Тип | Діапазон |
real | 2.9*10E-39..1.7*10E38 |
singl | 1.5*10E-45..3.4*10E38 |
double | 5.0*10E-324..1.7*10E308 |
extended | 1.9*10E-4951001.1*10E4932 |
comp | -2E+63+1..2E+63-1 |
longint | -2147483648..2147483647 |
Для цілих чисел в пам'яті комп'ютера відводиться два байти, а для дійсних — шість.
Для додатних чисел знак «+» можна не писати. При записі дійсних чисел ціла частина відокремлюється від дробової не комою, а крапкою. Дійсні числа можуть записуватись у двох формах: із фіксованою крапкою, наприклад 7.23, 897.5, —0.11, та в експоненціальній (з плаваючою крапкою), наприклад 1.354Е+12. Літера Е означає множення на степінь 10. Таким чином, запис — 4.9876543234Е-02 означає те саме, що й —0,049876543234. Незалежно від форми запису дійсні числа зберігаються в пам'яті машини у формі з плаваючою крапкою.
Для роботи з числами використовуються шість операцій: «+» — додавання, «-» — віднімання, «/» — ділення, «*» — множення, «div» — ділення націло і «mod» — знаходження залишку від ділення. Останні дві операції застосовуються тільки до цілих чисел.
div – визначення цілої частини від ділення (цілочислове ділення);
|
|
mod – визначення залишку від ділення цілих чисел (ділення за модулем).
Приклади:
20 div 6 = 3
20 mod 6 = 2
17 div 4 = 4
17 mod 4 = 1
З імен змінних, чисел, знаків арифметичних операцій і функцій складаються арифметичні вирази. Щоб указати порядок дій, використовують тільки круглі дужки; їх може бути кілька, але кількість відкритих дужок повинна дорівнювати кількості закритих.
До мови Паскаль вбудовані засоби обчислення значень основних математичних функцій:
sinx | sin(x) |
cosx | cos(x) |
tgx | sin(x)/cos(x) |
ctgx | cos(x)/sin(x) |
lnx | ln(x) |
lgx | ln(x)/ln(10) |
x2 | sqr(x) |
xa | exp(a*ln(x)) |
sqrt(x) | |
(exp(1/n*ln(x))) | |
|x| | abs(x) |
ex | exp(x) |
p | PI |
Приклади:
a) 39,5*10-3 * 4,44 * 103 = 39.5E-03 * 4.44E03 | |
b) –25,36*10-3 = -25.36Е-03 | |
c) 6,83*107 = 6.83Е07 = 63800000.00 | |
d) |lny| = ABS(ln(y)) | |
e) | |
f) ах + r £ cy – b = a*x + r < = c*y-b | |
g) ex+2 = EXP(x + 2) | |
h) | |
e) ln0,342 = ln(SQR(0.34))*EXP(1/3*ln(0.75)) | |
g)0,07 * 103 + 0,2 * 10-2 = 0.07Е03 + 0.2Е-02 | |
k) 4,405cos0,52 + tg0,36 = 4.405 * cos (sqr(0.5)) + sin(0.36)/cos(0.36) | |
l) = (3*PI/2) + 2.45 * sin (0.44) | |
m) = (sin(0.5)/cos(0.5)) / sqrt(18.44) | |
n) ln0,52*cos0,3 + 11,1 * 10-2 = ln(0.52) * cos (0.3) + 11.1E-02 |
Оператор присвоювання призначений для надання змінній нового значення. Загальний вигляд оператора присвоювання:
ім'я змінної:= арифметичний вираз;
Знак «: =» читається «присвоїти» (надати значення). У кінці запису оператора Паскаля ставиться крапка з комою.
При виконанні оператора присвоювання обчислюється значення арифметичного виразу, що стоїть у правій частині. При цьому з ділянок оперативної пам'яті (з відповідними іменами) зчитуються відповідні значення і над ними виконуються вказані дії. Одержаний результат записується до ділянки пам'яті, ім'я якої вказано зліва від знака присвоювання.
|
|
Приклади оператора присвоювання:
{змінній х присвоїти значення 3.14} {з ділянок b і с зчитуються заздалегідь записані туди дані, обчислюється сума, результат записується до ділянки а} {значення змінної i/ збільшується на одиницю}
Для типів змінної ліворуч і арифметичного виразу праворуч від знака присвоювання існують обмеження:
1) якщо змінна ліворуч — дійсного типу, то арифметичний вираз може бути як цілого, так і дійсного типу, тобто містити або цілі змінні й допустимі для них операції, або дійсні, або і ті, й ті (тоді вираз перетворюється на вираз дійсного типу);
2) якщо змінна ліворуч — цілого типу, то арифметичний вираз може бути тільки цілого типу.
Це означає, що можна, наприклад, дійсній змінній присвоїти ціле значення. У пам'яті комп'ютера воно буде перетворено на дійсний тип. У фігурних дужках поряд з оператором подається коментар його дій.
Структура найпростішої програми.
program Prog01; {заголовок программы}
begin { начало программы}
end. (*конец программы*)
Це – найпростіша програма на мові Pascal, які ніщо не виконує.
Вирази праворуч від програмного коду – це коментарі, які ігноруються компілятором. Вони виділяються одним із двох способів: за допомогою фігурних дужок { …} або пари круглих дужок із зірочками (* … *). Коментарі служать для опису того або іншого фрагменту тексту програм, а також для вставлення пояснень до вихідного коду. Використання коментарів значно полегшує аналіз великих та складних програм.