З навколишнім

Усі методи ознайомлення дітей з навколишнім поділяються

на дві великі групи: методи безпосереднього

ознайомлення дітей з навколишнім та опосередковані методи.

До першої групи методів належать: спостереження,

екскурсії-ргляди, розглядання предметів та бесіди про

них, екскурсії за межі дитячого садка, розглядання та

бесіда за репродукціями картин, дидактичні ігри з предметами,

іграшками, картинками, показ діафільмів, кінофільмів,

різного виду театрів. В основі цих методів ле-

жить чуттєвий досвід дитини. Всі вони супроводжуються

наодашш**Дитина має можливість сама побачити, доторкнутись,

понюхати,, обстежити предмет ‘чи явище.

Кожній слово прщдьому наповнюється конкретним змістом.

Наявність наочного образу стимулює мовну активність

дітей. До опосередкованих методів належать читання

оповідань та віршів пізнавального^змісту, бесіди, усна

народна творчість, словесні дидактичні ігри. Першочергове

місце в ознайомленні дітей з навколишнім займають

безпосередні методи. Розгляньмо їх характеристику.

\ / Спостереження — це цілеспрямований й організований,

процес/спрямований на пізнання, уточнення І закріплення

знань про навколишнє. В основі спостереження лежать

безпосередні відчуття і сприймання предметів, явищ об’єктивної

дійсності та їх властивостей. ■

Спостереження, за словами Б. Г. Ананьева, це складна

психічна діяльність, в якій відчуття, сприймання, мислення

і мовлення об’єднуються в єдиний цілісний акт розумової

діяльності*.

У процесі спостереження приймають участь всі аналізатори

дитини (зоровий, слуховий, дотиковий, кінестетичний,

смаковий, нюховий). Це допомагає пізнати предмет

з різних сторін, краще запам’ятати його назву.

Спостережливість— це особливість психічної діяльності

людини, її вміння підмічати в предметах і явищах

те, що е істотним, але малопомітним в них. Це вмірця

дитини вдивлятись і бачити, помічати ознаки, якості, зміни,

робити елементарні висновки з спостережень (Є. І. Ти-

хєСва). Спостереження можуть бути нетривалі (за працею

двірника, водія) і тривалі (за будівництвом споруди).

^Спостереження проводять як самостійне заняття в молодшій

та середншд'рупах. У старішому дошкільному віці

спостереження проводять у повсякденному житті (в ранкові

години, на прогулянці в другій половині дня).

х Тематика спостережень визначається програмою виховання

та навчання у дитячому садку. Це спостереження

за працею дорослих, за транспортом, за святково прикрашеними

вулицями. Спостереження рекомендують проводити'

з невщичкцми групами, щоб дітям було добре

видно певце явище чи предмет, щоб кожна дитина мала

можливість висловитись, закріпити нові слова. ≪

1 Див.! Ананьев Б. Г. Развитие воли и характера в процессе дошкольного

воспитания/ / Избр, психол. труды: В 2 т.*—М., 1980.—

Т. 2.— С. 91.

Спостереження (як на занятті, так і в повсякденному

житті) вимагає серйозної підготовки вихователя до його

проведення. Необхідно заздалегідь оглянути об’єкт спостереження,

продумати, як і де краще пЪеТавйй Тчи посадити)

дпейі діродумати запитання (констатуючі, причинові,

допоміжні), іГі'Дібрати загадки, вірші, прислів’я,

ігри та ігрові вправи.

Необхідно продумати, які слова потребують пояснення,

визначити конкретно, якими словами слід збагатити

словник, якими активізувати, а які вимагають лише уточнення.

Наводимо приклад спостереження в молодшій

групі.

Спостереження за працею няні. З а в д а н н я: Ознайомити

дітей з працею няні: няня прибирає в груповій

кімнаті, спальні, роздягальні, умивальній кімнаті, подає

їжу, миє посуд, допомагає дітям одягатись і роздягатись,

умиватися; няня піклується про дітей. Виховувати повагу

до праці няні, вміння додержуватися чистоти.

Сл о в ни к: няня, прибирає, підмітає, роздає, миє, стелить,

піклується, їжа, чисто, старанно.

Хі д з а н я т т я. Починається читанням оповідання

С. Варуздіна ≪Коли не буває нудно?≫. Запитання: Що

робить наша няня, Галина Миколаївна? Хто підмітає підлогу?

Що ще няня робить? Для чого вона прибирає посуд?

Що няня робить, щоб в кімнаті було чисте повітря,

багато сонячного світла, не було пилу? Хто приносить

їжу дітям? Що робить няня в спальні? Як допомагає

няня дітям? А вихователеві? Діти спостерігають за працею

няні. Вихователь зосереджує увагу на тому, що няні

треба допомагати. Розповідь вихователя:

— Наша няня, Галина Миколаївна, турбується про

те, щоб у групі завжди було чисто. Вона підмітає підлогу,

миє і витирає вікна, пил на столах і стільчиках, чистить

килими, миє іграшки. Галина Миколаївна приносить

їжу з кухні, накриває на стіл, прибирає і миє посуд.

А після обіду Галина Миколаївна поспішає в спальню,

щоб приготувати діткам чисту постіль, провітрити кімнату.

Галина Миколаївна дуже любить дітей і піклується про

те, щоб усім вам добре жилося в дитячому садку. Завдяки

праці няні в групі завжди чисто А,затишно. Ви,

діти, повинні шанувати і поважати працю Галини Миколаївни,

завжди допомагати їй, так, як це зробила Світлана.

У процесі спостережень за працею дорослих і дітей

вихователь підкреслює суспільне значення праці, вихо^

ізуе інтерес др професії дорослих людей, бажання працювати.

Екскурсії-огляди проводяться в межах дитячого садка

з підгрупою дітей. Автором їх е Є. І. Тихєєва. Вона описує

екскурсії-огляди приміщень дитячого садка, вікна,

рояля (піаніно). В наш час тематику оглядів можна

значно розширити. Майже в кожній сім’їкористуються

холодильником, пилососом, пральною машиною, електропраскою,

телефоном. Діти з раннього дитинства бачать

їх, але знайомство з ними залишається поверховим.

Є. І. Тихєєва писала: ≪...скільки цінного матеріалу проходить

повз свідомість дитини, не збагачуючи кола її

уявлень, без впливу на розвиток мови тільки тому, що

на цей матеріал організовано не звертається увага дітей

≫!.

Екскурсії-огляди — це невичерпне джерело збагачення

знань та поповнення словника дітей. Вони проводяться

в усіх вікових групах. Наводимо тематику екскурсій-ог-

лядів. ^

Молодша група: огляд групової, умивальної, роздягальної,

спальної кімнат, їдальні, ділянки, куточка для

іграшок.

Середня група: огляд куточка природи, книги, вікна,

кабінета лікаря, музичного залу, кухні, квітника.

Старша група: кабінет завідуючої, педагогічний кабінет,

піаніно, телефон, холодильник, пилосос, електропраска

2.

До таких занять слід підібрати загадки, вірші, ігрові

вправи. Обов’язково організувати активну діяльність

дітей. Наводимо конспект екскурсії-огляду.

Молодша група: екскурсія-огляд групової кімнати.

З а в д а н н я: ознайомити дітей з груповою кімнатою,

знати її назву та обладнання (столи, стільці, книжкова

полиця, книжки, куточок книжки, шафи, килим, кімнатні

рослини, куточок живої природи), її призначення. Виховувати

у дітей бережливе ставлення до суспільного майна,

повагу до праці няні, акуратність, бажання підтримувати

чистоту, порядок у групі. Розвивати у дітей уміння

відповідати ца запитання простими і поширеними

реченнями.

1 Тихєєва Е. И. Развитие речи детей.— М.,1981.— С. 40—41.

2 Див.: Богуш А. М. Екскурсії-огляди, розглядання предметів