливо|жвавого|го складу, а також забезпечення транспортних засобів експлуатаційними матеріалами. Поря|поряд із|д з АТП існують і гаражі-стоянки, станції технічного| обслуговування, авторемонтні майстерні, автозаправочн­і| станції.

Всі вантажі|тягарі|, що приймаються до перевезення, незалежно від типу|виду| повідомлення|сполучення| повинні мати маркіровку, однакову для всіх ви­дів| транспорту.

2. Класифікація і характеристика вантажних перевезень

На кожному виді транспорту встановлені|установлені| різні види вантажних сполучень, відправок і швидкості перевезень вантажів|тягарів|.

Залізничний транспорт.

Види вантажних сполучень: місцеві в межах однієї дороги; прямі - в межах двох і більш доріг; пряме змішане (залізничо-водне|) - перевезення по єдиному перевізному документу за участю залізничного і водного транспорту або пряме змішане залізничо-автомобільне|) - по єдиному перевізному документу за участю залізничного| і автомобільного транс­порту|; пряме міжнародне - по єдиному перевізному до­кументу| за участю доріг доха або більш держав. Крім того, Ста|уставом|тутом залізниць України передбачені прямі змішані залізничо-водно-автомобільні|, залізничо-воэдушні| і інші повід|сполучення|омлення.

Залежно від кількості вантажу|тягаря|, прийнятого по од­ной| накладної, перевезенняя виконуються дрібним|мілкими|и, малотоннаж­ними|, повагонними|, груповими і маршрутними відправками.

Дрібною|мілкою| відправкою вважається|лічить| партія вантажу|тягаря| масою до 10т| і об'єм|обсягу|у не більше 1/3 місткості критого чотиривісного ваго­ну|, піввагону або пдощі чотиривісної платформи.

Малотоннажною відправкою вважається|лічить| партія вантажу|тягаря| масою від 10 до 25 т і об'ємом|обсягом| не більше половини місткості четирьох­осного| вагону. Для повагонної відправки потрібний окремий вагон.

Групова відправка - це така кількість вантажу|тягаря|, дляякого потрібний більш за один вагон, ал|та|е меншого маршруту.

Маршрутною відправкою вважається|лічить| партія вантажу|тягаря|, пропонованого| до перевезення по одній накладній, для якого необхідна така кількість вагонів, яка відповідає по масі нормі маршруту(поїзда).

Швидкість доставки підрозділяють на наступні|слідуючі| види: вантажна – перевезення здійснюються в звичайних|звичних| вантажних поїздах|потягах|; велика – в прискорених поїздах|потягах| (швидкопсувні вантажі|); пасажирська – перевезення багажу і вантажі|тягарів|в |із|з пасажирським поїздом.

Автомобільний транспорт.

Вантажні автомобільні пере­возки| розрізняють по наступни|слідуючих|х ознаках:

• галузевому – перевезення вантажів|тягарів| промисловості, будівництва|, сільського господарства, торгівлі, комунального господарства, поштові;

• розміру партій вантажів – масові і дрібнопартіонні перевезення. Масовими називають перевезення великого об'єму однорідного вантажу. Крупна партія може дорівнювати номінальній вантажопідйомності автомобіля q, але не менше qã (де г - статичний коефіцієнт використання вантажопідйомності). Дрібнопартіоне перевезення - це невеликі партії вантажу (масою від 10 кг до qг/2, т);

• територіальній ознаці – міські, приміські, внутрірайонні|внутрішньорайонні|, міжрайонні, міжміські і міжнародні| перевезення;

• способу виконання: місцеві – здійснюються одним ав­тотранспортним| підприємством; прямого сполучення– при перевезенні беруть участь декілька автотранспортних органі­зацій|; змішаного сполучення– перевезення двома або декількома видами транспорту. Однією з форм перевезень змішаного сполучення є комбіновані. При комбінованих перевезеннях ван|тягар|таж передається з одного ви­да| транспорту на іншій без перевантаження. Це досягається, наприклад, шляхом вжив|застосування|ання спеціальних полуприцепів-контрейлерів|, що перевозяться на залізничних плат­формах| або на річкових і морських судах;

• часу освоєння – постійні, сезонні і тимчасові пе­ревозки|. Постійні здійснюються впродов|упродовж|ж всього року, сезонні – лиш|тільки|е в певний час роки, тимчасові носять епізодичний характер;

• організаційній ознаці - централізовані і децен­тралізовані|. При централізованих перевезеннях авто­транспортні| підприємства виступаю|вирушають|ть організаторами доставки вантаж|тягарів|ів одержувач|отримувачам|ам, і самі здійснюють цей процес. При децентрализованих| перевезеннях кожен одержувач| самостійно забезпечує доставку ван|тягаря|тажу.

Річковий транспорт.

Види сполучень:

• внутрішнє водне – у межах одного річкового пароплавства;

• пряме внутрішнє водне – у межах двох або декількох| суміжних річкових пароплавств;

• пряме водне – за участю річкових і морських пароплавств;

• пряме змішане (залізничо-водне|, водно-автомо­більне|).

Розмір партії: суднова, збірна, дрібна|мілка|.

Суднова партія – це вантаж|тягар| одного найменування, що здається|складає| по одній накладній, а також однорідні вантажі|тягарі|, що здаються|складають| по двох або більш накладним, що ндходять|слідуючі| в один пункт призначення в кількості, достатній для повного|цілковитого| завантаження|загрузки| окремого судна до його технічної норми.

Збірна партія складається з вантажу|тягаря| масою понад 20 т, що пред'являється до перевезення в кількості:

1) недостатньому для завантаження|загрузки| одного судна;

2) достатньому для завантаження|загрузки| одного судна, але|та| призначення, що адресується в різні пункти, або в один пункт призначення різним одержувачам|отримувачам|, що викликає|спричиняє| необхідність виокремлення| одного вантаж|тягаря|у від іншого.

Дрібною|мілкою| вважається|лічить| партія вантажу|тягаря|, що пред'являється до перевезення по одній накладній в кількості, що не перевищує 20 т.

На річковому транспорті залежно від терміновості доставки розрізняють велику швидкість і вантажну швидкість.

Морський транспорт. Класифікація морських перевезень передбачає їх ділення по видах перевезень, плавання і сполучень.

По видах перевезень вантажні перевезення поідроз­діляються| на суховантажні і наливні.

Залежно від виду|виду| плавання морські перевезення ділять на малий, великий каботаж і закордонне плавання. Під малим каботажем розуміють плавання судів в межах одного або двох суміжних морських басейнів без заходу|заходження| в территоіаль­ні| води інших держав. Великий каботаж – це плавання судів між портами однієї і тієї ж країни, лежачими в різних морських басейнах. Закордонні морські перевезення забезпечують економічні зв'язки України і|із|з зарубіжними країнами.

Загранплаваня підрозділяють на перевезення міжукраїнськими і іноземними портами (експорт), між іноземними і українськими портами. У першому і другому випадках можуть перевозитися як українські зовнішньоторговельні ванта|тягарі|жі, так і ванта|тягарі|жі іноземних фрахтувальників. Перевезення вантаж|тягарів|ів іноземних| фрахтувальників (ВІФ) по своєї економічної сутності| предста|уявляє|вляє експорт транспортних послуг.

На морському транспорті розрізняють наступні|слідуючі| види сполучень|сполучення|: міжпортові|, пряме водне і пряме змішане|. У міжпортову| сполученні перевезення здійснюються від одного морського порту до іншого; у прямому водному — від мор­ського| порту до річкового, причому на морському відрізку до|колії|роги пере­возки| виконують морські судна, на річковому - річкові; у прямому змішаному сполученні бере участь декілька видів транспорту.

На морському транспорті застосовують дві форми органи­заії| роботи флоту: лінійне плавання (регулярне) і рейсове (нерегулярне).

3. Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів

Транспортно-експедиційне забезпечення розподілу товарів - діяльність експедиторів (транспортних агентів) по плануванню|плануванню|: по організації і виконанню доставки товарів від місць їх виробництва до місць споживання|споживання| і наданню|виявленню| додаткових послуг, по підготовці парії відправок до перевезення з використанням оптимальних способів і методів з метою забезпечення задоволення потреб виробничих, торгівельних|торгових| фірм|фірма-виготовлювачів| в ефективному розподілі товарів.

Ця діяльність включає оформлення необхідних перевізних документів, укладення договору перевезення з|із| транспортними підприємствами, розрахунки за перевезення вантажу|тягаря|, організацію вантажних розвантажувальних робіт, зберігання, інформаційне забезпечення учасникам транспортного процесу, страхування, консолідацію дрібних|мілких| відправок спрощення митних формальностей.

За даними проведених в США досліджень, на вартість транспортної складової процесу виробництва і розподіл продуктів доводиться|припадає| до 1/3 ціни кінцевого|скінченного| продукту. Тому ефективне транспортне забезпечення розподілу товарів є|з'являється| одним з важливих|поважних| резервів економії ресурсів.

Вивчення попиту на послуги транспорту свідчить про те, що споживачі до основних вимог щодо доставки вантажів|тягарів| відносять своєчасність доставки. З|із| посилюванням вимог споживачів щодо якості товарів потреби виробників в своєчасній і надійній доставці все більше підвищуються. Основними вимогами споживачів, що пред'являються, до послуг транспорту, є|з'являються| наступні|слідуючі|:

- надійність перевезень;

- мінімальні терміни (тривалість) доставки;

- регулярність доставки вантажу|тягаря|;

- гарантовані терміни доставки, у тому числі доставка вантажу|тягаря| точно в термін;

- безпека перевезень;

- забезпечення збереження вантажу|тягаря| при доставці;

- зручності по прийому і здачі вантажів|тягарів|;

- наявність додаткових послуг;

- пристосовність до вимог клієнтів (гнучкість обслуговування);

- відладжена|налагоджувати| система інформації і документування;

- супровід вантажу|тягаря| до кінцевого|скінченного| пункту призначення;

- організація доставки вантажу|тягаря| «від дверей до дверей»;

- прийнятна|допустима| вартість перевезення;

- можливість|спроможність| митного очищення|очистки| (сплата|виплата| митного збору і тому подібне|тощо|)

- оптимальна дислокація пунктів відправлення і доставки;

- можливість|спроможність| здобуття|отримання| достовірної інформації про тарифи, умови перевезення і місце розташування вантажу|тягаря|.

При проведенні опитування|опитування| 145 фірм-вантажовідправників з'ясувалося, що 35% найбільше значення надають вартості доставки, 31% - термінам доставки, 14% гнучкості обслуговування і 10 % надійності доставки.

У США були проведені дослідження понад 350 фірм|фірма-виготовлювачі| різних галузей з метою вивчення участі експедиторських фірм-перевізників в логістичній діяльності вантажовласників. Аналіз показав, що експедитори надають вантажовласникам наступні|слідуючі| основні види послуг, пов'язаних з виконанням функцій логістики:

- виконання розрахунків з|із| одержувачами|отримувачами| за вантажі|тягарі|, що доставляються (цю функцію передають експедиторам 70 % їх клієнтів);

- складування продукції і сировини (22 %);

- вибір найбільш вигідного варіанту доставки (22 %);

- узгодження з|із| перевізниками вживаних тарифів (21%);

- контроль просування вантажів|тягарів| (15%);

- створення|створіння| інформаційних систем для зберігання і обробки даних (13%);

- організація і здійснення електронного обміну даними з|із| партнерами (12%);

- експлуатація-парення рухливого|жвавого| складу, що належить фірмі|фірма-виготовлювачу| (11%);

- відстежування проходження замовлень (7%);

- контроль за рівнем матеріальних запасів фірми|фірма-виготовлювача| (7%).

Інтермодальна система - система доставки вантажів декількома видами транспорту по єдиному перевізному документу з передачею вантажів в пунктах перевалки з одного виду транспорту на іншій без участі вантажовласника.

Договір перевезення з|із| вантажовідправником від імені перевізників, що беруть участь в його здійсненні, укладає|замикає| перший перевізник (оператор). Договір вважається|лічить| поміщеним|ув'язненим| з моменту|із моменту| приймання вантажу|тягаря| до перевезення, засвідченого|посвідчувати| підписами відправника і транспортної організації і календарним штемпелем останньої.

Терміни доставки вантажу|тягаря| обчислюються по сукупності терміну його доставки кожним перевізником відповідно до правил, що діють на кожному виді транспорту. Кожен перевізник несе відповідальність за вантаж|тягар| з моменту|із моменту| прийняття|приймання| його від відправника або іншого перевізника до моменту передачі його суміжному виду|виду| транспорту або видачі вантажоодержувачеві.

Прикладом|зразком| интермодальної| системи є транзитні перевезення товарів міжнародної торгівлі у великотоннажних контейнерах. Наявність експедитора визначає ряд|низка| відмітних ознак, що відносяться до комерційно-правовому аспекту функціонування интермодальної| транспортної системи:

- єдиний транспортний документ міжнародного зразка|взірця|;

- доставка "від дверей до дверей" або в інших кордонах|межах|, передбачених єдиним транспортним документом;

- єдина відповідальність за виконання договору і збереження вантажу|тягаря|;

- крізна єдина ставка фрахту.

Гарантом і організатором взаємодії всіх ланок транспортного ланцюга|цепу| є експедитор.

4. Маршрути руху автотранспорту

Рух автотранспорту відбувається|походить| по маршрутах. Мар­шрут руху – дорога |колія|проходженн автомобіля при виконанні перевезень.

Основні елементи маршруту: довжина маршруту – дорога, яку проходить автомобіль від початкового до кінцевого пункту маршруту; обіг автомобіля – закінчений цикл руху, тобто рух від початкового до кінцевого пункту і назад; їздка – цикл транспортного процесу, тобто рух від початкового до кінцевого пункту.

Основні елементи маршруту показані на(рис. 13).

Рисунок. 13. Основні елементи маршруту.

Відстань, на яку транспортується вантаж за їздку, називається довжиною їздки з вантажем (lеr).

Маршрути руху можуть бути маятникові і кільцеві. Маятниковий маршрут – такий маршрут, при якому| дорог|колія|а проходження автомобіля між двома грузопунктами| неодноразово повторюється.

Схеми маятникових маршрутів показані на (рис. 14).

а - із|із| зворотним незавантаженим|холостим| пробігом;

б - із|із| зворотним не повністю|цілком| навантаженим пробігом;

у - із|із| зворотним навантаженим пробігом;

г - кільцевий маршрут

Рис. 14. Схеми маршрутів.

На рис. 14 - коефіцієнт пробігу автомобіля на мар­шруті|.

Кільцевий маршрут - маршрут руху автомобіля по замкненому| контуру, що сполуча|з'єднує|є декілька споживачів (постачальників).

Різновидами кільцевих маршрутів є|: развозочні|, збірні і сбірно-развозочні| маршрути.

Развозочним маршрутом називається такий маршрут, при якому| продукція завантажується у одного постачальника і розвозиться декільком споживачам. Збірний маршрут - це маршрут руху, коли продукція виходить |біля|від декількох постачальників| і доставляється одному споживачеві. Сборно-развозочний маршрут - це поєднання развозочного| і збірного маршрутів.

Необхідні показники для розрахунку роботи автомо­білю| на маршрутах:

tе - час їзди автомобіля, ч;

tî –час обертання автомобіля, ч;

tķ - час, витрачений на нульовий пробіг, ч;

tгрдв - час руху навантаженого автомобіля, ч;

tš - час розвантаження автомобіля, ч;

tï - час вантаження автомобіля, ч;

tх - час руху автомобіля без вантажу, ч;

lег - відстань навантаженої їзди, км.;

lх - відстань їзди автомобіля без вантажу, км.;

Qсут - добовий об'єм перевезення по масі, т;

Wсут ^- добовий вантажообіг, т • км.;

nе - кількість їздок автомобіля за час роботи на маршруті;

Yст| - статичний коефіцієнт використання грузо­подємности|;

vt - технічна швидкість, км/ч;

Ax - кількість автомобілів на маршруті;

Тн - час роботи автомобіля на маршруті, ч;

q - вантажопідйомність автомобіля, т;

l _ег - відстань перевезення в прямому напрямі, км.;

lег - відстань перевезення у зворотному напрямі, км.;

lср| - середня відстань перевезення, км.;

bпро - коефіцієнт використання пробігу автомобіля за 1 оборот|оберт|;

Lģ - спільна довжина кільцевого маршруту, км.;

no - кількість оборотів

Маятниковий маршрут із|із| зворотним незавантаженним пробігом.

ler

А

В

lx

lh1=lh2

АТП

Рисунок. 15. Схема маятникового маршруту із|із| зворотним незавантаженим|холостим| пробігом.

Для цього маршруту розраховуються| наступні |слідуючі| техніко-економічні показники:

за умови:

Маятниковий маршрут із|із| зворотним неповністю|цілком| навантаженим пробігом.

Схема роботи автомобіля на маршруті показана на (рис. 16).

0,5 <? < 1,0

ler

А

В

lx ler

ββ

lh1 lh2

АТП

Рисунок. 16. Схема маятникового маршруту з|із| неповністю|цілком| завантаженим пробігом.

Основні показники для вирішення завдань|задач|:

при перевезенні однорідного вантажу|тягаря|:

Маятниковий маршрут із|із| зворотним повністю|цілком| навантаженим пробігом.

Схема роботи приведена на (рис. 17).

β= 1,0

ler

А

В

ler

lh1 lh2

АТП

Рисунок. 17. Схема маятникового маршруту із|із| зворотним повністю|цілком| навантаженим пробігом.

Основні показники для вирішення завдань|задач|:

при перевезенні однорідного вантажу|тягаря|:

Кільцевий маршрут.

Схема приведена на (рис. 18).

l

У З|із|

l 0,5 <? < 1,0 l

А l D

lh l

АТП l’h E

Рисунок. 18. Схема кільцевого маршруту.

Розрахунок основних показників для вирішення завдань|задач|:

· час звороту|оберту| пересувного|жвавого| складу на кільцевому маршруті:

· кількість оборотів|обертів| автомобіля за час роботи на мар­шруті|:

де Tм| – час роботи автомобіля на маршруті, ч;

nгр – кількість навантажених поїздок за обертання;

· денне вироблення автомобіля, т; т • км.:

де середня довжина навантаженої їздки за обертання|оберт|, км.:

· середня відстань перевезення за обертання|оберт|, км.:

· середній час простою під вантаженням-розвантаженням за кожну їздку за обертання|оберт|, ч:

· середній коефіцієнт статичного використання грузо­подємности| за зворо|оберт|т.

або

де qôi – маса завантаженого в кожному пункті вантажу, т;

· Час обертання автомобіля на развозочному| маршруті, ч:

де t3 – час на кожен заїзд, ч;

n3 – кількість заїздів.

Список літератури

1. Альбеков А.У., Федько В.П.,Митько О.А.Логистика коммерции. Ростов-на Дону: Феникс, 2001.-512с.

2. Альбеков, Адам Умарович. Коммерческая логистика [Текст]: учеб. пособие для студ. вузов / А.У.Альбеков, О.А.Митько. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 416с. - Библиогр.:с.403-412. - ISBN 5-222-02100-

3. Белоусов, Александр Григорьевич.Коммерческая логистика [Текст]; под ред. В.Н.Стаханова. - Ростов н/Д: Феникс, 2001. - 224с. - ISBN 5-222-01911-Х

4. Бауэрсокс, Дональд. Логистика. Интегрированная цепь поставок [Текст] = Logistical Management: [учебник] / Д. Дж. Бауэрсокс, Д. Дж. Клосс; Гос. ун-т упр., Нац. фонд подгот. кадров. - М.: Олимп-Бизнес, 2001. - 640 с. - Библиогр.: с. 637-639. - ISBN 5-901028-22-8. - ISBN 0-471-18093

5. Балабанова, Людмила Вениаминовна. Коммерческая деятельность: маркетинг и логистика [Текст]: монография / Л. В. Балабанова, А. Н. Германчук; Донец. гос. ун-т экономики и торговли им. М. Туган-Барановского. - Донецк: [ДонГУЭТ], 2003. - 231 с. - (Школа маркетингового менеджмента). - ISBN 966-7634-67-1

6. Гордон, Михаил Петрович. Логистика товародвижения [Текст] / М.П. Гордон, С.Б. Карнаухов. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. - 168с. - Библиогр.:с.159-160. - ISBN 5-85873-034-

7. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений.-3-е изд., перераб. и доп..-М.,: Информационно- внедренческий центр «Маркетинг», 2000.-375с.

8. Голиков, Евгений Александрович.

Маркетинг и логистика [Текст] / Е.А. Голиков. - 2-е изд. - М.: Изд. Дом "Дашков и К", 2000. - 412с. +

9. Логистика [Текст]; под ред. Б.А. Аникина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 352с. - Библиогр.:с.352. - ISBN 5-16-000536-6 9. Гордон, Михаил Петрович. Логистика товародвижения [Текст] / М.П. Гордон, С.Б. Карнаухов. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1998. - 168с. -

10. Логистика [Текст]; под ред. Б.А. Аникина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 352с. - Библиогр.:с.352. - ISBN 5-16-000536-6

11. Киршина, Маргарита Викторвна Коммерческая логистика [Текст] / М.В. Киршина. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2001. - 256с. - ISBN 5-85873-071-Х

12.Кальченко А.Г Логістика: Навч. Посібн..-К.: КНЕУ, 2002.-148с

13. Неруш, Юрий Максимович Коммерческая логистика [Текст] / Ю.М. Неруш. - М.: Банки и биржи;: ЮHИТИ, 1997. - 271с.: рис. - ISBN 5-85173-073-0

14. Шумаев, Виталий Андреевич. Логистика товародвижения. - М.: Издательский дом "Новый век", 2001. - 194с.: табл. - (Сер."Экон.современной России"). - ISBN 5-8235-0058-0

15. Николайчук, Валерий Евстафьевич. Логистика в сфере распределения [Текст]; ДонГУ. - Донецк: КИТИС, 2000. - 210с. + Прил.(14с.). - ISBN 966-7519-39-2

16. Современная логистика [Текст]: пер. с англ. / Д.С. Джонсон [и др.]. - 7-е изд. - М.: Изд. дом "Вильямс", 2002. - 624с.: ил. - Слов. терминов: с.603-613. - Предм.указ.: с.614-615. - ISBN 5-8459-0295-9. - ISBN 0-1379-8548-7

17. Альбеков, Адам Умарович. Коммерческая логистика [Текст]: учеб. пособие для студ. вузов / А.У.Альбеков, О.А.Митько. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 416с. - Библиогр.:с.403-412. - ISBN 5-222-02100-9

18. Миротин, Леонид Борисович Логистика: обслуживание потребителей. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 190с. - ISBN 5-16-000977-9

19. Миротин, Леонид Борисович. Эффективная логистика [Текст] / Л.Б. Миротин, Ы Э. Ташбаев, О.Г. Порошина. - М.: Экзамен, 2003. - 160с. + Прил.(12с.). - Библиогр.:с.153-159. - ISBN 594692-012-Х

20. Пархаева, Наталья Викторовна. Транспортная логистика [Текст]: метод.рекомендации для студ. днев. и заоч. отд-ний ф-та маркетинга, торговли и тамож. дела / Н. В. Пархаева; ДонГУЭТ им. М. Туган-Барановского, каф.маркетинга и коммерч. деятельности. - Донецк, 2004. - 48с.

21. Чеботаев, Алик Александрович. Логистика. Логистические технологии [Текст]: учеб.пособие для вузов / А. А. Чеботаев. - М.: ИТК "Дашков и К", 2002. - 172с. - Библиогр.: с.169-172. - ISBN 5-94798-075-4