Помилки у вихованні дітей

1. Игнорирование законов возрастной психологии. Это самое страшное, что может случиться в жизни ребенка. Нам так хочется, чтобы наш ребенок был не таким, как у всех.

2. Излишняя жесткость воспитания. Ребенок нуждается в поддержке и эмоциональной безопасности окружения. Без этого он вырастет с недоверием к миру. Он будет подозрителен к окружающим. Больше доверяйте ему и себе. Дайте ему близость, тепло в отношениях. Ребенок не должен вас бояться, пусть лучше он вас уважает.

3. Миф о недопустимости физических наказаний. Иногда требуется, чтобы остановить ребенка или решительно привлечь его внимание, ударить один раз, но без угрозы причинить вред, и без отрицательных эмоций в его адрес. Без этого ребенок будет бояться наказаний, боли и имеет большие шансы вырасти трусом.

4. Решение детских проблем за ребенка. Пусть он попробует сперва сам, не лишайте его такой возможности, только потому, что вы это уже умеете делать, или можете сделать лучше, чем он. Ребенку нужен собственный опыт.

5. Принуждение – это не метод воспитания. Попробуйте, прежде чем заставлять ребенка что-то делать, найти какие-то разумные аргументы в пользу того, что это надо самому ребенку.

6. Не верьте страшилкам. Если что-то с ребенком не так, не в порядке, срочно подойдите к зеркалу и посмотрите, что не в порядке с вами. И как только решите свои проблемы, проблем не станет и с ребенком.

7. "Бери пример с брата/сестры". Сравнение с другими заставляет ребенка чувствовать себя неуверенно, это также разжигает ревность и конкуренцию в среде детей.

8. Впливати на дитину через присоромлювання. Це відчуття паралізує, вбиває ініціативу, активність, а найголовніше - здатність мислити самостійно.

9. Виховання через відчуття провини. Дитина у результаті починає вірити, що вона нікчемна, ні на що не придатна.

10. Залякування. Відчуття страху буває різним. Корисним - коли попереджає про небезпеку (сигнальний страх). Але буває, коли страх паралізує і перетворює людину на безвольну, покірну істоту. То ж відбувається і дитиною, коли його залякують.

11. Непослідовність у вихованні. Сьогодні можна одне, завтра інше, а післязавтра - не можна ні перше, ні друге. В результаті у дитини немає чітких меж дозволеного, усередині яких він міг би спокійно існувати. Такий підхід підриває основи основ - відчуття безпеки і довіра до світу. Часто непослідовність особливо яскраво виявляється в підходах до виховання у батьків і матерей. Як правило, мами більше схильні жаліти і менше вимагати, приймати зі всіма достоїнствами і недоліками, тобто керуються безумовною любов'ю - люблю просто так. Тата частіше своїм відношенням сприяють розвитку. Вони заохочують успіхи, досягнення і керуються умовною любов'ю - люблять за щось. І те і інше для дитини важливе.

12. Неадекватність вимог. І тут декілька моментів: - Вимагають те, що не уміють самі, з поправкою на свій вік. - Вимагають те, що дитина не може через свої вікові обмеження. - Вимагають «правильні речі», але роблять це неправильно.