CASE-технологии

На протяжении всей истории программирования программные проекты все более и более усложнялись, объем работ стремительно увеличивался (особенно это проявилось в бизнес-приложениях), возникла потребность в таком универсальном средстве, которое могло бы помочь как-то структурировать, упорядочить и даже автоматизировать создание ПО. Проблема была глубже — необходимо было как-то объединить заказчиков, разработчиков, программистов, пользователей — причем в условиях постоянно меняющейся ситуации. А для того, чтобы о чем-то договориться, нужен какой-то общий язык. Традиционные языки программирования в силу малой наглядности, избыточности и многословия для этой роли не подходили, и, в конце концов, стали предприниматься попытки создания четкого графического языка. Реализации графических языков и методологии их использования способствовали появлению программно-технологических средств специального класса — CASE-средств. Аббревиатура CASE расшифровывается как Computer-Aided Software Engineering, т.е. разработка ПО с помощью компьютера.

Зобразимо вісь часу, як початкова точка візьмемо 1965 рік. Саме тоді почався період раннього впровадження комп'ютерів в бізнесі. У той час застосовувалися в основному мейнфрейми (mainframes) — великі ЕОМ колективного користування.

З 1970 по 1990 рік мейнфрейми домінували на ринку. Мейнфрейм у той час – це, перш за все, IBM 360/370. Всі дані зберігалися і оброблялися на одній дуже великій ЕОМ, користувачі працювали за екранами терміналів, які могли тільки відображати інформацію, але ніякої обробки не проводили. У СРСР скопіювали мейнфрейми під ім'ям ЄС ЕОМ. Були клони IBM 360/370 в Англії, ФРН і Японії.

В середині 1980-х років з'являється альтернатива мейнфреймам: системи клієнт-сервер (client-server), які займали провідне положення з 1990 по 2000-і роки. В цьому випадку на клієнтському робочому місці вже могла здійснюватися якась обробка даних, наприклад, їх форматування, розпаковування, прості розрахунки. Основні обчислення як і раніше виконувалися в центрі (на сервері).

В середині 1990-х починається адаптація Internet-систем, які домінують з середини 2000-го року. Зараз починають з'являтися нові системи, яким раніше не було аналогів; їх прийнято називати "не ПК" (un-PC). У їх число можна включити мобільні телефони, кишенькові комп'ютери, системи управління автомобілем (наприклад, вартість програмного забезпечення автомобіля Ford вже перевищує вартість заліза, з якого він зроблений) і багато що інше.

Характерний, що з розвитком комп'ютерних технологій вони стають дешевшими, а самі комп'ютери – доступнішими (особливо це виявилося в 1980-90-і рр.); як наслідок, створюється більше систем на базі кожної конкретної технології.

Простежується така закономірність: період домінування кожній подальшій технології скорочується удвічі; одночасно все більш численними і масштабними стають створювані системи.

Подивимося на еволюцію підходу до проектування систем.