Використана література

1. Ансофф И. Стратегическое управление / Сокр. пер с англ. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
2. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник. – К.: Магнолія плюс, Львів: Новий світ – 2000, 2003. – 336 с.
3. Райт Глен. Державне управління / Пер. з англ. – К.: Основи, 1994. – 188 с.
4. Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456 с.

Рекомендована література

1. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: Навчальний посібник. – К.: Магнолія плюсс, Львів: Новий світ – 2000, 2003. – С. 181-196.
2. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Плай, 2001. – 695. С. 391-416.
3. Організаційна поведінка / Д.Гелрігел, Дж.В. Слокум-молодший, Р.В. Вудмен, Н.С. Бренінг; Пер. з англ. І.Тарасюк, М.Зарицька, Н.Гайдукевич. – К.: Основи, 2001. – С. 14-53.
4. Райт Глен. Державне управління / Пер. з англ. – К.: Основи, 1994. – С.4-18.
5. Тарнавська Н.П., Пушкар P.M. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. С.113-133.

Тема 2

ПІДГОТОВКА, ПРИЙНЯТТЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ

План викладу матеріалу:

2.1. Поняття та типи управлінських рішень. Управлінське рішення, його характерні особливості. Типи управлінських рішень.

2.2. Основні етапи ухвалення управлінського рішення. Етапи повного циклу (підготовка, ухвалення, виконання, контроль). Функція прийняття рішень у державному управлінні, процес підготовки та розробки управлінського рішення.

2.3. Психологічні проблеми прийняття рішень. Середовище прийняття рішень, поведінкові фактори (особисті пристрасті, бар’єри сприйняття інформації), обмеження в прийнятті рішень.

2.4. Методи індивідуального й групового прийняття рішень.

2.5. Форми управлінських рішень.

Для більшості керівників поняття “управлінське рішення” є цілком очевидним. Тим часом, практика показує, що саме в невмінні приймати важливі управлінські рішення криється безліч неприємностей, з якими зіштовхуються керівники організації. Що ж незвичайного криється в понятті “управлінське рішення”?

2.1. Поняття та типи управлінських рішень

Управлінське рішення – це вибір із деякого числа альтернатив. З цим визначенням погодиться більшість керівників. Однак чи часто ми аналізуємо, наскільки точно була сформульована проблема і чи підраховуємо те, скільки альтернатив розглянули, приймаючи рішення?

Аналіз практики прийняття рішень показує, що значна частина помилкових рішень зумовлена тим, що вони приймаються до того, як проблема чітко сформульована. Тобто, чітке формулювання проблеми – обов’язкова умова її ефективного рішення. Якщо немає чіткого формулювання, то може відбуватись підміна проблеми, а саме – розглядатися не та проблема, яку необхідно вирішити, а та, яку відомо як вирішувати.

Традиційно управлінські рішення прийнято поділяти на аналітичні і пошукові (творчі). При всій умовності такого розмежування воно корисне, оскільки дозволяє правильно підібрати інструментарій для розробки альтернатив.

Аналітичний підхід до вироблення рішень виправданий у випадках, коли:

• проблема відносно проста;

• інформація, необхідна для розробки рішення, доступна;

• легко сформулювати альтернативи;

• існують чіткі стандарти щодо правильності прийнятого рішення.

При цьому застосування чисто аналітичного підходу має ряд істотних обмежень. Перша група труднощів стосується визначення самої проблеми. Найчастіше проблеми формулюються таким чином, щоб до них можна було застосувати готові рішення. Друга група труднощів відноситься до вироблення альтернатив. Їх часто оцінюють по черзі надходження, що приводить до того, що приймається перше просте для виконання, а не оптимальне рішення. Крім того, альтернативи найчастіше обираються такі, що приводили до успіху в минулому.

Будь-якому керівнику необхідно знати про можливості використання кількісних методів аналізу альтернатив при розробці управлінських рішень (див. Большаков А.С., Михайлов В.И. Современный менеджмент: теория и практика. – СПб: Питер, 2000, с.62-138).

Творчий (пошуковий) підхід використовують тоді, коли шукають нестандартні рішення до проблем, які раніше виникали, або вирішують проблеми, які в даній організації взагалі раніше не виникали. На відміну від аналітичного підходу, творчий підхід у меншій мірі допускає формалізацію. Тут, імовірно, доцільно навести перешкоди (пастки), які можуть зустрічатися при рішенні пошукових задач. Серед них значна кількість має психологічну основу, про що мова піде далі.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: